Моніторинг

Аналітика

Огляд ЗМІ. Про справжніх та удаваних патріотів

Головною подією минулого тижня, який виконав роль певного буферу між чемпіонатом світу та другою частиною клубного сезону, безперечно став візит до США Володимира Зеленського. Президент України не тільки провів плідні перемовини з Джо Байденом, але й виступив на спільному засіданні обох палат Конгресу Сполучених Штатів.

Орест ЛЕЛЕКА, «ПРЕСИНГ»

2022-12-26 16:25


СЛЬОЗИ ГОРДОСТІ

Щира промова Глави нашої держави вийшла водночас чіткою і емоційною. Акценти, які розставляв Зеленський, зо два десятка разів зривали оплески присутніх. Природно, що повний текст виступу Президента опублікувала переважна більшість українських, в тому числі і футбольних, мас-медіа.

«Всупереч усім перешкодам і похмурим сценаріям Україна не впала. Україна жива та б’ється. І це дає мені вагомі підстави поділитися з вами нашою першою спільною перемогою – ми перемогли Росію в битві за думки світу. У нас немає страху. І ні в кого у світі не повинно його бути.

Українці перемогли, і це дає нам сміливість, якою захоплюється світ. Американці перемогли, і тому вам вдалося об?єднати глобальну спільноту заради захисту свободи й міжнародного права. Європейці перемогли – ось чому Європа зараз найбільш сильна й незалежна, ніж будь-коли й своїй історії... Російська тиранія втратила контроль над нами й більше ніколи не впливатиме на наші думки.

Але битва досі триває. І ми повинні перемогти Кремль на полі битви. Це битва не тільки за землю, за ту чи іншу частину Європи. Це битва не тільки за життя, свободу й безпеку українців чи будь-якого іншого народу, який Росія прагне підкорити. Це битва за те, у якому світі житимуть наші діти й онуки та їхні діти й онуки. Вона визначить, чи буде це демократія – для українців і для американців, для всіх»
(President.gov.ua, 22.12.2022).

«Надихаюча промова Володимира Зеленського під час звернення до Конгресу США. Дякую всім за постійну підтримку» (Ua.tribuna.com, 22.12.22), – написав у Інстаграмі Андрій Шевченко.

«Історичний візит. Історична промова. Через виступ президента Володимира Зеленського у Конгресі США у мене особисто бігали по тілу мурашки, підступали сльози і розпирала гордість за мою країну та людей» (Ua.tribuna.com, 22.12.22), – прокоментував почуте колишній нападник збірної України Роман Зозуля.

Одним із важливих підсумків візиту Зеленського до США стала домовленість про передачу в розпорядження ЗСУ зенітно-ракетного комплексу Patriot, який має суттєво підсилити ефективність нашої протиповітряної оборони. До речі, назва комплексу є вельми символічною, на що звернув увагу Глава держави у своєму традиційному вечірньому зверненні до співвітчизників:

«Коли ми кажемо «патріоти» в Україні й у Сполучених Штатах, ми однаково маємо на увазі захист держави та людей. Це питання вирішено для України. Є й фінансова підтримка. Є й інші домовленості» (President.gov.ua, 22.12.2022).

Хоча після закінчення чемпіонату світу в Катарі минув цілий тиждень, фінал досі залишає гіркий післясмак через відмову ФІФА надати слово Володимиру Зеленському, який прагнув звернутися до футбольної спільноти перед вирішальним матчем. Недивно, що тема прикрого табу надалі неодноразово підіймалася вітчизняними ЗМІ. Причому увага зверталася не стільки на спірну позицію міжнародної федерації, скільки на пасивність чи то боягузливість УАФ та її президента Андрія Павелка, який зробив вигляд, що його все це взагалі не стосується.

«УАФ повинна була відреагувати, написати скаргу, лист, звернутися із заявою, що ми не поділяємо рішення ФІФА! Більше того, засуджуємо таке рішення ФІФА...» (Footballhub.com.ua, 19.12.22), – цілком слушно зазначає відомий телеведучий і коментатор Ігор Циганик.

Ще більш радикально налаштований колишній президент ФК «Олімпік» Владислав Гельзін:

«Я хочу, щоб цей псевдопатріот Павелко виставив від клубів та УАФ негативне послання Інфантіно про те, що ФІФА не дала виступити нашому Президентові. Потрібно підтримати Володимира Зеленського та ЗСУ. І якщо УАФ і Павелко зберігають мовчання, то вони автоматично підтримують Росію» (Fanday.net, 21.12.22).

Не залишився осторонь навіть донецький «Шахтар», чийого генерального директора Сергія Палкіна вочевидь теж обурило рішення ФІФА.

«Вирішальний матч мундіаля дивилися 1,2 мільярда людей на всій планеті. Не надати можливість виступити перед такою аудиторією – моральний злочин», – цитує донеччанина Ua.tribuna.com (20.12.22).

Таким чином своє ставлення до безумовно надважливої для України події висловлюють журналісти, функціонери, клуби, і лише УАФ на чолі з Павелком ведуть себе наче той страус.

Напевне, якби не критика, в Будинку футболу проігнорували б і наміри УЄФА організувати на території РФ так званий турнір розвитку за участю юнацьких збірних Казахстану, Білорусі та Киргизстану. Інформацію про проведення цих змагань, які ідуть в розріз із тотальною дискваліфікацією російських команд, розповсюдили ЗМІ сусідньої країни-терориста. Звернення УАФ до генсека УЄФА Теодора Теодорідіса із проханням дати свої роз’яснення по ситуації, що склалася, є цілком правильним. Але з урахуванням іміджу, який склався у відомства Павелка, подібний вчинок можна порівняти хіба шо з ложкою меду в діжці дьогтю. 

БАГАТО ГАЛАСУ З НІЧОГО

Володимира Зеленського, який є символом боротьби українського народу з російськими загарбниками, невипадково нагороджували уряди США, Латвії, Литви. Невипадково визнавали людиною року такі авторитетні видання як Time, Profil і Financial Times. Причому на всі визнання та прояви поваги  Глава держави реагує однаково: це не для мене, а для всієї України, для всього нашого народу.    

Так само вчинив і капітан збірної України Андрій Ярмоленко, якого телекомпанія Setanta Sports визнала «чемпіоном року». «Чемпіони року – це наші воїни, наші люди і наша країна» (Fanday.net, 21.12.22), – видав ємний і показовий коментар футболіст, який допомагає ЗСУ від початку страшної війни, розв’язаної Росією.

Саме так і поводяться справжні патріоти. А ось людина, яка безпосередньо відповідає в нашій країні за розвиток футболу, патріота із себе лише вдає. Якщо той таки Зеленський кожним своїм вчинком демонструє безумовне верховенство національних інтересів, то у Павелка пріоритети геть інші. Власні комфорт і добробут мають для нього першорядне значення, і заради них, задля збереження влади він без жодних вагань підводить під монастир не тільки український футбол, але й рідну країну.

Черговим свідоцтвом гниття керівного апарату Будинку футболу став балаган, який піднявся навколо позачергового засідання виконкому УАФ. Виконкому, який начебто мав відбутися 20 грудня, і на якому начебто мала бути виказана недовіра Павелку і ініційоване скликання позачергового виборчого Конгресу.

В минулому огляді ми вже писали про створення робочої групи з перевірки протоколів та відповідних рішень членів федерації. Цю групу очолив відомий в минулому футболіст і тренер Анатолій Дем’яненко, якого Павелко не вперше використовує в якості весільного генерала. Пам’ятаєте, як у лютому 2018-го Анатолій Васильович став головою фіктивної Київської міської федерації футболу, штучно створеної на противагу Федерації футболу Києва – організації легітимній, яка відмовилася ставати гвинтиком к корупційному механізмі УАФ?

Як в першому випадку, так і в другому залишається повною загадкою, чим займався очолюваний Дем’яненком осередок. Жодних доказів підготовки змови, жодних імен – лише голі висновки та однобічна інтерпретація подій. Утім, це не завадило трьом першим віце-президентам національної асоціації Олегу Протасову, Олексію Михайличенку і тому таки Дем'яненку відправити листи до УЄФА та ФІФА, в яких, судячи з усього, йшла мова про нібито тиск представників державної влади на футбольних функціонерів і про нібито підготовку заколоту, спрямованого проти Павелка.

Зі Швейцарії надійшла відповідь, яку в Будинку футболу спробували представити як суворе попередження для потенційних порушників.

Так, шеф-редактор ІА «Центр новин» і по сумісництву президент збірної журналістів України з футболу Ольга Витак (іншими словами – людина залежна від Павелка) запевнила всіх, що на Україну чекають великі неприємності:

«ФІФА та УЄФА у зв’язку з проведенням віртуального виконкому, який відбудеться 20 грудня, попередило УАФ про те, що Україну можуть виключити з міжнародних організацій. ФІФА та УЄФА в адресованому листі віце-президентам УАФ нагадує, що українська асоціація має здійснювати управління своїми справами без впливу третіх сторін. Будь-яке порушення цього зобов’язання може призвести до призупинення членства УАФ в ФІФА та УЄФА відповідно до ст. 16 Статуту ФІФА та ст. 9 Статуту УЄФА» (Centernews.com.ua, 19.12.22).

Свої п’ять копійок не забув вставити і журналіст Ігор Бурбас, який звично ллє воду на вітряк федерації:

«Поки що ця історія складається скандально. У Ньоні зібрали доказові свідчення деяких колективних членів УАФ, які під тиском і під диктовку письмово змушені зараз виявляти бажання «збити» скандального нібито Павелка і на його місце одразу поставити прославленого нібито Шевченка»
(Sport.ua, 19.12.22).
.
А повністю підконтрольний Павелку ресурс Komandaonline.com навіть прямо заявив, що розгойдують футбольний човен не де-небудь, а в офісі Президента України.

«Нагадаємо, що раніше під контролем того ж заступника Офісу Президента України Андрія Смірнова всім членам Виконкому був розісланий розроблений ним план дій щодо скликання та проведення віртуального Виконкому УАФ. Звісно, що ніякої легітимності в діях Смірнова та його підручних немає.

ФІФА і УЄФА однозначно висловились щодо футбольно-політичного заколоту в Україні і продовжують пильно стежити за подальшим розвитком подій, які наносять колосальну шкоду усьому вітчизняному футболу»
(Komandaonline.com, 19.12.22).
.
Як бачимо, підгодовані Павелком чиновники й журналісти, не надаючи жодних підтверджень своїх слів, готові наклепувати навіть на Офіс Президента – один із оплотів нашого супротиву РФ, аби тільки допомогти своєму босу втриматися на керівній посаді.

Між тим, сама поява листа зі Швейцарії, навколо якого спричинився весь цей галас, викликає низку питань. Так, відомий телеведучий та блогер Костянтин Адріюк у своєму телеграм-каналі звернув увагу на те, що документ, датований 14 грудня, був оприлюднений лише 19-го числа.

«Це лист дуже важливий для УАФ – чому не виклали того ж дня? Чому чекали 5 днів?» (Sport.ua, 20.12.22), – слушно запитує Андріюк.

Журналіст також дивується тому, що лист, який оприлюднив особисто Протасов, так і не був опублікований на сайті УАФ, що підтверджувало б й його офіційність і важливість.
 
А чому дивуватись? Той факт, що лист не потрапив на офіційну сторінку організації та з’явився в мережі із суттєвим запізненням, лише демонструє, що зміст його зовсім не відповідає тим страшилкам, яким намагається залякати нас пропагандистська група із Дому футболу.

Про те, що у згаданому листі немає навіть натяку на можливе відсторонення України від членства в УЄФА та ФІФА, наголосив у своїй авторській програмі й Ігор Циганик.

«Це просто відписка УЄФА. Читайте регламент ФІФА і УЄФА. Там чітко прописано, що державні органи не мають права втручатися у футбольні справи країни. Є футбольна сім'я, яка сама вирішує, як їй жити, і підпорядковується вона лише ФІФА та УЄФА. Що таке втручання держави? Втручання держави – це коли президент країни видає указ про звільнення президента місцевої федерації. Умовно кажучи, Зеленський підписує указ про звільнення Павелка.

На сьогодні ніякого втручання держави у футбольні справи немає. Йдуть судові позови, але це економічна ситуація, сюди ФІФА та УЄФА не можуть втручатися. Події можуть розгортатися по-різному. Але на зараз футбольна сім'я повинна сама вирішити – зібратися і визначити, що їм робити далі. Ніхто не збирається виключати Україну і поки що немає підстав, що Україна може бути виключена з міжнародних змагань. Тому що ніяких доказів про втручання держави у справи УАФ не-ма-є»
(Footballhub.com.ua, 19.12.22).

Водночас Циганик задається іншим питанням: чому лист-скарга був підписаний не безпосередньо очільником УАФ, а його заступниками:

«Поясніть мені, чому? Якщо ми маємо докази втручання в роботу УАФ – чому лист не підписаний керівником футболу? А не підписаний, тому що на даному етапі доказів немає. Є тільки розмови. Я вам гарантую, якщо збереться умовний виконком, то все, що він затвердить, буде в регламентних нормах ФІФА та УЄФА» (Footballhub.com.ua, 19.12.22).

Варто додати, що ховатися за спинами інших – звична поведінка Павелка. Він прекрасно розуміє, що конструктиву в цій переписці – нуль, тож доручає виробляти із мухи слона своїм підлеглим. І тепер на всі незручні запитання, які вже виникли, і які ще будуть виникати, доведеться відповідати футбольним легендам, які в черговий раз дозволили зробити із себе клоунів.

МИЛЬНА БУЛЬБАШКА І «ТІТУШКИ»

Павелку ж, який і без того занурився у кримінальну багнюку по самісінькі вуха, зайва критика зовсім не потрібна. Якщо й привертати до себе увагу, то виключно у виграшному світлі. Утім, свідомі журналісти про численні звинувачення головного «патріота» у злодійстві та корупції не забувають.
 
«Представники УАФ у своїй скарзі про кричущу несправедливість і тиск з боку держави, вочевидь, забули наголосити, що Нацполіція, ДБР, НАБУ та Прокуратура розслідують 10 карних справ за фактами протиправної діяльності Павелка та його менеджерів УАФ.

А 29-го листопада Печерський суд міста Києва взагалі обрав запобіжний захід президенту УАФ у справі щодо зникнення мільйона євро на оборудці з будівництвом заводу штучних покриттів для футбольних полів. Так, Павелку призначили арешт до 23.01.2023 року з правом внесення застави у розмірі 9 мільйонів 880 тисяч гривень. Додамо, що за президента та генсека УАФ Юрія Запісоцького майже одразу внесла заставу компанія «УАФ Маркетинг»
(Footballhub.com.ua, 19.12.22).

Авторів публікації на ресурсі Football Hub обурює, що увесь цей шантаж з боку УАФ із залученням ФІФА та загрозою відсторонення України виник лише через виконком, на якому начебто мали висловити недовіру Павелку та його посіпакам.

«Тобто чинний президент Української асоціації футболу настільки тримається за своє крісло, що готовий піти на усунення України від міжнародних футбольних змагань!» (Footballhub.com.ua, 19.12.22) – йдеться у резюмуючій частині матеріалу.

З висновком, який фактично лежить на поверхні, повністю згоден і Владислав Гельзін.

«Павелко тримається зубами та кліщами за своє крісло і не може його відпустити. Він узурпував владу в УАФ, як Путін та Лукашенко у своїх країнах. Не знаю, що у нього в голові. Він просто компрометує себе. Я колись казав, що його звідти винесуть в урнах, але тепер ситуація ще гірша. Андрюші [Павелку] треба скоріше тікати звідти» (Fanday.net, 21.12.22).

Щодо організації позачергового виконкому УАФ, який би загрожував повноваженням першого лиця федерації, то всі страшилки, як і очікувалося, виявилися мильною бульбашкою. Хоча в Будинку футболу, схоже, готувалися до найгіршого і навіть збиралися влаштувати провокацію, імітувавши напад так званих «тітушек».

Той таки Андріюк у своєму телеграм-каналі розповів, що ще 19 грудня, усіх співробітників УАФ о 16.00 попросили залишити будівлю та не виходити на роботу до 12.00 21-го числа.

«Будинок о 16.30 заповнили так звані «тітушки», близько 30 осіб у спортивних костюмах із капюшонами на головах. Завтра тут планують організувати провокацію як напад на УАФ. Нібито організоване ОП [Офісом Президента] прохання Шевченка. Керує цим Вадим Костюченко. Сьогодні тренували сценарій «атаки» (Ua.tribuna.com, 19.12.22), – поділився інсайдерською інформацією Андріюк.

Але 20-го, у вівторок, щось пішло не так. Ані «страшного» виконкому, ані спроби захоплення Будинку футболу – справжнього або інсценованого – так і не відбулося. Втім, наразі це не має надважливого значення. Вистава, влаштована на Лабараторному провулку, зайвий раз продемонструвала, які підступні й токсичні люди очолюють український футбол. І тепер, коли в умовах жорстокої війни він виживає не завдяки, а всупереч, перебування Павелка та його поплічників на ключових посадах УАФ особливо небезпечно і може призвести до згубних наслідків.

УАФ ЧИ ЦК КПРС?

Розуміння того, що Павелко – абсолютно зайвий персонаж у вітчизняному футбольному господарстві, нарешті прийшло до абсолютної більшості наших журналістів. Та й не тільки до них.

Так, оглядач Олег Щербаков задається питанням: а чи варто взагалі говорити, що нинішня УАФ – це про класичну демократію, справедливість і майбутнє? І сам відповідає: для визначення функціонування українського футболу більше підходить або авторитаризм, або авторитарна демократія.

«Нібито різні контрольно-дисциплінарні, етичні та ліцензійні органи є. Але ці органи часто діють за принципом «своїм все – чужим нічого». Нібито й вільні медіа є, але УАФ плювати на них через сильну внутрішню цензуру та закритість. І звісно, кожен, хто критикує, працює на умовних Суркісів» (Ua.tribuna.com, 20.12.22).

Щербаков підкреслює, що Павелко зробив все, аби зняти його законними методами було неможливо не лише через обставини в країні.

«Було змінено статут, ускладнено реєстрацію кандидатів, витіснено з регіональних федерацій майже всіх опонентів. Дійшло до того, що УАФ готова знищити український футбол, звернувшись в міжнародні футбольні інстанції зі скаргою на політичний вплив. Це лише зайвий раз доводить, що Павелка більше турбує не футбол, а його місце у футболі» (Ua.tribuna.com, 20.12.22).

Автор публікації навіть вважає, що задля усунення Павелка варто піти на міжнародний ризик:

«І навіть якщо станеться таке, що під час війни нас викинуть з УЄФА чи ФІФА, то краще пройти цей шлях і довести свою правоту в суді. Події останніх 10 місяців довели, що будь які документи та інституції, які не працюють, в решті решт закінчують однаково – на звалищі» (Ua.tribuna.com, 20.12.22).

На завершення Щербаков пропонує читачам відповісти на низку запитань:

Чи дотримався Павелко своїх передвиборчих обіцянок?
Чи адекватно реагує УАФ на міжнародному рівні на війну?
Чи якісно звітує про фінансові потоки?
Чи розвивається в Україні футбол завдяки УАФ?
Чи має УАФ Павелка хорошу репутацію у світі?
Чи відкрита УАФ для медіа та вболівальників?
Чи рівні права у всіх стейкхолдерів футболу?
Чи викликають сміх публічні прояви Павелка?

«Якщо у вас 7 відповідей «ні» і 1 «так», то ми на одній хвилі, – підводить підсумки оглядач.

«Павелко має піти» (Ua.tribuna.com, 20.12.22), – констатує він.  

Увірвався терпець і у відомого коментатора та телеведучого Віктора Вацка, який в інтерв'ю YouTube-каналу «Розмова» пояснив, чому вважає УАФ архаїчною структурою.

«Вважаю, що структура УАФ, структура узагалі українського футболу у своєму нинішньому вигляді недієздатна. Вона архаїчна і застаріла. Я порівнював і порівнюю її з ЦК КПРС, де є генсек, а ті всі тільки голосують, щоби генсек, не дай Бог, не був незадоволений. Він скаже якусь муть, єресь, а всі «за». І ніхто не має стержня, щоби сказати, що ні, треба інакше.

Вона неефективна, ця система, бо у нас нічого абсолютно не розвивається з точки зору футболу. Люди там собі медальки навішують... Що ви зробили для дітей, для аматорського футболу? УАФ, як організація покликана розвивати український футбол, але ми не бачимо ніяких прикладів, що вона це робить. Бачу, що є президент, купа віце-президентів і ще незрозуміло кого…»
(Footballhub.com.ua, 22.12.22).

Вацко, крім того, навів показовий приклад, наскільки підозріло закритою організацією є відомство Павелка, згадавши весняні благодійні матчі, які проводили українські команди.  

«Динамо» і «Шахтар» поїхали за кордон, організовували благодійні матчі на хороших стадіонах, організували трансляції, туди прийшли люди, є донати, усе прозоро, вони перекинули гроші на допомогу Україні.

Поїхала  збірна України. Для мене у цій ситуації, в яку потрапила наша держава, національна команда повинна бути прапором країни. Вони повинні були одразу виїжджати, організовувати і грати матчі з топ-клубами. З ким вони зіграли? Вони поїхали у Менхенгладбах, де «Боруссія» організувала все: прямі трансляції, онлайн донати. Потім вони грали проти «Рієки» і «Емполі»... Хтось бачив скільки зібрали і куди перерахували? Єдину цифру, яку ми всі бачили – це майже 20 мільйонів гривень із застави за президента і генерального секретаря УАФ. Це єдині цифри, які були у публічній площині пов'язані із діяльністю Української асоціації футболу»
(Footballhub.com.ua, 22.12.22).

Що вже говорити, якщо не втримався навіть Євген Левченко – екс-гравець збірної України, який здебільшого коментує суто футбольні процеси. Однак руйнівна діяльність Павелка зачепила і цього, зазвичай небагатослівного і толерантного експерта.
             
«Те, що зараз відбувається у нашому футболі, є прямим наслідком абсолютно неефективної політики УАФ останніх років. Наш футбол – синонім непрозорості, кумівства, закулісних ігор та авантюристів, які узурпували футбольну владу. Найсумніше – це те, що люди, які стоять на чолі цієї влади, настільки вчепилися в це крісло, що готові на все, в тому числі й на розвал українського футболу, аби втриматись у цієї влади. Давайте відверто говорити, що нинішні футбольні функціонери УАФ багато років практично нічого не змогли реформувати» (Ua-football.com, 23.12.22).

Звертаючись вже до самого Павелка, Левченко не може збагнути, чому той просто не залишить свою посаду, якщо не в змозі керувати українським футболом:

«Якщо ми прагнемо демократичних цінностей, то й методи мають бути відповідними. Вміння робити гарні фотографії, давати промовисті обіцянки та оточувати себе легендами українського футболу ще не означає вміти керувати. Поставте просте питання, що ви справді зробили для українського футболу? І який слід у футбольній історії залишиться після вас…» (Ua-football.com, 23.12.22).

Павелко напевно побачив пост Євгена у Facebook, але навряд чи він має відповідь хоч на одне із поставлених Левченком запитань.

ВИЖИТИ І ДОПОМОГТИ

Наш футбол не зважаючи ні на що залишається конкурентоспроможним. Зрозуміло, не завдяки УАФ, але завдяки ентузіастам, меценатам, людям, які по-справжньому люблять і підтримують гру. І звісно, завдяки істинним, «хворим» у хорошому сенсі професіоналам, які привчені бодай що тримати належний рівень. Навіть в умовах війни.

Саме про це, наприклад, йдеться в інтерв’ю наставника київського «Динамо» Мірчі Луческу італійській Tuttosport. Виявилося, що румунський фахівець відхилив привабливу пропозицію «Фенербахче», аби продовжити роботу із своїми нинішніми підопічними. Він заявив, що не має наміру тікати з України через війну.

«Хто змусить мене це зробити? Я не можу зрадити цих хлопців. «Фенербахче» хотів підписати мене, але я сказав, що зараз моє місце тут.

Хоча те, що відбувається в Україні і здається неймовірним, але після майже року війни це начебто стало нормальним, звичним. Але про повернення вболівальників на українські стадіони не йдеться.

Як живу? Зі страхом. Дивишся в небо і не знаєш, що може статися будь-якої миті. Ми чуємо шум літаків, поки перебуваємо на полі. Ми проводимо матчі за зачиненими дверима. Поки немає повітряної тривоги, ми граємо, намагаючись приділяти пильну увагу полю. Не знаю, хто б зробив щось подібне на моєму місці, але я почуваюся добре, роблячи те, що роблю»
(Ua.tribuna.com, 22.12.22).
 
Луческу – далеко не єдиний фанат своє справи, і тому в наступному році нашого вболівальника знову очікує немало цікавих футбольних подій. В тому числі – міжнародних, в яких братимуть участь вітчизняні команди. «Шахтар» і «Дніпро-1» у лютому продовжать свої єврокубкові іспити, трохи пізніше наші юнацькі та національну збірні очікуватимуть відбори на континентальні першості.

Ну а влітку лише втретє в історії «синьо-жовті» виступлять у фінальному турнірі молодіжного ЄВРО. Керманич команди Руслан Ротань днями не тільки подовжив контракт із УАФ, але й очолив «Олександрію». Як вплине на роботу 41-річного фахівця таке суміщення – покаже тільки час.

У футболістів наразі ще тривають зимові відпустки, але клуби тримають свій фронт, допомагаючи армії, продовжуючи гуманітарну і благодійну діяльність. І ця місія не менш, а може, й більш важлива, ніж власне активна участь у футбольних процесах.

Взяти, наприклад, те саме «Динамо», яке лише на минулому тижні здійснило кілька відповідних акцій.    

Так, Фонд братів Суркіс забезпечив відправку українським захисникам двох великих контейнерів з гігієнічними засобами і антибактеріальними серветками, які є дуже цінними товарами на фронті. Одна з вантажівок призначена для потреб співробітників Державної прикордонної служби України, а інша – Служби безпеки України.

Окрім того, завдяки консолідації зусиль «Динамо» та нідерландської компанії Odink & Koenderink Nederland B.V., Богуслав Обухівського району, що на Київщині, отримав потужний дизельний генератор на 550 кВт, який гарантуватиме безперебійну життєдіяльність міста. Не варто й казати, яку цінність матиме таке обладнання зараз, коли через російські обстріли тисячі українців потерпають від нестачі світла й тепла. 

Ну а в Бишеві Фастівського району на Київщині днями були завершені роботи з реконструкції яслів-садочка «Каштан», що тривали кілька місяців. Унаслідок ракетних ударів там був повністю зруйнований дах, вибиті всі вікна разом із шибками, значних руйнацій зазнало і внутрішнє оздоблення дитячого закладу. Але тепер, завдяки зусиллям клубу і, зокрема, вже згаданого Фонду будівля повністю відновлена – дітки вже відсвяткували у садочку День Святого Миколая.

Зі свого боку донецький «Шахтар» разом із The European Football for Development Network запустили кампанію зі збору генераторів для жителів України. Мета її – зібрати щонайменше 160 генераторів!

Окрім того, гірники, як ми вже повідомляли, повністю взяли на себе витрати з лікування захисника «Азовсталі» Михайла Діанова. 13 грудня у американському Сент-Луїсі герою прооперували плече, і очікується, що після реабілітації права рука Михайла знову повноцінно функціонуватиме.

Даючи інтерв'ю «Голосу Америки», морський піхотинець зайвий раз зазначив, що вірить у наближення успішного для України завершення війни:

«Коли «Динамо» Київ з «Шахтарем» на «Донбас Арені» зіграють у футбол – оце буде перемога остаточна»,  –  цитує військовослужбовця Ukrfootball.ua (23.12.22).

pressing.net.ua