– Андрію, Вас визнали найкращим гравцем 23 туру Прем’єр-ліги…
– Якщо чесно, для мене важить одне – успіх команди. Тільки це значення: старатися, щоби «Динамо» вигравало.

– Другий гол «Олександрії» – 151-й для Вас у офіційній кар’єрі. В історії футболу України нараховується п’ять футболістів, які спромоглися забити 200 і більше м’ячів на найвищому рівні. Не хочете стати шостим?
– Зустрічав цю інформацію. Не скажу, що задумуюся про неї: ніколи не ставив собі завдань – провести дві сотні голів, три сотні… Вважаю так: поки є сили, здоров’я, треба виходити на поле й радувати себе, людей, тренерів і керівників.

– Іще про забиті м’ячі: у футболці «Динамо» на Вашому рахунку 122 точні влучення. Більше за Вас тільки в Олега Блохіна, Сергія Реброва, Максима Шацьких і Андрія Шевченка. Відстань до останнього – 14 «маленьких див»…
– Я неодноразово говорив, що з дитинства мріяв виступати саме за київську команду, тому мені приємно опинитися в такому почесному списку. Знову ж таки, поки зможу, не зупинятимуся на досягнутому.

– Від історичного контексту до сучасності: як почуваєтесь у рамках тактичної схеми 1+3+4+3?
– Схема цікава. Крім іншого, її позитив у тому, що вона робить нашу гру різноманітнішою. У сучасному футболі будь-яка команда, яка ставить перед собою серйозні завдання, має вміти використовувати мінімум дві моделі гри. Якщо ні – вона стає прогнозованою для суперника. І я би не сказав, що тактика з трьома центральними захисниками містить багато таких елементів, які стали для мене новими.

– В Олександрії Вашим партнером на флангах атаки був Денис Гармаш. Зовні склалося враження, що взаємодія з ним одразу налагодилась.
– Не сказав би, що для Дениса це амплуа занадто нове: він гравець середини поля, а, відповідно до моделі з трьома центральними захисниками, тренер попросив нас, крайніх форвардів, грати ближче до середини поля. Тобто там, де Гармаш давно виступає. З ним приємно взаємодіяти: він добре відкривається й сам вміє віддати вчасний пас.

– Сьогодні відбудеться перенесений поєдинок 1/4-ї Кубка України в Охтирці. З передматчевих заяв «Нафтовика-Укрнафти» можна зробити висновок, що для їхніх футболістів це – головна подія весни. Як і для міста, котре пам’ятає, що було в минулому…
– Розумію, про що йдеться… Вірю: ексцесів не буде ні на полі, ні за ним. Сьогодні у нашій країні й так не все добре, у багатьох людей біда, і це абсолютно зайве – додатково стравлювати когось через футбол. Ми, динамівці, просто хочемо вийти на поле, порадувати людей і, звісно, виграти. Бо розуміємо, що навряд чи доженемо «Шахтар» у чемпіонаті (але це не значить, що не будемо старатись у дев’яти турах!), тому докладемо всіх зусиль для виграшу Кубка. Неправильно буде, якщо такий клуб, як «Динамо», завершить сезон без трофеїв.