Головний тренер «Славутича» розповідає про своє здоров’я і теперішній стан справ у черкаському клубі.

– Юрію Михайловичу, недавно генеральний директор «Славутича» заявив, що ви перебуваєте на лікарняному. Дозвольте поцікавитись, як ваше самопочуття?
– Моє самопочуття нині не гірше, ніж було, але, при цьому, поки що й не краще. Можу сказати, що наразі я активно продовжую курс лікування, а щодо майбутнього – життя покаже.

– Наскільки розумію, найближчим часом ви не плануєте повертатися до роботи й готувати команду до нового сезону?
– Думаю, тут лише час зможе щось показати. Звичайно, хотілося, щоби вся ця історія не затягнулась. Але, повторюся, зараз я вам не можу чітко відповісти, коли все це закінчиться. Скажу так: є певні проб­леми, вони не катастрофічні, але тим не менш... Розумієте, я завжди приділяв дуже багато уваги футболу, а своєму здоров’ю, на жаль, ні. Тому зараз саме здоров’я в пріоритеті.

– Кілька днів тому пан Лашкул також зазначив, що команда може не стартувати в наступному сезоні. Які ви вбачаєте головні причини цього?
– Думаю, що із цього питання краще звертатись безпосередньо до Володимира Григоровича. Це однозначно, адже я відповідаю лише за спортивну частину, за тренувальний процес, що потрібно футболістам, та таке інше. А от щодо фінансування клубу – це його вотчина, тому за роз’ясненнями, думаю, краще звернутись до нього. Щодо мене особисто, то наразі я перебуваю в Києві, то в лікарні, то вдома. Саме тому нічого конкретного зараз я вам сказати не можу щодо цього питання. Єдине, що можу зазначити: звичайно, що одній людині тягти клуб самотужки дуже важко. Ми всі разом – і команда, і генеральний директор – розраховували на допомогу міських і обласних структур чи інших організацій. Ви ж розумієте, команда не тільки пану Лашкулу потрібна, вона потрібна і Черкасам, і всій Черкаській області. Це візитна картка цього регіону.

– Можливо, вся ця історія стала наслідком того, що «Славутичу» за підсумками сезону так і не вдалося вийти до першої ліги?
– Тут однозначно сказати не можна. Думаю, просто зараз, як і у будь-якої людини, у мене настала певна межа – я дуже давно вже не був у відпустці – то зі столичним «Арсеналом» вся та історія, то щось інше… Все це накопичувалось і накопичувалось. Переконаний, що це все є просто збігом обставин, коли на кінець сезону випала ще й найвідповідальніша пора. Можливо, хтось подумає, що це через те, що ми не виконали першочергового зав­дання, тому головний тренер вирішив піти на лікарняний. Ні, запевняю вас, це все – лише збіг обставин. Звичайно, що деякий негатив щодо результату команди за підсумками сезону залишився. Це на здоров’ї позитивно аж ніяк не відображається, однозначно. Ви ж самі чудово розумієте, що тренерська доля дуже складна. Нервові стреси періодично трапляються…