Хоча все ж таки хедлайнером останніх днів безперечно залишалася національна команда, яка у понеділок розписала яскраву нічию у спарингу з німцями (3:3), а у п’ятницю відзначилася вольовою перемогою у Північній Македонії (3:2) – цього разу в рамках відбору до ЄВРО-2024.

Червневу сесію вболівальники очікували з особливим нетерпінням, адже на чолі «синьо-жовтих» мав дебютувати Сергій Ребров, який не працював на батьківщині протягом шести останніх років.

Часу на підготовку у нового керманича було обмаль, і двобій з бундестім, яка проводила 1000-й матч у своїй історії, мав стати головним джерелом інформації напередодні офіційних іспитів.

Розмірковуючи про ситуацію, в якій опинився Ребров, оглядач Артем Жолковський висловив припущення, що дилема «пан або пропав» перед 49-річним фахівцем наразі не стоїть. А отже можна працювати у відносному спокої.

«Напевне, добре, що перед Ребровим і його штабом, як я зрозумів, не стоїть імперативне завдання виходу на Євро. Якраз можна спокійно працювати, надмірно не нервуючи. Не так як, наприклад, переживав Олександр Петраков, що на ньому не було обличчя ні до, ні підчас, ні після матчів. Ця нервозність, до речі, і гравцям явно передавалася» (Dynamo.kiev.ua, 12.06.23).

Але Ребров, виступаючи перед журналістами, звісно, підкреслив, що його підопічні не тільки прагнуть пробитися до континентальної топ-обойми, але і вірять, що зможуть це зробити.

«Ми всі віримо, що зможемо кваліфікуватися на ЄВРО-2024. У нас дуже важка група. Дуже важливо концентруватися на кожному матчі, намагатися у кожній грі брати очки, рухатися крок за кроком» (Uaf.ua, 11.06.23), – наголосив Ребров напередодні зустрічі у Бремені.

НІМЕЧЧИНА. ПЕРШИЙ МЛИНЕЦЬ – НЕ НАНІВЕЦЬ…

А по її закінченню багато хто і не безпідставно згадував інший товариський матч проти німців – у листопаді 2011 року. Адже зараз все вийшло як і тоді: одна з команд готувалась до домашнього ЄВРО (12 років тому – ми, зараз – вони), двобій знову закінчився нічиєю 3:3, причому бундестім вдалося відігратися, поступаючись 1:3. 

Три забиті і три пропущені м’ячі – чудовий фундамент для аналізу, як для схвальних, так і для негативних оцінок.  Але все ж таки якоюсь мірою неочікуваний мирний підсумок у протистоянні з однією з найсильніших збірних світу налаштував ЗМІ на позитивну хвилю. І це – закономірно.

Головним тактичним ноу-хау, який запропонував опоненту Ребров, був вихід в основному складі, у схемі 4-4-2, трьох номінальних вінгерів – Мудрика, Ярмоленка і Циганкова.

«Обирати між двома останніми для Реброва напевно було вкрай непросто, адже із Ярмоленком наставник цілий рік провів пліч-о-пліч в ОАЕ, а Циганков після січневого трансферу з «Динамо» до «Жирони» буквально розквітнув новими фарбами, й залишати його поза основою було б ще тим злочином» (Sport.ua, 12.06.23), – зазначав Олексій Сливченко.

«Чи звична для Циганкова позиція другого форварда під нападником? Сто відсотків. Віддамо належне Реброву, його штабу. Вони знали, який із гравців зараз максимально гарячий, який максимально у тонусі та формі, впевнений, лідер своєї команди.

Можливо, якби Циганкова закрили на фланзі, то ми б не побачили того, що побачили. Тому треба говорити, що тренерський штаб максимально якісно використав гнучкість та інтелект» (Dynamomania.com, 13.06.23), – не приховує свого задоволення зазвичай доволі скептично налаштований блогер Михайло Смоловий.

Дійсно, саме 25-річний хавбек став героєм матчу, оформивши дубль і взявши участь у ще одній результативній комбінації. Від авторитетного ресурсу SofaScore Циганков отримав високий бал – 8,1. За 71 хвилину перебування на полі він втілив у голи обидва свої удари і віддав 10 точних передач із 12.

Заслужив на компліменти журналістів і капітан нашої команди:

«Україна доволі впевнено стримувала Німеччину. В цій роботі особливо хочеться відзначити Ярмоленка – у свої 33 роки капітан виконував колосальний об'єм роботи в обороні. Що найголовніше, він не забував і в атаку ходити» (Football24.ua, 12.06.23).

Окрім двох колишніх динамівців зумів виділитись і нинішній захисник «біло-синіх» Олександр Тимчик, в активі якого – два асисти.

«Тимчик з роллю впорався на відмінно. 53 дотики до м'яча, точність передач 83 відсотки, крім класичних флангових прострілів були ще дві довгі передачі. Й що не менш важливо – якісна оборонна робота. Тимчик вісім разів виносив м'яча в критичних ситуаціях, заблокував два удари, виграв одне верхове єдиноборство. Тричі фланговий захисник боровся не за м'яч, а за позицію перед прийманням м'яча. Це теж свідчить про його мобільність та агресивність» (Ua-football.com, 13.06.23).

Майже всі автори звітів про матч визнали, що збірна виглядала набагато впевненіше, ніж у березневому двобої з англійцями на «Вемблі».

«Збірна має бути більш агресивною у порівнянні з останнім матчем проти Англії» – такими були слова Реброва на його дебютній прес-конференції. І тепер Ротань отримав наочний приклад, що мав на увазі його наступник. 4-5 гравців у пресингу – сміливо!» (Ua.tribuna.com, 12.06.23), – ділиться спостереженнями Дмитро Ватрас.

Погоджується з колегою і коментатор Ігор Бойко:

«Збірна України дійсно була командою. Контраст із березневим матчем неймовірний. Головна різниця в командах Ротаня і Реброва в тому, що другий вибрав план, який мав працювати. Він був простішим, чіткішим і, вочевидь, зрозумілішим футболістам, хоча й тут незвичних рішень вистачало» (Dynamo.kiev.ua, 13.06.23).

Зі свого боку Олександр Сажко визнає, що побачене у Бремені стало для нього приємною несподіванкою.

«Справа в послідовності і тому позитивному спокої та настрої, які з'явились в збірній після двох років розчарувань та постійної турбулентності. Це простежується з моменту приходу Реброва в збірну.

Від вибору заявки на гру до рішень по стартовому складу на конкретний матч – він був несподіваним, але мав конкретну логіку, яку кожен може зрозуміти: помістити на поле найсильніших, використати швидкість та вміння рухатись Циганкова, зберегти лідерські якості Ярмоленка (ви бачили, як він заводив команду перед матчем?) і при цьому одночасно сподіватись на забіги Мудрика.

Ми цілком могли програти Німеччині. Але ми бачили логіку в рішеннях проти суперника, можливості якого очевидно суттєво вищі. Нарешті ми маємо тренера, який розуміє, що робить, та може бути зрозумілим та послідовним» (Ua.tribuna.com, 12.06.23).

А ось Артур Валерко відреагував на гру більш стримано, нагадавши, що справжні завдання «синьо-жовтим» належить вирішувати не в товариських, а в офіційних матчах. 

«Те, що показала збірна – це ескіз матчу проти суперника умовної моделі «сильний опонент із переважаючою групою атаки над обороною». Так можна буде спробувати зіграти проти англійців вдома, проте вже в найближчих матчах з мальтійцями та македонянами цей досвід нам не пригодиться. Все буде по-іншому – від базових речей на кшталт володіння м’ячем до дрібних нюансів на кшталт особистих протистоянь на різних ділянках поля.

У Реброва – банально, але це правда – попереду нескінченна вервечка окремо взятих фіналів. Щоб мати можливість для певного маневру, треба все забирати самим і чекати осічки конкурентів. У наступних матчах збірна буде суттєво, відчутно іншою, і це нормально. Нам треба буде не набирати компліменти оглядачів і аматорів футбольного аналізу, а очки. Нам треба буде не обмінюватися красивостями з фінтами, переступами та обіграшами, а долати досить масовані редути й спрощений, і тим складніший футбол» (Ukrfootball.ua, 12.06.23).

МАКЕДОНІЯ. ГОЙДАЛКИ З ХЕППІ-ЕНДОМ

За чотири дні прогнози Валерка справдились. Гра у Скоп’є була геть не схожа на бременську феєрію. І якщо у Німеччині до перерви наша збірна відзначилася двічі, то першу половину зустрічі з македонцями вона повністю провалила.

«Яким був початковий план та тактика на гру – залишилося загадкою, оскільки перший тайм виявився повністю програним. Українці в атаці діяли повільно, гра в пас абсолютно не виходила, єдиноборства програвали. Замість того, щоб вести гру, Україна майже весь тайм провела в обороні. При цьому контратаки нашим не вдавалися...» (Sport.ua, 17.06.23).

Розкласти все по поличках, пояснивши суть невдалих дій нашої команди, спробував той таки Смоловий:

«Проблема, як на мене, виникла з балансом та розподілом ролей через відсутність компактності, багато підбирань та швидких повернень в господарів, забагато виграних м’ячів без спротиву. Головною бідою після першого голу став страх, з пересторогою на власну половину сідало 7-8 гравців, таким чином гравці попереду лишалися в меншості проти захисту. Розіграши зникли, 7-8 «тіл» залишалися без діла, а «лонгболи» з’їдалися або одразу, або на підборах» (Dynamomania.com, 16.06.23).

Статистика першого тайму говорила сама за себе: господарі були суттєво попереду за ударами (11:2), ударами у площину (4:0) та кутовими (5:0). Та і 2:0 на табло на користь суперників виглядали для нас вироком.

На думку Валерія Василенка, гарний результат спарингу з бундестім приспав пильність «синьо-жовтих» і завадив як слід налаштуватись на бій з македонцями.

«Мені здалося, що після результативної нічиєї з самими німцями в деяких наших гравців почалися «запаморочення від успіхів». Мовляв, якщо ми навіть бундестім майже загнали за Бремен, македонців точно заткнемо за пояс. Ага, зараз. Ті виявилися явно не полохливого десятка. І дуже непогано підковані – і тактично, і технічно» (Sport.ua, 17.06.23).
.
Разом з тим журналіст відзначає тренера нашої команди, який все ж таки зумів виправити ситуацію. 

«Обов'язково треба говорити і про те, що Ребров знайшов не тільки потрібні слова, не тільки зумів вчасно «натиснути» на больові точки своїх підопічних, а й вчасно вніс корективи в поєдинок, що невдало складався. Так, частково він визнав, що не вгадав зі стартовим складом, але оперативно виправився» (Sport.ua, 17.06.23).

«Новий тренер показав свою гнучкість, вміння швидко аналізувати події на полі та управляти грою. Браво!» (Footclub.com.ua, 17.06.23), – додає оглядач Влад Миренко.

На 62-й хвилині Ілля Забарний, забивши головою після подачі Циганкова з кутового і скоротивши таким чином відставання в рахунку, суттєво змінив перебіг подій. Те, що надихнуло одних, схоже, налякало інших. Македонці стали нервувати і помилятися, натомість гості збільшили оберти.

Ребров у перерві провів дві заміни і з обома влучив у «яблучко». Юхим Конопля відновив рівновагу, а інший «джокер» Владислав Ванат спровокував на вилучення македонського захисника, створивши гарні передумови для третього голу.

При цьому Конопля підкреслив, що забитий ним м’яч не був випадковістю:

«Комбінація, яка призвела до мого голу, була награна – ми таке відпрацьовуємо на тренуваннях» (Dynamo.kiev.ua, 17.06.23).

Окремо дії Ваната відзначив у своєму матеріалі Ігор Семйон:

«В'юнкий та нестандартний Ванат ідеально виписався у гру. Навіть його робота без м'яча була корисною, бо полягала у «фальшивих» маневрах та створеннях вільних зон для Циганкова, куди той щонайменше двічі вривався й одного разу з такої зони забив» (Ua-football.com, 17.06.23).

Другий та третій голи були забиті після передач Михайла Мудрика, який нарешті зміг проявити свій потенціал. Саме на вкладі у перемогу вінгера «Челсі» робить акцент Олександр Сажко:

«Друге взяття воріт від збірної України: комбінація сміливості, швидкості та індивідуального рівня Мудрика. Ніхто б більше не пішов в такій достатньо безнадійній ситуації одразу на трьох суперників з м'ячем. Це те, що робить Михайла талантом, який привернув увагу клубів АПЛ. Переможний же гол показує, що Мудрик – це не тільки швидкість та біг з м'ячем. Вирішальна передача на Циганкова була розумною, креативною та своєчасною» (Ua.tribuna.com, 17.06.23).

Водночас автор наполягає, що щасливого для гостей камбеку могло і не статися.

«Важливо розуміти, що ця перемога – збіг ключових факторів: хороша реакція тренера на жахливий перший тайм та ідеальна реалізація. Як не можна відбирати в Реброва заслугу по зміні перебігу матчу, так і неправильно говорити, що це була тотальна домінація, яка б гарантовано принесла успіх» (Ua.tribuna.com, 17.06.23).

Погоджується із Сажком і Ігор Юрич:

«За логікою моментів ми не заслуговували на цю перемогу. Рахунок шансів у поєдинку класично нічийний: чотири – чотири. Тому зарахуємо лише три очки. І утримаємося від хвалебних од характеру, тощо. Нехай подякують, що змогли відскочити. І уникнути шквалу нищівної критики, яку так легко викликати у наших «фанатів». Втім, сьогодні я вже був готовий бігти попереду цього паровоза – надто приголомшило те, що побачив на полі до перерви» (Ua-football.com, 17.06.23).

А ось головний редактор «Футбольного клубу» Ігор Лінник вважає, що ігри з подібним сценарієм в будь-якому разі ідуть на користь нашій команді.

«Збірна України відтворюється заново, а тому не варто поки що чекати від неї стабільності. Роботи у Реброва дуже багато! Але хто б у цьому сумнівався? До речі, всі ці гойдалки йому за фактом навіть на користь – вони швидко розкривають проблеми, що накопичилися» (Dynamo.kiev.ua, 17.06.23), – написав Лінник на своїй сторінці у Facebook.

На післяматчевій прес-конференції Ребров не випромінював ейфорію. Навпаки – вів себе дуже стримано. Визнав, що його команда провела дуже поганий перший тайм і, попри провокаційні питання преси, не став вішати всіх собак на окремих футболістів. Зокрема, на Тимчика і Довбика, яких довелось міняти в перерві, а також на Матвієнка, який двічі результативно помилився в Бремені, а тепер, незграбно зігравши рукою, привіз пенальті в наші ворота.  

«Щодо Тимчика і Довбика: – Це нормальні речі, коли гравець не входить у гру. Потрібно своєчасно його поміняти. У наступних іграх ці футболісти діятимуть інтенсивніше.

Щодо Матвієнка: – Усі помиляються. Дуже важливо, щоб команда допомагала та виправляла помилки. Не треба говорити про окремих гравців. Ми пропускали, але виграли гру. Дуже важливо, що на полі була команда» (Dynamo.kiev.ua, 17.06.23).

Ребров продемонстрував дуже серйозно ставлення до наступної зустрічі – з Мальтою. Так, суперник – не з найсильніших, але відчувалось, що тренер далекий від думок про легку прогулянку. Той факт, що до «молодіжки», яка саме закінчує підготовку до фінального турніру ЧЄ-2023 (U21), він відпускає Трубіна, Мудрика, Ваната і Судакова лише після понеділкового матчу у Трнаві, говорить сам за себе.

НАБЛИЖЕННЯ СПІЛЬНОЇ ПЕРЕМОГИ

Відповідаючи на запитання журналістів у Скоп’є, Ребров зауважив, що навіть з огляду на витрачені сили у спарингу з Німеччиною і відповідну втому футболістів, той матч не був зайвим. Більше того, гра проти бундестім була важливою – в тому числі для всієї України.

З цим не посперечаєшся. Зустріч у Бремені стала гарною нагодою нагадати світу про війну, яка триває на наших теренах і кожного дня забирає сотні життів.

Ребров невипадково подякував німцям, які обрали Україну в якості спаринг-партнера. Можна згадати і про ювілейні футболки господарів, які мають бути продані з аукціону для збору коштів у фонд допомоги Україні, і про арбітрів, які відмовились від своїх гонорарів знову таки на користь нашої країни. Все це дійсно заслуговує поваги і подяки.

Приємно і важливо, що наші клуби також долучаються до наближення жаданої перемоги над російським агресором. Так, минулого тижня про чергові акції відзвітувало «Динамо» і Фонд братів Суркіс.

Столичним клубом були закуплені сотні тисяч літрів питної води для постраждалих внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС. Дві з десяти завантажених водою фур одразу виїхали до Херсонської області, і згодом перші 40 тисяч літрів води були передані місцевим мешканцям.

«Для нас це дуже важлива подія, значення чистої води зараз важко переоцінити» (Fcdynamo.com, 12.06.23), – зазначила начальник Великоолександрівської селищної військової адміністрації Наталія Корнієнко.

Окрім того, динамівці допомагають військовим підрозділам, формуванням та окремим захисникам – технікою, обладнанням, автомобілями тощо.

На початку червня столичний клуб у особі свого президента Ігоря Суркіса передав на передову сім позашляховиків, а вже минулого четверга на допомогу нашим захисникам вирушили ще чотири автівки.

«Дуже дякую «Динамо» за такий подарунок. Насправді, дуже круто, що в такі важкі часи є організації та окремі люди, які мають можливість передавати автомобілі заради досягнення перемоги над ворогом. Ми маємо на меті звільнити території нашої держави, тому ці автомобілі будуть обов’язково використані для наступу» (Tsn.ua, 15.06.23), – підкреслив заступник командира Об’єднаної штурмової бригади «Лють» Роман Поліщук.

До допомоги ЗСУ долучилася і футбольна школа «Динамо» ім. Валерія Лобановського, батьки учнів якої спільно із футбольною школою «Динамік» організували збір коштів для придбання автобусу. Цей автобус має допомогти нашим військовим, полегшивши та пришвидшивши вирішення логістичних задач.

«Сподіваюся, наш внесок у цю справу буде корисним. Батьки організували збір коштів та придбали цей автобус. Його трохи підремонтували, привели у належний стан. Нехай тепер служить нашим захисникам. Головне, аби хлопці поверталися живими з цієї війни» (Fcdynamo.com, 17.06.23), – зауважив старший тренер молодших груп ДЮФШ Юрій Ястребинський.

До речі, днями «Динамо» і Фонд братів Суркіс оголосили проміжні підсумки своєї благодійної діяльності – масштаби наданої допомоги дійсно вражають. Автівки, дрони, катер, ліки, медичне обладнання, генератори, продукти, вода, засоби гігієни – це далеко не повний перелік «презентів» для тих, хто їх дійсно потребував. Також клуб допомагав з евакуацією і лікуванням військових і дітей, відновив зруйновані амбулаторію, дитячий садок, гімназію, відділення лікарні. А ще була організація благодійних концертів і участь у 15 благодійних матчах під гаслом «Матч за мир! Зупинемо війну!».

І спинятися «Динамо» не збирається, розуміючи, що кожний подібний крок є внеском до нашої загальної звитяги.

КОНТУРИ НОВОГО СЕЗОНУ

Літня відпустка мине швидко, і продовжувати гуманітарну діяльність вітчизняним клубам доведеться на тлі повсякденних турнірних турбот.

Події минулого тижня стали своєрідним містком до наступного сезону, адже, зокрема, визначили склад учасників УПЛ-2023/24. Два останні вакантні місця у елітному дивізіоні забронювали за собою рівненський «Верес», який за сумою двох матчів плей-офф здолав запорізький «Металург» (0:1 і 6:1), а також ЛНЗ, який виявився сильнішим за «Інгулець» (1:1 і 2:1). Таким чином у Прем’єр-лізі вперше зіграють представники Житомирщини («Полісся») і Черкащини (ЛНЗ).

Разом із тим, як розповів президент ПФЛ Олександр Каденко, у Першій лізі в наступній кампанії очікується участь 20 команд, у Другій – 14.

«Клуби Першої ліги будуть розбиті на дві підгрупи за територіальним принципом. У випадку, якщо бажаючих виявиться менше, то суперництво точитиметься за звичною схемою. Повертаються до когорти клубів ПФЛ «Агробізнес», «Поділля», «Вікторія» та «Лівий берег».

До другого дивізіону після багаторічної перерви повертається «Скала». Окрім того, будуть і дебютанти – столичний «Локомотив» та «Дружба» з Київської області» (Sport.ua, 12.06.23), – каже Каденко. За його словами, змагання у Першій лізі стартують 28 липня, у Другій – 5 серпня.

Є і прикрі новини. Футбольний клуб «Скорук» (Томаківка, Нікопольського району, Дніпропетровської області) офіційно повідомив про припинення виступів на рівні Першої ліги. Причина відома – війна.

«Команда фінансується родиною президента клубу Максима Скорука, а у зв’язку з підривом рашистами Каховської ГЕС, земельні ділянки Нікопольщини залишились без водопостачання і не мають зрошення, в наслідок чого власник клубу кожного дня отримує великі збитки. Керівництво клубу до останнього моменту намагалося вирішити питання із подальшим фінансуванням на найближчий сезон, але, нажаль, у ситуації, що зараз склалася, усі спроби успіхом не увінчалися...» (Fcskoruk.com, 15.06.23), – йдеться у клубній заяві.

Минулий тиждень також був позначений черговою тренерською відставкою на рівні УПЛ. Попри збереження «Вересом» місця в Прем’єр-лізі, свою посаду залишив головний тренер команди Юрій Вірт. За його словами, причиною розставання є ситуація, яка склалася в клубі.

«Я йду з команди. У мене була розмова з президентом. Буду відвертим, тиждень тому він сказав, що весь футбольний клуб проти мене. Тому я не маю жодного права залишатися, я йду. Тяжко говорити зараз. Є люди, які просто засунули ніж у спину та тримали його до сьогодні. Я не міг цього зрозуміти, бо пройшов дуже важкий шлях…»  (Football.ua, 14.06.23), – зізнався Вірт, який працював у «Вересі» останні чотири роки.

Ця тренерська відставка стала вже дев’ятою у чемпіонаті, що завершується. Про десяту невдовзі може оголосити «Шахтар», адже розмови про те, що гірники прощаються з Ігорем Йовичевичем, не припиняються. Причому саму можливість такого повороту не спростовують ані донецький клуб, ані хорватський фахівець – про це ми писали у попередньому огляді. Якщо Йовичевич дійсно піде, цілком ймовірно, що в «Шахтарі» його замінить Патрік ван Леувен, який завоював із «Зорею» бронзові медалі, і який свого часу очолював дитячу академію «помаранчево-чорних».

А ось найуспішніший тренер в історії УПЛ Мірча Луческу, про інтерес до якого з боку іноземних клубів і навіть національних асоціацій ЗМІ пишуть під час кожного міжсезоння, схоже, міняти місце роботи не збирається і продовжить працювати з київським «Динамо». На цьому, зокрема, наголошує відомий журналіст і коментатор Ігор Циганик:

«Нікуди Луческу не йде. Ні в «Фенербахче», ні в «Аль-Айн», ні в «Аль-Ахлі», ні в інші клуби. Він не хоче йти. Він хоче залишитися в «Динамо» та відпрацювати ще сезон. Це його головне бажання. Це було озвучено на зустрічі із президентом «Динамо» Ігорем Суркісом. Вони обговорили плани на наступний сезон. Є завдання для команди – потрапити до Ліги чемпіонів. Мірча Луческу налаштований на роботу та підтвердив, що готовий продовжувати тренувати «Динамо». Ігор Суркіс із цим рішенням погодився» (Sport.ua, 14.06.23).

Одним із нагальних питань щодо наступного сезону є і питання трансляцій матчів УПЛ – з урахуванням того, що компанія Setanta Sports вирішила не продовжувати співпрацю з Лігою.

Як повідомляє ресурс SportBusiness, клуби налаштовані нарешті створити єдиний телепул і вже розпочали обговорення цього питання.

Відомо, що серед робочих варіантів розглядається можливість трансляції матчів команд УПЛ на платформі YouTube.

«Зазначається, що УПЛ візьме на себе витрати на продакшн. Це буде платна модель через спонсорство на платформі. Ціна ще узгоджується, йдеться про діапазон 50-150 гривень. Частина ігор (25–50%) буде у вільному доступі.

Також джерело додає, що будь-яка ОТТ-платформа зможе взяти весь пакет матчів УПЛ і також показувати їх за окрему платню не за загальною підпискою. У такому разі платформа заплатить УПЛ не фіксовану суму, як це було з Setanta Sports, а певний відсоток із доходів» (Ua.tribuna.com, 17.06.23).