Моніторинг

Аналітика

Огляд ЗМІ. Золото війни

Чемпіонство «Шахтаря» та очікування офіційного призначення Сергія Реброва – ось головні теми в футбольних ЗМІ на минулому тижні.

Орест ЛЕЛЕКА, «ПРЕСИНГ»

2023-05-29 15:15

«ШАХТАР» ІЗ ЗОЛОТОМ ТА ПУТІВКОЮ В ГРУПУ ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ

Винесені на неділю матчі 29-го туру чемпіонату України достроково визначили володарів золота та до максимуму закрутили інтригу в боротьбі за другу путівку в Лігу чемпіонів.

Упродовж одного тижня донецький «Шахтар» розгромив із однаковим рахунком 3:0 обох найближчих переслідувачів – «Дніпро-1» (неділя) та «Зорю» (середа) – і достроково здобув титул чемпіона України сезону 2022/23.

За великим рахунком, доля чемпіонства фактично була вирішена у середу, коли «Шахтар» виграв у «Зорі», а «Дніпро-1» поступився «Ворсклі». Таким чином, у двох матчах, які залишились, гірникам було достатньо взяти лише одне очко.

Спочатку своєї доленосної невдачі припустився «Дніпро-1», який швидко відкрив рахунок, але ще до перерви пропустив двічі й програв.

«Загалом, «Дніпро-1» провів якісний матч, у якому зміг затиснути суперника до штрафного майданчика та створити багато моментів. Хоч би як банально це звучало, але підвела реалізація: вже коли Ісенко помилився на виході, і м'яч влучив у голову Довбику, він точно з величезною ймовірністю міг би залетіти у ворота. Цього сезону Артем вирішує такі прості моменти у дев'яти випадках з десяти – але з Ворсклою був той самий десятий. І таких моментів було багато: той самий Піхальонок до колекції асистів міг і забити гол.

Проте одним нефартом провал із Ворсклою пояснити не варто. Насамперед, полтавський клуб сам добре зіграв на контратаках: випад, який завершили Кане та Пердута – просто витвір мистецтва. Крім того, відверто дивний хід зробив у перерві Кучер. Бланко після тайму, в якому він просто зробив гол сам, разом із Матаріттою вирушив відпочивати, а замінили їх Гуцуляк з Пасічем. У цього було більш-менш логічне пояснення – Пеглоу зміг піднятися вище, на рідну позицію – але за фактом, Дніпро-1 у ході матчу втратив, а не придбав у якості»
, – пише журналіст Віталій Пасічний (Football.ua, 26.05.23).

«Шахтар» знищив «Зорю» і вбив чемпіонську інтригу – Йовічевіч переграв свого конкурента, безглузде вилучення, супергол», – так красномовно резюмує гру, яка відбулась трохи згодом, оглядач Тарас Котів (Football24.ua, 24.05.23).

«Шахтар» розібрав «Зорю» на молекули – використав слабкості та нерішучість, змусив нервувати. «Зоря» не знала, що робити та почала нервувати. Небезпеку несли хіба що стандарти», – погоджується Олександр Сажко (Ua.tribuna.com, 24.05.23).

На думку автора, ключовим епізодом в матчі стало вилучення захисника «Зорі» Снурніцина – до слова, вихованця «Шахтаря».

«Дурне вилучення Снурніцина за відвертий удар Зубкова по ногах – з цієї ж серії. «Зоря» протягом декількох хвилин програла декілька єдиноборств на фланзі, скоріше за все, Зубков навіть і підштовхнув захисника луганців. Але його реакція на епізод була абсолютно неадекватною. «Шахтар» весь матч навантажував фланг Снурніцина, йому було дуже важко – зламалось якраз найслабше місце «Зорі».

Після вилучення гра перетворилась на знущання та побиття. «Шахтар» нікуди не квапився, спокійно розігрував та перекатував. А в «Зорі» просто не було сил, щоб запропонувати щось супернику. Грати агресивно в пресингу вона не могла – не вистачало ані сил, ані ще одного гравця. Підловити «Шахтар» на помилках в розіграші в цьому матчі також не вдалося»
, – відзначає Сажко (Ua.tribuna.com, 24.05.23).

Слід відзначити, що суддівське питання в цих ключових матчах набуло великого резонансу в ЗМІ. А «Дніпро-1» свою незгоду з низкою рішень арбітра виразив не лише в детальному аналізі спірних моментів на клубних медіа-ресурсах, але й у офіціному зверненні до Комітету з етики та чесної гри УАФ.

У свою чергу УАФ з цього приводу заявила наступне:

«До Комітету арбітрів та Комітету з етики і чесної гри УАФ надійшло звернення спортивного клубу «Дніпро-1» з проханням дати належну оцінку суддівським діям у матчі 28-го туру УПЛ між командами «Дніпро-1» та «Ворскла».

Звертаємо увагу на те, що комітетами ще до отримання листа було звернено увагу на даний матч. Поки тривають перевірки в межах компетенції, прийнято рішення відсторонити від службових обов’язків арбітра Євгена Арановського»
(Champion.com.ua, 26.05.23).

Дійшло навіть до того, що деякі ЗМІ висловили думку, нібито «Шахтарю» потрібно не просто набрати потрібну кількість очок у двох останніх турах, а обов'язково переграти «Дніпро-1», щоб розвіяти всі сумніви щодо справедливості свого чемпіонства.

«Уже почались розмови про «кабінетне» чемпіонство «Шахтаря». Особливо тисне все той же «Дніпро-1», який підняв величезний скандал через суддівство після матчу з «Ворсклою». Складно назвати більшість претензій дніпрян адекватними, але не можна не зазначити, що цього сезону боротьба за титул особливо брудна з усіх боків: з кабінетними іграми, жахливим суддівством та купою вкидів в пресу. Що перетворило чемпіонську гонку на хаос.

Хто б не став чемпіоном, питання в першу чергу будуть до нього, бо він переміг – значить саме його дії дали результат. Який би не був насправді баланс хорошого та поганого між кандидатами на титул, «кабінетним» чемпіоном може бути тільки переможець сезону.

І в «Шахтаря» вистачає про що спитати. Ось тільки з найсвіжішого та найочевиднішого:
1. Незарахований чистий гол «Миная» за рахунку 1:0 в матчі, де «Шахтар більше не забив та в теорії міг стратити очки.
2. Ганебний матч з «Інгульцем», який став квінтесенцією переносів матчів «Шахтаря» цього сезону: суперник приїхав на домашній матч в гості та ще й виставив другий склад.
3. Звинувачення в стимуляції суперників конкурента з боку інсайдерів, що заборонено регламентом змагань.
4. Навіть дуже сумнівна жовта картка Олександра Сватка, яка ніяк не вплинула на результат матчу з «Ворсклою», але зручно для «Шахтаря» відправила в дискваліфікацію лідера оборони «Дніпра-1» на ключовий очний матч.

Єдиний спосіб для «Шахтаря» закрити всі розмови про «кабінетного» чемпіона – впевнено виграти чемпіонат з перевагою над конкурентами в очних матчах без суддівських скандалів. «Зорю» гірники вже потужно пройшли взагалі без жодного питання, тепер треба закрити поразку першого кола від «Дніпра-1»
, – наголошував напередодні все той же Олександр Сажко (Ua.tribuna.com, 28.05.23).

І треба сказати, що «Шахтар» так і зробив, забивши три сухих м'ячі у ворота дніпрян. Дуже допоміг їм, звичайно, швидкий гол Бондаренка ударом з далекої відстані. Далі гірники грали по рахунку й розвинули свою перевагу після перерви.

«Шахтар» і не відчув стартового натиску суперника (якщо такий був), а потім спокійно забив двічі. Спочатку провалилася оборона суперника, дозволивши Зубкову у стилі Іньєсти вирізати шикарний пас на Сікана, який перервав гольову засуху, розібравшись із кіпером суперника. За три хвилини гості остаточно капітулювали, пропустивши другий за матч гол здалеку – цього разу шикарно пробив Степаненко. 3:0. Несіть золоті медалі, можна відкривати шампанське і готуватися до параду. З першим місцем було все зрозуміло», – розповідає оглядач Георгій Грошев (Ua-football.com, 28.04.23).

Утім, наприкінці гри відбувся епізод, про який ще довго будуть говорити – і який, поза всяким сумнівом, призведе до резонансних рішень дисциплінарних органів.

«Назарина постелився в жорсткий підкат проти Пеглоу, що призвело не тільки до емоцій гравців, а й свого роду мордобою з обох боків. Детально описувати бійку ми не будемо, лише задокументуємо розбиту брову Ракіцького та чотири червоні картки – достроково поле залишили Назарина, Пеглоу, Трубін та Федорів (останній, щоправда, знаходився всю гру в запасі, але у бійці участь, зважаючи на все, взяти встиг).

Цей епізод ще довго обговорюватиметься і переглядатиметься, проте все це в майбутньому. Нині констатуємо тріумф «Шахтаря», який за тур до фінішу став чемпіоном України. «Гірники» двома останніми матчами точно заслужили на титул. А боротьба дніпрян ще попереду – «Зоря» паралельно виграла свій матч і зрівнялася з командою Кучера по балам. Останній тур буде вирішальним»
, – додає Грошев (Ua-football.com, 28.04.23).

Таким чином, якщо гірники вся свої питання вирішили, то для «Дніпра-1» ця сутичка і її наслідки може обернутись великими проблемами, адже команда Олександра Кучера недорахується щонайменше одного важливого гравця на наступний матч, який вирішить долю путівки у кваліфікацію Ліги чемпіонів.

Для «Шахтаря» ж іще один надзвичайно важливий підсумок минулого тижня полягає в тому, що золото УПЛ приносить їм також і пряму путівку в груповий етап наступної Ліги чемпіонів. Формально поточна позиція України в таблиці коефіцієнтів УЄФА не дає такого права нашому чемпіону, однак завдяки тому, що обидва фіналісти нинішнього розіграшу Ліги чемпіонів («Інтер» та «Манчестер Сіті») забезпечили собі місця в наступній кампанії через національні ліги, вакантна перепустка дістанеться саме «Шахтарю».

ПІДСУМКИ ПЕРШОЇ ЛІГИ: «ПОЛІССЯ» – ЧЕМПІОН, «ОБОЛОНЬ» – ТЕЖ В УПЛ

За день до кульмінації в УПЛ визначився і переможець першої ліги. Ним стало житомирське «Полісся», яке ще раніше разом із «Оболонню» забронювало собі путівки до вищого дивізіону. Золото першої ліги команда Юрія Калитвинцева здобула завдяки домашній перемозі над черкаським ЛНЗ – символічно, що це сталось у день, коли 65-річчя святкував президент клубу Геннадій Буткевич.

Як відзначають ЗМІ, саме з приходом Буткевича в першу чергу пов'язане відродження клубу, який заснували ще в 1959 році, але який ніколи не грав на вищому рівні, натомість навіть припиняв існування на десятиліття. У 2016 році клуб повернула до життя міська влада Житомира, а прихід потужного спонсора у 2021 році вивів процес на категорично інший рівень.

«У нинішнього успіху житомирського клубу є одна конкретна причина. Її звати Геннадій Буткевич. Мільярдер зі списку Forbes за два роки на чолі «Полісся» збільшив його бюджет в десятки разів, уже добився історичного тріумфу, хоча каже, що ще навіть не починав серйозно вкладатись у футбол. У переліку футбольних власників з?явився ще один потужний гравець...» – пише оглядач Микола Решнюк (Ua.tribuna.com, 27.05.23).

«Для Буткевича, якщо вірити поінформованим джерелам, «Полісся» – не іграшка. Він хоче створити ще одну історію свого успіху. Для нього це важливо продемонструвати саме зараз, у такий момент, коли будь-який успіх – на вагу золота. Тому він готовий вкидати в «Полісся» такі гроші, які не може дозволити собі в УПЛ майже ніхто», – зазначає портал «Террикон» (Terrikon.com, 17.05.23).

Експерти очікують, що «Полісся» ставитиме достатньо амбітні задачі й у вищому дивізіоні: не просто закріпитись в еліті, але й спробувати повторити унікальні прориви в єврокубки дебютантів УПЛ – «Олександрії» в сезоні-2015/16 та «Колоса» в сезоні-2019/20.

У іншого майбутнього новачка УПЛ «Оболоні» історія відрізняється, однак має і дещо спільне з «житомирським дивом». Зліт киян був не таким стрімким, однак і він у першу чергу пов'язується із системною та грамотною розбудовою клубу його головним інвестором Олександром Слободяном.

У 2012 році через конфлікт всередині керівництва «Оболоні», яку повинні прекрасно пам'ятати вболівальники зі стажем як самобутню команду з яскравим футболом, столичний клуб був розформований. Наступного року Слободян відродив його як ТОВ «Оболонь-Бровар» – стару назву повернули лише у 2020-му.

«Клуб має повністю свою інфраструктуру. Велика рідкість, коли з першої ліги підіймається клуб з повністю своєю інфраструктурою – стадіон, тренувальна база, дитячо-юнацькі спортивні школи. «Оболонь-Арена» взагалі неодноразово приймала матчі УПЛ попри те, що рідна команда у той час виступала у нижчих лігах...

«Оболонь» бере курс на самоокупність, але визнає складність цієї ідеї. Слободян вперше про націленість на це заговорив у 2014-му. А у 2018-му наголосив на необхідності зробити клуб «ефективною структурою». Йдеться про пошук рекламодавців та спонсорів, виховання футболістів для продажу на іноземному ринку та заробляння коштів. Проте в клубі визнають, що це дуже складний процес – так було й до повномасштабного вторгнення, а ще гіршою стала ситуація після 24 лютого»
, – розповідає блогер Дмитро Ватрас (Ua.tribuna.com, 14.05.23).

Недарма ЗМІ часто наводять «Оболонь» як приклад структури, що поступово, але скрупульозно розвиває всі складники справжнього футбольного клубу. Можна не сумніватись, що такий самобутній клуб має стати справжнім надбанням для УПЛ.

Також шанс пробитись до УПЛ наступного сезону отримали ЛНЗ та запорізький «Металург» – вони зіграють в перехідних матчах. Слід відзначити і невдачу «Карпат», які впродовж сезону розглядались у числі найбільш реальних претендентів на топ-четвірку. Однак львівський клуб наприкінці сезону забуксував і в підсумку зайняв п'яте, а тому залишиться в першій лізі на наступний сезон.

ЗБІРНА УКРАЇНИ: СКЛАД Є, ТРЕНЕРА ПОКИ НЕМАЄ

До вирішальних битв в чемпіонаті України особлива увага була прикута ще й тому, що вони не лише визначали володарів медалей та єврокубкових путівок, але й показували форму провідних українських гравців в УПЛ напередодні старту червневого збору національної команди, яка невдовзі проведе два матчі у кваліфікації ЄВРО-2024.

У п'ятницю УАФ оголосила список гравців, котрі викликані на товариську гру з Німеччиною (12 червня), а також відбірні матчі проти Північної Македонії (16 червня) і Мальти (19 червня). До переліку увійшли 27 гравців плюс п’ять резервістів.

Загалом ЗМІ відзначають, що особливих сюрпризів у складі збірної немає, а головною втратою команди є Олександр Зінченко, котрий отримав травму в одному з нещодавніх матчів лондонського «Арсеналу». Були надії, що ключовий півзахисник синьо-жовтих стигне відновитись, однак той факт, що його навіть немає в резерві, не залишає шансів на це.

«Відсутність гравця «Арсенала» не критична для лівого і тим більш правого флангу захисту (Ротань так бачив), а ось щодо центра півзахисту доведеться подумати. Здається, що Зінченка замінить Судаков... Форвардів у порівнянні з березнем стало троє – додався Ванат. І це правильно, бо й матчів у червні більше, і треба було відзначити результативні дії динамівця, який ще відрізняється за манерою гри від Довбика і за манерою поведінки, коли доводиться сидіти в запасі, від Яремчука», – пише оглядач Ігор Яслик (Ua.tribuna.com, 26.05.23).

Автор також відзначає, що враховані інтереси «молодіжки» Руслана Ротаня, адже в заявці національної збірної відсутні Батагов, Бражко, Бондаренко та Криськів, які потенційно могли б потрапити до головної команди.

«В цілому, особливих претензій до цього складу немає. Все виглядає логічно. Після 19 червня претензії, якщо вони виникнуть, то будуть стосуватися не основного і резервного списку», – приходить до висновку Яслик (Ua.tribuna.com, 26.05.23).

Разом із цим ЗМІ очікувано наголошують на дивній ситуації, яка склалась із призначенням головного тренера збірної – точніше наразі із його непризначенням. Хоча, звісно, всі переконані, що ним буде Сергій Ребров...

«Парадоксальною виглядає ситуація, коли склад є, а тренера ще немає... Ще цікаво – цей склад вибрав саме Сергій Ребров чи йому допомагали відомі тренери, яких так багато під крилом УАФ? Тому що колективна творчість означає колективну ж відповідальність – тобто ніякої», – наголошує той же Яслик (Ua.tribuna.com, 26.05.23).

«На відміну від подібної ситуації напередодні стартового поєдинку кваліфікації Євро-2024 – проти збірної Англії – цього разу прізвища кандидатів у національну збірну ми побачили та почули оперативно. Однак цього разу наразі є і негативний відтінок. Хочеться сподіватися, що ключове слово в даному випадку – «поки що». Мова, як ви розумієте, про персону головного тренера головної команди країни. Поки що його як такого немає...

Ну та Бог із ним. Набагато цікавіше поговорити безпосередньо про список. Як на мене, список вельми адекватний. Щодо резону деяких прізвищ, що опинилися в ньому, можна хіба що дискутувати, а не сперечатися до хрипоти. У ньому немає «пасажирів» на кшталт Коноплянки, викликаного минулого разу завдяки «родинним зв'язкам». У ньому є люди, які заслужили, як на мене, на дебютну пробу пера. І, можливо, деякі заслужили опинитися серед викликаних по старій пам'яті»
, – зазначає журналіст Валерій Василенко (Sport.ua, 26.05.23).

На думку автора, найбільше дискутувати можна було щодо лінії атаки збірної України, хоча й там він в цілому погоджується з укладачами списку.

«Довбик – без альтернатив. Ванат – об'єктивно заслужив: він один із небагатьох нападників у нашому футболі, хто здатний використовувати справжній дриблінг. Яремчук… При всіх його мінусах, не викликати його не могли. Кого ще можна було б спробувати? Ну, хіба що, Назарія Русина та Алефіренка. Вони зараз на перших ролях в УПЛ. Хоча одного типажу із Ванатом. Якщо вибирати з цієї трійці, то динамівець, на мій погляд, все-таки бачиться ліпшим варіантом», – резюмує Василенко (Sport.ua, 26.05.23).

Тим часом, як повідомляє ютуб-канал «ВЗБІРНА», презентація нового головного тренера збірної України Сергія Реброва та його штабу відбудеться 30 травня (Ua-football.com, 23.05.23). Після фінального матчу Кубка Ліги ОАЕ з «Аль-Шарджею», який його команда програла 27 травня, Ребров попрощався з «Аль-Айном», тому дійсно можна майже не сумніватись, що офіційне оголошення про його призначення тренером збірної відбудеться найближчим часом.

ІНШІ АСПЕКТИ ФУТБОЛЬНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ

УПЛ отримала президента і готуватиме власне ТБ. У вівторок, 23 травня, у Будинку футболу пройшло засідання представників клубів УПЛ, на якому повноправним головою ліги було затверджено Євгена Дикого. До цього він обіймав посаду виконавчого директора організації.

«Клуби одноголосно ухвалили рішення призначити Євгена Дикого керівником УПЛ без будь-яких приставок, із дотриманням всіх відповідних нормативно-правових вимог», – повідомив офіційний сайт УПЛ (Upl.ua, 23.05.23).

Варто відзначити, що УПЛ не мала повноцінного складу з 2020 року. Останнім очільником ліги був швейцарець Томас Грімм. Він керував організацією з квітня 2018 року.

Одним із перших глобальних проектів, який був доручений Дикому в новому статусі – підготовка проекту власного каналу УПЛ, в якому потенційно можуть бути акумульовані права на показ матчів усіх клубів прем'єр-ліги.

«Є 2-3 клуби, які хочуть побачити детальніший бізнес-план щодо УПЛ ТБ, але атмосфера на зустрічі була така, що я такого не пам'ятаю. Всі з повагою та розумінням поставилися. Я вважаю, що ми дуже близькі до створення УПЛ ТБ», – заявив директор «Шахтаря» зі стратегічного розвитку і комунікацій Юрій Свиридов (Sport.ua, 24.05.23).

ФІФА продовжила дію «воєнного» правила. ФІФА ухвалила рішення продовжити дію правила, яке дозволяє іноземним футболістам і тренерам призупиняти дію контрактів з українськими та російськими клубами. Дію правила продовжено до 30 червня 2024 року, за умови, що клуби будуть проінформовані в письмовій формі до 1 липня поточного року.

Щоправда, до правила внесена одна зміна. Відтепер іноземні гравці та тренери, які незважаючи на війну в Україні вирішили приїхати, повернутися чи не залишати територію України чи Росії, не зможуть покладатися на переглянутий 7-й додаток для зупинення поточного контракту (Ua-football.com, 22.05.23).

Рішення ФІФА очікувано викликала невдоволення низки українських клубів, найбільш активним серед яких у протистоянні з ФІФА залишається «Шахтар». Генеральний директор донецького клубу Сергій Палкін вкотре підкреслив, через позицію ФІФА гірники вже втратили приблизно 40 мільйонів євро та потенційно втратять стільки ж.

«У ФІФА кажуть, що на них тиснула профспілка футболістів FIFPRO, яка вимагала взагалі надати всім легіонерам статус вільних агентів. І ФІФА начебто вже пішла на компроміс своїм рішенням. Але мені здається, що це політичне питання. Ми ж розуміємо, які у ФІФА відносини із Росією. І це ще один момент, який мене неймовірно дратує. Як можна було приймати однакові рішення щодо нас та російського футболу. Гей, ви там нічого не переплутали? Вони – агресор, а ми – постраждалі. Ви знищуєте нас, а не допомагаєте», – заявив Палкін (Sportarena.com, 26.05.23).

Гуманітарна місія «Динамо» триває. Дійсно світу слід постійно нагадувати, хто у цій війні агресор, а хто – жертва. На жаль, у всіх сферах наша країна продовжує потерпати від війни, розв’язаної РФ. І поки наші герої нації боронять країну на передовій та виганяють окупантів з наших земель, інші відбудовують те, що було нахабно зруйновано.

Так, внаслідок чергової атаки столиці ворожими безпілотниками на початку травня було пошкоджено будівлю Київської гімназії №154, розташованої на Нивках. Серед її випускників є і ті, хто загинув, героїчно захищаючи Україну під час війни з Росією – Олексій Ощепков, Микита Недоводієв, Олексій Бобкін. Є серед колишніх учнів гімназії і відомі особистості, наприклад, співачка Ірина Білик. А також знамениті футболісти та тренери київського «Динамо» – Анатолій Шепель, Володимир Онищенко. Навчались у гімназії і президент «Динамо» Ігор Суркіс та його старший брат, почесний член УЄФА Григорій Суркіс.

«Дізнавшись про руйнування у будівлі, спричинені вибухом ворожого безпілотника, благодійний Фонд братів Суркіс одразу взяв на себе організацію відбудови пошкодженого корпусу Гімназії. У короткі терміни були встановлені нові металопластикові вікна на всіх трьох поверхах.

А Григорій Суркіс завітав до рідної Гімназії, аби перевірити стан ремонту, зустрітися з директоркою навчального закладу Ларисою Семенівною Ліщинською та особисто розпитати, чи потрібно організувати ще якісь ремонтні роботи. Під час зустрічі було узгоджено, що Фонд братів Суркіс продовжуватиме надавати освітньому закладу допомогу до повного відновлення усіх пошкоджених приміщень»
, – повідомляє сайт київського «Динамо» (Fcdynamo.com, 25.05.23).

«Важко навіть у це повірити, що так швидко все було відновлено. Ми не один раз переживали ремонтні роботи, капітальні ремонти. Як правило, вони затягувалися на півроку. І коли така кількість вікон – під сотню – була встановлена в такі короткі терміни, це просто дивовижно! Велика шана та подяка тим людям, які з великим серцем, відкритою душею приходять до школи, у якій вчилися, отримували освіту. Вони відгукнулися у перші хвилини трагедії, одразу подзвонивши та повідомивши про те, що допоможуть», – відзначила директорка гімназії Лариса Ліщинська (Fcdynamo.com, 25.05.23).

Також внаслідок ворожих обстрілів по всій Україні були зруйновані сотні медичних закладів. Чернігівщина та, зокрема, її обласний центр стали одним із регіонів, які прийняли на себе першу навалу ворога та досі оговтуються після значних руйнувань. На початку повномасштабного вторгнення Росії Чернігів понад місяць перебував під безперервними обстрілами з артилерії та авіабомбардуваннями, внаслідок чого місто зазнало як непоправних людських втрат, так і масштабних руйнувань цивільної інфраструктури. Одним із таких об'єктів стала Чернігівська міська лікарня № 3.

«Капітальному та грунтовному відновленню медичного закладу посприяла платформа UNITED24, для якої чернігівська лікарня стала першим проєктом з відбудови медичної інфраструктури, реалізованим у партнерстві з ФК «Динамо» (Київ), яке не залишилося осторонь. Завдяки футбольному клубу на відновлення було зібрано 13,8 млн гривень під час благодійного матчу між динамівцями та англійським «Евертоном», який відбувся 29 липня 2022 року у Ліверпулі», – інформує сайт «Динамо» (Fcdynamo.com, 27.05.23).

Столичний клуб вкотре підкреслив, що продовжить свою гуманітарну місію із сприяння відновленню зруйнованої та пошкодженої критично важливої інфраструктури по всій Україні, а також, звісно, допомоги силам оборони, які ведуть героїчну боротьбу проти агресора.

pressing.net.ua