ІДЕМО НА ЧЕМПІОНІВ ЄВРОПИ

Чемпіонат України та єврокубки в розпалі – й уваги до виступів наших клубів що на внутрішній, що на міжнародній арені не бракує. Однак уже за тиждень національна збірна України проведе, мабуть, свій головний матч в цьому році, тому підготовку до нього слід вважати темою номер один на даний момент.

У наступний понеділок буде вирішуватись, чи наша головна команда потрапить напряму на ЄВРО-2024. І на шляху синьо-жовтих стоятиме не хто-небудь, а самі чемпіони Європи – італійці!

У середу головний тренер збірної України Сергій Ребров оголосив список викликаних на матч проти Італії, який жваво обговорювала наша преса. Журналісти переважно намагалися вгадати – чому той чи інший гравець опинився серед обраних. Але то було лише різноманіття їхніх припущень, оскільки тренерський штаб не обговорював ці рішення публічно.

Тим часом перемога «Шахтаря» над чемпіоном Іспанії, безумовно, додала гарного настрою не лише українським уболівальникам, але й Реброву, адже не тільки продемонструвала гарні ігрові та фізичні кондиції представників «Шахтаря» у збірній, але й дала їм потужний психологічний імпульс та впевненість, що навіть найбільших фаворитів можна перегравати на футбольному полі.

«Кульмінацією стала 40 хвилина. Судаков ідеальним діагональним пасом перевів атаку з мертвої точки в гольовий наступ. Георгій віддав м’яч праворуч на фланг, куди забіг Гочолейшвілі. Грузин підняв голову і подав в центр – там верхову боротьбу виграв Сікан, пробивши у правий кут воріт. Завершення – ідентичне, як і у Келсі у матчі першого туру проти «Порту». Краса!

Третій гол Сікана у поточній Лізі чемпіонів – він наразі у десятці найкращих бомбардирів турніру. Після перерви Данило міг і дубль робити, але його небезпечний удар з гострого кута потягнув тер Штеген. Можливо нападник і ще б загострював, якби Алонсо не травмував Сікану плече в особистому єдиноборстві. Вимушено Данило поле покинув», – описує головні події журналіст Максим Кучер (Ua-football.com, 07.11.23).

«З перших хвилин гри зіткнувшись із шаленим пресингом та самовіддачею суперника, чемпіон Іспанії банально не зміг перебудуватися. І заміна від Хаві відразу чотирьох футболістів на початку другого тайму якнайкраще ілюструє нездатність «Барселони» прийняти запропонований суперником темп і ритм гри», – відзначає Валерій Василенко (Sport.ua, 08.11.23).

Оглядачі відзначають самовіддачу та дисциплінованість у грі «Шахтаря», готовність грати у невластивий для себе футбол, багато бігаючи без м'яча та намагаючись вийти з оборони через довгий пас.

«Шахтар поєднував епізодичний пресинг і низький-середній блок. І навіть після найменших спроб пресингу вся команда сідала в позиційну оборону 4-4-2 та дисципліновано тримала позиції. Степаненко у фірмовому стилі все зачищав і всіх страхував», – пише сайт «Футбол 24» (Football24.ua, 07.11.23).

І нехай більшість ЗМІ – як український, так і, особливо, іспанських – відзначали явну ігрову кризу «Барселони», та й сам тренер каталонців Хаві назвав цей матч «одним з найгірших за два роки», від цього перемога «Шахтаря» не стає менш важливою. Адже вона майже забезпечила українській команді європейську весну (в Лізі Європи) та зберегла реальні шанси поборотись за плей-офф Ліги чемпіонів.

«Шахтар провів далеко не бездоганний матч. Чимало нервових помилок, чимало програних «нічийних» м'ячів. Але Барселона не змогла за це покарати...», – констатує «Футбол 24» (Football24.ua, 07.11.23).

Утім, не «Шахтарем» єдиним тішився тренерський штаб збірної України. Низка наших гравців, які виступають у провідних європейських лігах, останнім часом регулярно дають привід для радості та гордості.

У першу чергу мова йде про захисників Віталія Миколенка та Іллю Забарного, які чудово грають за «Евертон» та «Борнмут» відповідно в англійській прем'єр-лізі, а також лідерів атаки «Жирони» Артема Довбика та Віктора Циганкова, котрі роблять ключовий внесок у сенсаційне лідерство цього скромного клубу в чемпіонаті Іспанії.

«Без Довбика каталонці точно б не лідирували. 6 голів та 4 асисти роблять українця не лише найрезультативнішим у «Жироні», а й другим найкращим гравцем Ла Ліги за системою «гол плюс пас» після Джуда Беллінгема.

Крім того, на Довбику маса чорнової роботи. Поставити спину і прийняти пас від Циганкова; обігратися з Савіо, коли той летить у контратаку; стягнути на себе захисників, коли Еррера вбігає в штрафний; дістати височенний м’яч і зробити результативну скидку – усе це він», – пише журналіст Роман Синчук (Ua-football.com, 11.11.23).

Що стосується Циганкова, то виглядає так, що він ще не набрав оптимальних кондицій, однак все одно відіграє ключову роль у своєму клубі. Після надзвичайно вдалого поєдинку проти «Осасуни», в якому український вінгер після виходу на заміну забив переможний м'яч (Довбик, до слова, записав в актив гол та два асисти), Циганков повернувся в основу «Жирони» і відіграв близько 80 хвилин проти «Райо Вальєкано».

За цей час Циганков встиг відзначитись черговим результативним пасом – і якраз на Довбика, який провів на полі стільки ж, як і партнер по збірній.

«Миколенко – у шаленій формі: закрив топових вінгерів АПЛ та змусив критиків перевзуватись. Один з найкращих фулбеків ліги за роботою на захист», – переводить фокус на Англію оглядач Дмитро Ватрас (Ua.tribuna.com, 11.11.23).

«У поточній кампанії АПЛ українець провів 7 матчів, а поганою можна назвати навіть гру з «Лутоном» (1:2), коли один з голів зі стандарту забив «його» футболіст. Того вечора Віталій реабілітувався – 15 повернень м’яча (personal best сезону), 5 з яких на чужій половині поля. Окрім цього: 90% виграних єдиноборств, 8 відборів та 4 перехоплення.

Станом на цю мить Миколенко очевидно є одним з найкращих фулбеків АПЛ за роботою на оборону. За метриками перехоплень та відборів – взагалі найкращий. Ніхто так часто не закриває найкращих вінгерів чемпіонату. За 2 останні місяці Віталій по черзі «з’їв» трьох – Букайо Сака з «Арсенала», Мохамеда Салаха з «Ліверпуля» та Джеррода Боуена з «Вест Гема», – пояснює автор (Ua.tribuna.com, 11.11.23).

Та не лише в обороні відзначається Миколенко. Незважаючи на амплуа захисника, він ще й забивав у двох останніх матчах за «Евертон». Позаминулої суботи його точний удар приніс «ірискам» нічию з потужним «Брайтоном», а через тиждень вихованець динамівської академії записав в актив найшвидший гол сезону в АПЛ, вразивши ворота «Кристал Пелес», а потім напряму долучився до другого м’яча й допоміг «Евертону» здобути важливу виїзну перемогу.

Не така хороша преса останнім часом у інших лідерів збірної України, які грають в АПЛ: Олександра Зінченка та Михайла Мудрика, чиї позиції в «Арсеналі» та «Челсі» не можна назвати абсолютно стійкими. Проте вони все одно грають важливу роль у своїх клубах, отримують ігрову практику та повинні приїхати в табір національної команди в належному стані.

Зінченко – це взагалі взірець того, як реагувати на складнощі, що виникають у процесі боротьби за місце в основі. Після серії неоднозначних виступів він видав просто фантастичний матч проти «Бернлі», з-поміж іншого забивши неймовірний гол. «Зінченко сьогодні був блискучим – і в атаці, і в захисті», – підсумував гру українця тренер «Арсеналу» Мікель Артета (Ua.tribuna.com, 11.11.23).

ПЕРЕМОЖНИЙ СТАРТ ШОВКОВСЬКОГО

Аналізуючи список викликаних на збір національної команди, ЗМІ відзначають, що цього разу лише чотири гравці київського «Динамо» потрапили у список Реброва (і ще троє – в резервний).

Експерти переконані, що незвично низьке представництво столичного клубу, яке ще не так давно делегувало до збірної більше десятка своїх футболістів, пов'язане не з рівнем та класом динамівців, а винятково з їх формою, що була наслідком ігрового спаду, апогеєм якого стала нещодавня відставка Мірчі Луческу.

Недарма Ребров, який чудово розуміє роль київського «Динамо» в підготовці кадрів для національної та інших збірних України, окремо висловився з приводу своїх сподівань від призначення Олександра Шовковського виконувачем обов’язків головного тренера біло-синіх.

«Будь-який тренер «Динамо» – це дуже важливий крок. Тільки бажаю Олександру успіхів та повернути «Динамо» на той рівень, на якому воно було. Все залежить від нього. Я теж так починав. Треба почати – а далі подивимось», – сказав наставник збірної України (ВЗБІРНА, 10.11.23).

Варто зауважити, що в минулому сезоні Шовковський уже виконував обов’язки тренера біло-синіх, коли Луческу достатньо тривалий час лікувався. Однак не секрет, що тоді румунський фахівець все одно тримав головні важелі в своїх руках.

«Тоді це не була команда Шовковського. Як не крути, Мірча був на постійному телефонному зв’язку з Олександром Володимировичем і тримав усе під своїм контролем. Зараз Шовковський виходить у самостійне, вільне плавання. Думаю, що авторитет у команді в нього повинен бути. З позиції свого колосального гравецького досвіду та досвіду роботи в штабах збірної і «Динамо» він повинен знати й розуміти, що і як доносити команді.

Мені розповідали, що в нього є свої тренерські ідеї, які відрізняються від бачення Луческу. Але ми прекрасно розуміємо, що найважливіше в кожній ідеї – здатність та можливість її втілити. Ігор Суркіс сказав, що завдання перед «Динамо» те ж, що було перед сезоном – виграти чемпіонство. Вони залишається для команди актуальним», – нагадує коментатор Віктор Вацко (Dynamomania.com, 06.11.23).

Дебют Шовковського припав на дуже складний матч для «Динамо» – проти «Кривбаса», який останнім часом демонструє потужну гру та лідирував в УПЛ перед цим туром. Ще й кадрова ситуація в столичному клубі не додавала настрою новому наставнику.

«В.о. головного тренера киян не міг розраховувати на низку важливих гравців – у першу чергу Ярмоленка та Шапаренка, а також молодого Волошина, який в цьому сезоні стрімко прогресує. Крім того Буяльський та Андрієвський після травми залишились в запасі», – підкреслює оглядач Влад Миренко (Footclub.com.ua, 12.11.23).

Утім, попри всі складнощі «Динамо» дуже впевнено взяло три очки в Кривому Розі, фактично вирішивши всі питання за пів години гри: на восьмій хвилині Владислав Ванат відкрив рахунок, на 12-й заробив червону картку для капітана «Кривбаса» Данила Бескоровайного, а на 27-й остаточний рахунок встановив Олександр Караваєв – 2:0.

«Далі гра йшла повністю під диктовку гостей, «Кривбас» фактично навіть не мав шансу зачепитися за м’яч, нечисленні кутові та дальні удари у виконанні господарів для динамівців особливої загрози не несли, а спроби зіграти комбінаційно читалися захисниками...

Команда Шовковського виглядало переконливо, зі зрозумілою структурою гри, але не будемо забувати про сприятливі для динамівців обставини, зокрема – ранішнє вилучення (справедливе чи ні – нехай оцінюють відповідні експерти) в стані суперника, після якого за тих погодних умов, що були в Кривому Розі, розраховувати на звичний для своїх підопічних футбол Юрій Вернидуб вже не міг», – зазначає журналіст Євген Савчук (Footboom1.com, 12.11.23).

Після матчу представники «Кривбасу» та деякі ЗМІ спробували розкрутити тему нібито спірного вилучення, однак аргументи на підтримку цієї тези виявились куди більш спірними, ніж сам той епізод. Зрештою, колишній арбітр ФІФА Мирослав Ступар після гри об'єктивно розібрав ситуацію і визнав правоту арбітра.

«Ванат виходив один в один, Бескоровайний діяв ненавмисно, але зачепив ліву ногу Ваната і той втратив рівновагу та завалився. Очевидний фол так званої «останньої надії». Справедлива червона картка», – наголосив він (Ua-football.com, 12.11.23).

Разом із тим, навіть ті, хто сумнівався в червоній для гравця «Кривбасу», погодились, що в будь-якому випадку по грі відчутно кращими було саме «Динамо».

«Вилучення вилученням, але підопічні Шовковського цілком і повністю контролювали ситуацію і до того скандального епізоду, і після. Тепер за втраченими очками кияни знову мають шанс обігнати Кривбас, адже відстають на 8 пунктів, а зіграли на 3 матчі менше», – відзначає оглядач Тарас Котів (Football24.ua, 12.11.23).

Ця поразка не дозволила «Кривбасу» повернутись на перше місце в турнірній таблиці, яке трішки раніше зайняло «Полісся». Більше того, за кілька годин уже житомирський клуб був зміщений з вершини «Дніпром-1», який у яскравому виїзному матчі здобув вольову перемогу над «Шахтарем» з рахунком 3:1.

«Після історичної перемоги над «Барселоною» – холодний душ у чемпіонаті України. Жвавий і вмотивований «Дніпро-1» провів класний матч проти «Шахтаря» і завдав новому головному тренерові «гірників» Марино Пушичу першої поразки в чемпіонаті України», – пише журналіст Борис Сорокін (Ua-football.com, 12.11.23).

Українські ЗМІ відзначають, що «Шахтар» зовсім не був схожий на команду, яка нещодавно перемогла «Барселону». У гірників виникали серйозні проблеми, коли у них не було можливості грати на просторі та користуватись індивідуальними помилками суперника. А спроби Пушича перевернути хід гри замінами чи тактичними корективами не спрацювали.

«У Шахтаря виникли проблеми зі створенням моментів у позиційних атаках. Коли СК захищався великими силами, номінальні господарі не могли знайти підхід до воріт. Гострота виникала в інших сценаріях – швидкі атаки після перехоплень», – підкреслює «Футбол 24» (Football24.ua, 12.11.23).

Між тим, «Дніпро-1», який ще не так давно виглядав блідою тінню себе зразка минулого сезону, під керівництвом Юрія Максимова стрімко повернувся у когорту головних претендентів на чемпіонство. А результати цих вихідних показують, що боротьба за золото в цьому сезоні буде надзвичайно напруженою та непередбаченою.

ІНШІ АСПЕКТИ ФУТБОЛЬНОГО ЖИТТЯ

Луческу відповідає на російську провокацію. Навіть після своєї відставки колишній наставник «Динамо» продовжує бути в центрі уваги ЗМІ. На минулому тижні мережею розійшлися висловлювання Луческу в інтерв’ю російському виданню, однак, як виявилось згодом, найрезонансніші з них були провокативною інтерпретацією журналістів з РФ.

«Перш за все хочу сказати, що моє останнє інтерв’ю було на тему футболу, тільки футболу, а не війни та політики. Якби мене прямо спитали про повернення до Росії, то я би відповів, що ніколи не повернусь до країни, яка породжує зло та розпочинає війни.

Я працював тут, в Києві з «Динамо» та на власні очі бачив всі жахи війни, які принесла Росія. Я не покинув команду, готував гравців під повітряними тривогами та допомагав в евакуації їхніх родин. Я все це відчув на собі, яка може бути мова про повернення до Росії?», – емоційно відреагував Луческу (Sportarena.com, 10.11.23).

«Моя головна мрія зараз – це мир та спокій в Україні. Це безпека для українців, це повні стадіони та процвітання цієї чудової країни. Я не хочу покидати Україну ворогом. Я був єдиним іноземним тренером, який не покинув Україну під час війни, я був з «Динамо» та країною увесь цей час.

Ще раз хочу сказати – я ніколи не повернусь працювати до Росії. Після того, що я побачив на власні в очі в Україні, це взагалі не обговорюється. Росія – це тероризм, це смерть та біль. Ця країна забрала в мене другий дім – Донецьк. І хотіла забрати третій – Київ.

У моєму останньому інтерв’ю ми розмовляли виключно про футбол, а всі інші питання та відповіді – про війну та політику – журналісти вже додумали за мене. Запам’ятайте мене як людину, яка любить Україну!», – наголосив він (Sportarena.com, 10.11.23).

Тренерська зміна в «Зорі». Услід за київським клубом тренера змінила і луганська «Зоря». Після поразки від «Маккабі» Тель-Авів з рахунком 1:3 у четвертому турі Ліги конференцій пішов у відставку Валерій Кривенцов.

Він прийшов на зміну Ненаду Лалатовичу 9 вересня й провів на чолі «Зорі» 11 матчів у всіх турнірах, а яких здобув лише три перемоги при трьох нічиїх та п’яти поразках. На даний момент обов’язки тренера «Зорі» виконує добре відомий вболівальникам спеціаліст – спортивний директор клубу Юрій Коваль.