Джан-П'єро Гасперіні вперше у своїй кар'єрі вивів команду у фінал єврокубку: 22 травня «Аталанта» у вирішальному матчі Ліги Європи УЄФА у Дубліні зіграє з «Байєром». Втім, за словами 66-річного фахівця, трофеї не завжди є критерієм успіху у футболі.

За свою довгу тренерську кар'єру Гасперіні отримав репутацію майстра розкривати юні таланти, прихильника атакуючого футболу та фахівця, який вміє обігравати команди з великими ресурсами. Колись його улюблена розстановка 3-4-3 вважалася надто ризикованою, але зараз в елітному футболі вона вже цілком звична.

Про свій перший єврокубковий фінал

«Чудові відчуття! Це велике досягнення, яке є джерелом задоволеності від дійсно хорошого сезону для всієї команди. Чи це вершина моєї кар'єри? З погляду досягнень та престижу – безумовно. Щодо задоволення, то, на щастя, у мене подібних моментів було чимало, хоча, можливо, й не на такому високому рівні.

Не думаю, що перемога у турнірі завжди обов'язково є параметром, за яким оцінюється успіх. Кожен має свої цілі. Коли вдається перевершити їх, як це сталося з «Аталантою», у будь-якому випадку залишаєшся дуже задоволеним. Якщо нам вдасться додати до цього ще й трофей, то, звичайно ж, ми будемо задоволені ще більше».

Про кар'єру в «Аталанті»

«Все почалося вісім років тому, дуже несподівано, як це зазвичай буває з такими добрими речами. На той час у молодіжному складі було багато гравців, близьких до першої команди, але вони практично не залучалися. Це був переломний момент – відтоді світ «Аталанти» трохи змінився. Спочатку ми потрапили до Ліги Європи, а потім до Ліги чемпіонів.

Ми тричі поспіль вийшли до Ліги чемпіонів і були там командою, яка показувала дуже гарний футбол та багато забивала. Сезон 2019/20 дав нам величезний імпульс. Ми були дуже близькі до півфіналу, коли протистояли «Парі Сен-Жермен». Це завжди залишалося чимось на кшталт віхи, яка вислизнула, але я маю сказати, що цього року ми, мабуть, навіть вийшли на новий рівень».

Про прагнення перемоги в єврокубку

«Ця команда завжди прагнула такого. Іноді трапляються команди, які хороші технічно, але їм не вистачає рішучості та голоду. Із самого початку, з групового етапу, з матчу в Лісабоні, у групі, де ми не були фаворитами (ім був «Спортінг»), ми провели чудові матчі проти сильних суперників. Звісно, перемога на «Енфілді» ще більше зміцнила нашу впевненість».

Про суперника

«Досягнення цієї команди говорять самі за себе. Цього року вони ще не програвали. Нам належить битися з дуже сильним суперником, який на внутрішній арені досяг видатного результату. Це дуже сильна команда. Вона грає дуже компактно, що ускладнює просування м'яча. У зустрічах із такими командами важко створити вільний простір.

«Байєр» діє в атаці у високому темпі та дуже технічно. Це чудова команда, інакше вона не досягла б таких результатів. Але я вважаю, що й у нас також є чудові якості. Сподіваюся, ми зможемо завдати їм проблем, не дозволяючи створювати шанси.

В наших команд схожі ігрові схеми. Я дуже цьому радий, адже коли я почав грати за цією розстановкою кілька років тому, то ми були чи не єдиними, хто її використав. Ми виглядали трохи дивно. Зараз і в Лізі чемпіонів, і Лізі Європи чимало команд, які грають так само, хоч і зі своїм власним підходом та стилем. Три захисники і три нападники – зараз це, можна сказати, дуже модно. Принаймні дуже поширено».