Суму трансферу клуби вирішили не розголошувати, однак, якщо вірити порталу Transfermarkt, за українця заплатили 23 мільйони євро. Про те, як пройшов перший рік Миколенка на Туманному Альбіоні – у нашому матеріалі.

Віталій – бажання Бенітеса

До приходу Миколенка основним захисником «Евертона» був Люка Дінь. Був час, коли француза навіть можна було сміливо назвати лідером команди, проте в один момент в нього трапився конфлікт з наставником «ірисок», який і поставив хрест на його подальшому майбутньому в клубі з Ліверпуля.

На тлі цього Бенітес почав пошуки нового лівого оборонця для команди і дуже швидко зробив вибір саме на користь Миколенка. Щодо самого Діня, то після трансферу Віталія він швидко залишив «синьо-білих» та перейшов до іншого англійського клубу – «Астон Вілли».

На дебют Віталія за нову команду довелося чекати недовго – всього тиждень. Вже 8-го січня колишній динамівець вийшов у стартовому складі «Евертона» на гру Кубка Англії проти «Халл Сіті». Старт Миколенка в стані «ірисок» виявився переможним, адже в тому поєдинку його команда здобула непросту перемогу 3:2 в додатковий час, а сам захисник провів на полі всі 120 хвилин.

Прихід нового тренера

Хай там як, насолодитися грою і тренуваннями під керівництвом іспанського фахівця Віталій сповна не зумів. Вже 16-го січня, після поразки «Норвічу» (1:2) у рамках чемпіонату Англії, керівництво ліверпульського клубу ухвалило рішення відправити Бенітеса у відставку. А враховуючи те, що запрошення Миколенка в «Евертон» було ініціативою самого Рафаеля, багато вболівальників почало хвилюватися за подальше майбутнє українця…

Пошуки нового керманича для «Евертона» тривали недовго – команду очолив легендарний футболіст «Челсі» та збірної Англії Френк Лампард. На щастя, з його приходом становище Віталія у команді практично ніяк не змінилося. Наш земляк швидко адаптувався до тамтешнього футболу, застовбичив за собою місце в стартовому складі та майже завжди з’являвся в основі (за винятком кількох тижнів після початку масштабної війни в Україні, оскільки тоді Миколенку було точно не до футболу).

Підсумки дебютного сезону

Попри те, що «Евертон», відверто кажучи, невдало провів минулий сезон, сам Миколенко може занести собі дебютний розіграш АПЛ в кар’єрі до активу. Загалом, вихованець «Динамо» провів за «ірисок» 13 матчів у чемпіонаті Англії та 3 гри в національному Кубку, зумівши при цьому відзначитися голом у ворота «Лестера».

Хоча якщо говорити відверто, то між успішними матчами у Миколенка бували і відверто невдалі. Проте таким чином можна описати виступ ледь не кожного гравця «ірисок» минулого сезону, адже команду дуже часто лихоманило, а боротьба за виживання в елітному дивізіоні Англії чинила величезний тиск.

У підсумку, Миколенко та компанія таки змогли втриматися в АПЛ, посівши 16-е місце із 39-ма очками в активі (від зони вильоту їх відділили всього 4 залікові бали). Не надто вдало «іриски» виступили і в інших турнірах – вилетіли у чвертьфіналі Кубка Англії від «Кристал Пелас» (0:4) та Кубка англійської ліги від «Борнмута» (1:4). Щоправда, українець у жодному з цих провальних матчів участі не брав…

Від боротьби за чемпіонство – до виживання

Вже по завершенні минулого сезону Миколенко поділився своїми враженнями від піврічного періоду на теренах Англії, розповівши, з якими труднощами він зіштовхнувся і як переживав, що «Евертон» може вилетіти з АПЛ.

«Знаю, що найбільша проблема українських гравців під час переїзду – це мова. Якщо не знаєш мови, то не можеш спілкуватися з партнерами та не розумієш тренера. Усім потрібно вчити англійську, іспанську, португальську - це дуже важливо. Після переходу я не встиг попрацювати з Рафою Бенітесом, якого незабаром звільнили. Не встиг зрозуміти його методи.

Минулий сезон? Так, був певний страх, бо був шанс на виліт з АПЛ. Але у нас потужна за духом команда, і ми виривали очки у «Челсі», МЮ. І тепер ми стали сильнішими, а зараз кайфуємо від кожного дня разом», – розповідав Миколенко в інтерв'ю «Сетанта Спортс».

Те, що вихованець «Динамо» боявся вильоту з елітного англійського дивізіону – не дивно. До цього Миколенко ніколи не був у такій ситуації, коли його команда вкрай складно здобуває очки і бореться за виживання, адже в своїй кар’єрі, виступаючи за київський гранд, він звик боротися лише за найвищі місця і завершувати сезон з медалями. Отже, в цьому плані Віталію було вкрай непросто…

Відсутність гідної конкуренції?

Звісно, аж ніяк не хочеться применшувати заслуги Миколенка, але важливим фактором того, що він одразу став основним у «Евертоні», стала відсутність конкуренції. Після відходу Діня до «Астон Вілли» Віталій залишився фактично єдиним номінальним лівим захисником у команді, тож у Лампарда та його тренерського штабу не мало бути сумнівів кого ставити до старту.

У статусі безальтернативного лівого фулбека Миколенко провів усю минулу зиму і весну. Влітку ліверпульський клуб вирішив все ж підписати конкурента для українського гравця, переманивши до себе на правах оренди оборонця «Спортінга» Рубена Вінагре. Але чи став цей футболіст гідним суперником за позицію для Віталія? Однозначно, ні.

Миколенко начисто виграв конкуренцію у португальського виконавця, внаслідок чого той з’явився у складі «Евертона» лише у двох поєдинках. Ба більше, подейкують, що «іриски» взагалі хочуть дочасно припинити співпрацю з Вінагре і повернути його на батьківщину. Тож цілком ймовірно, що цієї зими Віталію підпишуть ще одного гравця-суперника, який неабияк потрібен йому передусім для виходу із зони комфорту та стрімкого розвитку.

Поточний сезон

Якщо говорити про те, як для Миколенка та Ко складається цей сезон, то великої різниці з попереднім практично немає. Віталій продовжує стабільно виходити в основному складі своєї команди і майже завжди відіграє всі 90 хвилин – 18 зіграних матчів у першості та 3 поєдинки в Кубку Англії говорять самі за себе.

На жаль, до порівняння з попередньою кампанією АПЛ, становище «Евертона» у чемпіонаті не лише не змінилося, але й стало ще гіршим. Як і минулого року, ліверпульці ведуть боротьбу за збереження прописки в найкращій лізі світу, проте ситуація в них зовсім не райдужна – 18-е місце і 15 залікових пунктів у активі.

Таким чином, вже зараз команді Лампарда (якщо ж він залишиться керманичем і надалі) потрібно кинути всі сили, аби другий рік поспіль вийти «сухими з води». А якщо ж цього зробити не вдасться, то Миколенку, який за рік в колективі став ключовим гравцем оборони і фактично незамінною фігурою в системі нинішнього «Евертона», доведеться замислитися над зміною клубу. Адже амбіції Віталія є значно більшими, аніж виступи у чемпіоншипі в новому сезоні…

Статистичний підсумок Миколенка за дебютний рік в «Евертоні»:

33 матчі
2864 хвилини
1 гол
0 асистів
3 жовті картки
0 червоних карток