Про те, як же олександрійці зуміли стати колективом фактично з найкращим захистом і не тільки – головний тренер команди Віктор Богатир!

– Вікторе Миколайовичу, як оціните виступ своїх хлопців у першому колі змагань? – Задовільно, адже на старті чемпіонату нам поставили завдання потрапити до четвірки найкращих команд у першій лізі. На жаль, виконати його ми не зуміли, але все ж наблизилися до мети максимально близько. Так, від третьої команди відстаємо всього на одне очко. Думаю, просто могли б перебувати й у трійці лідерів, якби не втрачали там, де робити цього не мали. Але десь психологічно не налаштувалися потрібним чином, десь банально недооцінили суперника – і «результат» не змусив на себе чекати. Тому зараз маємо шосту сходинку й стимул боротися за кращі показники.

– Той факт, що в дев'ятнадцяти поєдинках першого кола ми пропустили всього одинадцять м'ячів, доволі красномовний окрім того, це найкращий показник серед ваших першолігових колег. – Так, це наше своєрідне міні-досягнення. Пропустили справді найменше. Головна заслуга в цьому нашого воротаря Володимира Овсієнка, який відпрацював дуже добре. Та й у захисті хлопці старалися, страхували один одного.

– Що скажете про напад і півоборону? – Не зовсім правильно говорити про кожну з ланок окремо, доцільніше аналізувати виступ команди загалом. Адже це нормально, коли півоборонець відпрацьовує в захисті й за першої нагоди підключається до атаки. Отже, не надто велика кількість забитих м'ячів є свідченням недостатньо злагоджених дій усієї команди. І те, що найкращим голеадором команди став півоборонець, також не додає честі нашим нападникам. Словом, працювати маємо над чим.

– Вікторе Миколайовичу, котра з ланок команди найбільше потребує підсилення? – Не можу назвати якоїсь однієї. У кожну з ліній дуже б хотілося взяти принаймні по гравцеві – надійному, кваліфікованому, який би міг повести партнерів за собою, організувати дії товаришів. Таких людей знайти непросто. Але ми наполегливо працюємо в цьому напрямку й розраховуємо на успіх.

– Вікторе Миколайовичу, повернімося до першого кола змагань. Розкажіть, який із проведених матчів запам'ятався вам найбільше й чому? – Дуже хороший поєдинок ми провели вдома проти «Оболоні», коли перемогли 4:0. І справа тут не тільки в рахунку. Хлопці продемонстрували справді хороший футбол і показали, як треба грати з лідерами. Непогано ми провели зустріч з «Ігросервісом» (вікторія 3:1). Тоді ми за дванадцять хвилин забили три (!) м'ячі. До вдало проведених матчів віднесу також зустріч з «Іллічівцем», хоча виграти нам не вдалося – лише нічия 1:1. Щоправда, ми забили два м'ячі, але арбітр зустрічі один із них не зарахував. Непогані поєдинки провели з луцькою «Волинню» та молодіжнянською «Кримтеплицею». Взагалі ж, було дуже багато матчів із двома різними таймами, тобто, в одному зіграли вище усіляких похвал, в іншому – не так добре, як хотілося б...

– В якому поєдинку ваші хлопці розчарували? – У матчах із «Феніксом-Іллічівцем», коли зіграли внічию 1:1, та «Прикарпаттям» (також мирова) – 1:1. Ну, і звичайно, засмутились ми й після нашої єдиної поразки від ФК «Львів».

– Які завдання виконуватиме команда в другому колі? – Керівництво розповість нам про них ближче до початку весняної частини змагань. Але я думаю, що боротимемося за місце, не нижче четвертого. Утім, багато чого залежатиме від селекційної роботи, проведеної в період антракту.

– Що, окрім вдало проведеної селекційної роботи, гарантуватиме команді вдалий виступ у другому колі змагань? – Передусім, командний дух, а також гранична концентрація й налаштованість на кожен без винятку матч – чи то з лідером, чи з аутсайдером... Лише за такого підходу до справи матимемо підстави розраховувати на успіх.

– Вікторе Миколайовичу, мабуть, не секрет, що більшість ваших вболівальників вже не діждуться того часу, коли їхні улюбленці повернуться до елітного дивізіону? Є підстави сподіватися на «вишку» вже в недалекому майбутньому? – Мабуть, доречніше це запитання адресувати нашому президенту – він, ймовірно, зможе надати певну конкретику. Утім, я ж зі свого боку скажу, що Микола Миколайович Лавренко – людина дуже амбітна. І якщо ми вже були у вищій лізі, то неодмінно туди повернемося знову. Строки? Трапиться це, коли матимемо хорошу, збалансовану в усіх ланках команду, спроможну скласти гідну конкуренцію будь-якому вищоліговому колективу; плюс інфраструктура. Думаю, немає сенсу підвищуватися в класі заради самого факту підвищення. Якщо вже виходити до «еліти» – то надовго.

– Зараз інфраструктура клубу потребує поліпшення? – Меж досконалості немає. Звісно, зараз ми маємо таку базу, якою не можуть похвалитися ряд колективів вищої ліги. Дуже хороший центральний стадіон, є запасні поля, плюс наш президент ще працює в цьому напрямку. Так що тут нам гріх нарікати. Головне – створити добротну боєздатну команду, яка б демонструвала красивий футбол і приносила радість своїм уболівальникам. Зробимо це – вища ліга від нас нікуди не подінеться!