Голы: Селезнев (30, с пенальти), Одибе (45+3).
Днепр: Шелихов, Федецкий (Кулаков, 78), Одибе, Чеберячко, Денисов, С.Кравченко, Джулиано (Канкава, 83), Ротань, Калинич, Селезнев (Мандзюк, 67), Матеус.
Карпаты: Мысак, Ощипко, Пластун, Милошевич, Жовтюк, Ткачук, Мартынюк, Ксенз, Худобяк (Загидулин, 66), Кения (Гладкий, 66), Лукас (Кополовец, 46).
Предупреждения: Пластун (29), Милошевич (45+1), Кополовец (72), Мартынюк (84), Жовтюк (88).

У головного тренера «Карпат» Ніколая Костова болгарське громадянство, тож у сьогоднішніх виборах до Верховної Ради України він участі брати не мав права, однак йому все одно довелося добряче помізкувати, перше ніж зробити свій вибір. От тільки обирати йому довелося не майбутніх парламентарів, а тих одинадцять гравців, які мали розпочати гостьову гру проти дніпропетровського «Дніпра». Відверто кажучи, деякими своїми рішеннями він змусив замислитися вболівальників, але зрештою, це його право – за результат відповідає саме він, тож на поле вийшли на цей момент найсильніші виконавці саме під схему гри з «Дніпром». Щодо кадрових проблем, то їх перед грою вистачало: основний воротар Богатінов дискваліфікований, один з стовпів центру оборони Балажіц трамований, опорник Даушвілі також дискваліфікований, а нападники Кас’ян та Гладкий все ще перебувають не в найкращих кондиціях.

Не менше проблем зі складом перед грою було і в коуча «Дніпра» Хуанде Рамоса. У господарів через дискваліфікацію не могли вийти на поле основний воротар Лаштувка і креативний хавбек Алієв, а Зозуля, який зазвичай діє на вістрі атаки, зазнав ушкодження три дні тому у грі Ліги Європи з «Наполі». А з лідером дніпрян Коноплянкою взагалі сталася майже детективна історія. Після вчорашнього тренування з’явилася інформація, що Євген почувається цілком задовільно і з «Карпатами» зіграє. Як сказав на післяматчевій прес-конференції Хуанде Рамос, його ім’я було і в заявці на гру. Але в останній момент лікар «Дніпра» не дозволив йому виходити на поле. З того, як про це розповідав іспанський фахівець, немає сумнівів, що він був абсолютно не згідний з рішенням медиків... Та це проблеми дніпропетровців, а нам головне, зі своїми розібратися, тим більше, що їх вистачає. Але давайте повернемося до подій на полі «Дніпро Арени».

Гра розпочалася досить жваво зі сторони обох команд. Першими активність виявили «Карпати»: Худоб'як гострим пасом вивів Кенію на рандеву з кіпером «Дніпра» Шеліховим, але удар у грузина видався надто слабким і Денис без проблем зафіксував м'яч. Забігаючи наперед, зазначимо, що цей удар так і залишився єдиним у карпатівців у рамку воріт – в решті спроб круглий летів повз каркас, а ще в одному випадку м’яч заблокували оборонці господарів. А за якийсь десяток секунд в атаці у відповідь вже Джуліано виводив Калініча на хорошу ударну позицію в карному майданчику гостей, але центральний захисник «левів» Мілошевіч в останній момент у підкаті вибив м'яча з під ніг у Ніколи, тим самим вигравши локальне балканське дербі. Знову ж таки забігаючи трохи наперед, відзначимо, що Іван і в подальшому в подібних епізодах зіграв надійно і був чи не найкращим гравцем матчу у складі «зелено-білих». 

Обмінявшись гострими випадами у дебюті гри, суперники трохи заспокоїлися і події головним чином довший час розвивалися між двома штрафними майданчиками. Поступово, щоправда, господарі поля захопили ініціативу, але перевагу дніпряни мали винятково територальну. Підопічні Хуанде Рамоса ніби то більше ігрового часу володіли м’ячем, але за великим рахунком температура напруги поблизу володінь молодого кіпера гостей Мисака практично не піднімалася, а до точки кипіння взагалі було ой як далеко... Лише на 22-ій хвилині карпатівські вболівальники трішечки понервували. Сталося це в епізоді, коли після подачі з кутового з правого флангу атаки господарів захисники «Карпат» невдало вибили м’яч і Джуліано метрів з 19-ти низом пробив поруч зі штангою. 

Гра була майже рівною, тим несподіванішим став гол «Дніпра» на 30-ій хвилині. Але тут вже не все залежало від підопічних Ніколая Костова. Адже рахунок господарі відкрили з пенальті, призначення якого викликало неоднозначну реакцію. Аби стверджувати, що Лукас завалив (чи не завалив) у карному майданчику Одібе, необхідно подивитися відео не з одного ракурсу. А так з першого разу епізод справляє враження – 50 на 50. От тільки насторожує те, з якою впевненістю Ярослав Козик вказав на точку. Зазвичай пенальті з такою рішучістю ставлять тоді, коли порушення було щонайменше на 200 відсотків. Але що тепер про це говорити, тим паче, що Той Хто Завжди Захищає Своїх Підопічних стовідсотково виправдає свого підлеглого... 

Селезньов вирок арбітра виконав бездоганно і «Дніпро» повів у рахунку 1:0. Звісно, подібний розвиток подій був на руку господарям, які лише у четвер провели непростий поєдинок Ліги Європи проти італійського «Наполі» і грали сьогодні навряд чи повністю відновившись – як фізично, так і емоційно. А так, забитий м’яч дозволив їм грати по рахунку і тримати гру під своїм контролем. 

Мінімальний дефіцит у забитих м’ячах залишав карпатівцям надії на те, що в другому таймі за рахунок замін та підвищення темпу гри вдасться змінити ситуацію на полі на свою користь. Але для цього дещо пригніченим морально гравцям нашої команди потрібно було щонайменше до завершення першого тайму більше не пропускати. На жаль, з цим завданням вони не впоралися. Причому другий м’яч карпатівці пропустили на 3-ій компенсованій хвилині. І знову в епіцентрі подій опинився Одібе. Ні, цього разу він не падав і зіграв за всіма канонами гри у футбол, забивши красивий м’яч головою після повторного навісу Ротаня з правого флангу. 

0:1 і 0:2, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Звісно, на другий тайм карпатівці вийшли не в найкращому психологічному стані. Однак треба віддати належне і гравцям, і тренерському штабу – достроково викидати білий прапор капітуляції ніхто не мав наміру. Більше того, щойно поновилася гра, «Карпати» великими силами пішли вперед і намагалися закрити дніпрян на їхній половині поля. Саме для активізації гри в передній лінії у перерві Лукаса, який був дещо інертним, як ніколи, замінив Кополовець. З цією ж метою упродовж другого тайму спочатку замість Кенії вийшов Гладкий, а згодом і Загідулін замінив Ткачука. Однак за великим рахунком нічого в грі «Карпат» не змінилося. В старанні, щоправда, дорікнути не можна нікому, але в атаці нашим хлопцям відверто бракувало гостроти, а звідси й відсутність гольових моментів. Не було й небезпечних дальніх ударів. Та й спроби пробити здалеку були тільки в одного Мартинюка, але і їм бракувало точності. 

Що ж до «Дніпра», то господарі діяли по рахунку, а він їх цілком влаштовував. Тому підопічні Хуанде Рамоса особливої активності не виявляли, намагаючись довести гру до перемоги, як то кажуть, на класі. На жаль, він у дніпрян наразі значно вищий, ніж у карпатівців, тож своєї мети вони досягли без особливих наднапружень. В підсумку, як і в останньому турі попереднього сезону, гра на «Дніпро Арені» завершилася з рахунком 2:0 на користь «Дніпра». А «Карпати» на цьому стадіоні поки що не тільки не взяли бодай одне очко, а й не забили ще жодного м’яча. Не дуже приємна статистика, що тут казати. Втім, її ще буде нагода виправити, але це справа майбутнього. А зараз «Карпатам» необхідно проаналізувати цю гру, зробити правильні висновки і якомога швидше переключитися на кубковий матч з «Металістом», який на нас чекає вже у середу. 

Як вже сказано вище, на «Дніпро Арені», як і в минулому сезоні, «Карпати» у Прем’єр-лізі сьогодні програли з тим самим рахунком 0:2. Що ж, ми не проти, щоб історія повторилася і в середу. Адже рік тому карпатівці обіграли «Металіст» на «Україні» з рахунком 1:0. Було це в 1/8 фіналу Кубка України. В середу на нас чекає знову кубкова гра на стадії 1/8 фіналу і відбудеться вона на полі нашої рідної «України». Тільки необхідно, щоб вболівальники зробили те саме, що було рік тому – повністю заповнили трибуни стадіону і весь ігровий час несамовито підтримували «Карпати». 

В середу потрібно виграти обов’язково! Адже перемога над «Металістом» не лише на один крок наблизить нас до мрії про завоювання почесного трофею, а й поверне команді загалом та кожному з підопічних Ніколая Костова зокрема віру в себе, в те, що ми можемо вигравати у будь-кого. Тож всі разом вперед! На «Металіст»! Кубок – Львову!