Заснований лише у 2015 році «Дніпро-1» зараз лідирує в чемпіонаті України та готується до стикових матчів Ліги конференцій проти АЕКу з Ларнаки, якому минулого літа поступився в раунді плей-офф Ліги Європи УЄФА.

З того часу молодий клуб помітно додав і загартувався, у тому числі й долаючи складнощі, пов'язані з війною в Україні, через яку він був позбавлений можливості приймати своїх суперників у Дніпрі.

Але почалася розмова з більш приємної теми...

– Про вас по-справжньому заговорили після переможного гола у ворота збірної Швеції в 1/8 фіналу ЄВРО-2020. Що змінив той момент у вашому житті?
– Після того матчу був сплеск моєї популярності, проте я постарався її відкинути та більше сконцентруватися на клубі. Той період моєї міні-слави вже минув, але зараз я відчуваю більше впевненості та готовий допомагати своєму клубу. ЄВРО дав мені важливий досвід, я став більш зрілим гравцем, більш впевненим у своїх силах. Зараз мені це дуже допомагає, і сподіваюся, допомагатиме й у майбутньому.

– У цій Лізі конференцій ви забили п'ять голів і зробили два асисти. З чим пов'язана така результативність?
– Для нашого клубу це дебют у Європі, тому не тільки я, а й усі гравці по-особливому хочуть себе проявити. На кожен матч ми виходимо дуже зарядженими на перемогу. Думаю, цей заряд є у всієї без винятку команди. Ми всі дуже хочемо перемогти.

– Вийти з групи у дебютному єврокубковому сезоні – саме собою чимало досягнення. Але воно виглядає ще більш вражаючим, якщо зважити на обставини, в яких виявився «Дніпро-1»...
– Так, для дебютного сезону [у турнірах УЄФА] це вже дуже добрий результат для нашої команди. Але зараз такий час, коли ми маємо насамперед говорити про те, що відбувається в Україні, тому ми дуже хочемо підтримати наш народ.

Це дуже складний момент для всієї України, і для нас, гравців, також. Ми живемо не вдома, дуже багато переїжджаємо, довго стоїмо на кордонах [у разі виїзду чи в'їзду в Україну]. Це важко, але перемоги наших воїнів забезпечують подвійну мотивацію. Ми всі стежимо за новинами і це дає нам додаткові сили.

– Наскільки важко було усвідомити, що у своєму першому єврокубковому сезоні «Дніпро-1» не може грати вдома?
– Звісно, нелегко проводити всі матчі за межами нашого рідного міста. Ми дуже сумуємо за Дніпром, але всі нас підтримують, уболівальники нам пишуть. Ми не можемо якось інакше сприймати цю ситуацію.

У перші тижні було нерозуміння того, що буде далі, почуття невизначеності. Але ми підтримували один одного як могли, спілкувалися, намагалися якось відволіктися, хоча ти щоранку прокидаєшся і дивишся новини, твої думки займає тільки це... Але головне, що ми один одного дуже підтримували, всі були дуже відкриті, кожен був готовий допомогти товаришу команди.

– Як загалом оціните прогрес команди цього сезону?
– У команди хороші результати: ми вийшли з групи Ліги конференцій, йдемо на першому місці у чемпіонаті України. Щодо мене особисто, то я зараз найкращий бомбардир команди та української Прем'єр-ліги. Тож у цьому плані у команди все гаразд, і ми налаштовуємося лише на позитивні результати у майбутньому. Але найбільше зараз хочеться, щоб у нашій країні все налагодилося, і ми повернулися до мирного життя.

– «Дніпро-1» – дуже молодий клуб. Чим він особливий?
– Я пишаюся можливістю представляти такий клуб, як «Дніпро-1». Усі знають, що це команда з характером. Команда, яка грає до останнього, і ми це демонструємо у кожному матчі. Не буде матчу, в якому ми опустимо руки і просто дозволимо супернику перемогти. А моя роль – забивати та приносити перемоги нашій команді. Уся команда мене в цьому підтримує, і я зроблю все, що в моїх силах [у протистоянні з АЕКом].

– Який момент був найкращим для «Дніпра-1» у групі Ліги конференцій?
– Думаю, нам особливо вдався матч із «Аполлоном» на виїзді. Це була дуже хороша гра, ми повністю переграли суперника у першому таймі, забили три голи. Ми були впевнені, що здобудемо добрий результат. Та й другий матч із цим же клубом у Кошиці за розпалом був відмінним. Нам потрібно було не програти, щоб вийти далі, і ми цього досягли. Вважаю, що саме ці матчі варто було б виділити.

– Ви вже зустрічалися з АЕКом цього сезону. Як цього разу досягти іншого результату в матчах з кіпріотами?
– Думаю, у тих матчах із Ларнакою ми були не зовсім готові, бо перед цим у нас була дуже велика пауза. Ми були десь фізично не готові до таких поєдинків. Плюс для команди це був дебют у єврокубках. Але цей досвід піде нам на користь і ми зробимо все, щоб пройти далі.

Цього сезону ми вже перемагали такі команди, як «Шахтар» та «Динамо» [у чемпіонаті України]. Вся команда відчуває впевненість у своїх силах, і гадаю, що ми її продемонструємо у цих матчах з АЕКом.