В умовах жорсткої агресії РФ, в умовах тотального обстрілу наших територій, вітчизняним мас-медіа також доводиться тримати свій фронт. Футбольним журналістам – в тому числі. Так, вони не чатують на ворога в бліндажах у броні та касках, проте мають виконувати свій прямий обов’язок – доносити інформацію до читачів і глядачів.

ЗАМУРУВАТИ ШПАРИНИ РОСІЙСЬКИМ ЩУРАМ!

І дуже важливо, що наші ЗМІ не жаліються, не шукають приводів для полегшення власної долі – навпаки! Вони напрацьовують практичний досвід, аби принести Україні найбільшу користь.

Наприклад, сайт «Трибуна» на тижні, що минув, започаткував збір доказів підтримки військової агресії з боку російських (і не тільки) спортсменів. Список відповідних прізвищ надалі може бути використаний для накладання персональних санкцій на них та допомогти посилити тиск на спортивні федерації РФ.

«23 листопада на засіданні підкомітету Верховної Ради з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності було ініційовано створення Робочої групи щодо напрацювання механізму персональних санкцій проти російських, білоруських спортсменів та всіх представників світу спорту, хто підтримує війну в Україні.

В ході засідання підкомітету виданню Tribuna.com було запропоновано вести відповідний реєстр (по суті розширювати уже наявний) спортсменів та спортивних функціонерів, що підтримують кремль та війну в Україні. Але журналістам «Трибуни» складно охопити всі види спорту та всіх чинних та колишніх спортсменів. Особливо в менш популярних та неолімпійських видах спорту.

Щоб нічого не пропустити, ініціатори створення Робочої групи просять усіх нас долучитись до збору інформації: читачів Tribuna.com, журналістів інших видань, спортсменів, функціонерів та всіх інших. Разом ми зможемо зібрати значно більше доказів та зробити свій внесок у загальну перемогу над агресором», – йдеться у заклику видання. (Ua.tribuna.com, 23.11.2022).

Мета ініціативи – модернізувати спортивні санкції, блокувати спортсменів-пропагандистів, не дати їм вийти на широкий спортивний простір, щоб ширити ідеї ненависті та війни.

Уже на початку повномасштабного вторгнення були впроваджені жорсткі, але справедливі спортивні санкції стосовно Росії та Білорусі. В них забрали права на всі міжнародні заходи, їх відсторонили від 90% світових змагань. МОК рекомендував не допускати спортсменів цих країн на спортивні арени світу.

Але для росіян залишилася лазівка. Це індивідуальні виступи за різноманітні клуби або на деяких турнірах. До того ж позиція керівництва МОК зараз є неоднозначною й окремі федерації вже допускають до змагань росіян та білорусів. Отже, аби замурувати подібні шпарини, й потрібні персональні санкції.

«Для нас важливо напрацювати критерії персональних санкцій проти спортсменів-пропагандистів, як в Україні, так і домагатися застосувати їх іншими державами. Аби вони були чіткими, дієвими і практичними.

В такому разі ми остаточно заблокуємо тим, хто підтримує війну, шлях у світовий спорт. Зазначу, що під час нещодавнього візиту до США зустрічалися із представниками Офісу Східної Європи Держдепартаменту США. Серед іншого, обговорювали питання щодо механізмів санкціонування спортсменів, які підтримують військову агресію проти України. Відчули готовність сприяти реалізації наших ініціатив», – розкрила деталі засідання Підкомітету народна депутатка України та колишня легкоатлетка Ольга Саладуха. (Ua.tribuna.com, 24.11.2022).

За її словами, вже на першому зборі було ухвалено низку важливих рішень:

– винести на розгляд парламентського Комітету з питань молоді та спорту створення Робочої групи з протидії агресії РФ у сфері спорту;

– запропонувати Комітету розробити проект Постанови Верховної Ради щодо розширення механізмів протидії російській пропаганді у сфері спорту. Домагатися проголосувати її в парламенті до 6 грудня цього року – дня, коли стартуватиме Асамблея Міжнародного олімпійського комітету;

– закликати Комітет та усі компетентні органи впровадити персональні санкції щодо першої групи спортсменів. Це Алєксандр Повєткін, Роман Шіроков, Діна й Аріна Авєріни, Євґєнія Тарасова, Анастасія Мішина, Алєксандр Галямов, Вєроніка Стєпанова, Муса Євлоєв, Заурбек Сідаков, Анатолій Тимощук та інші.

«Закликаємо й громадськість подавати інформацію про спортсменів-пропагандистів війни. Усі факти на своєму засіданні розглядатиме Робоча група Комітету, яка і передаватиме дані у компетентні органи щодо застосування персональних санкцій. Спільними зусиллями переможемо рашистів на спортивному фронті», – написала Саладуха на своїй сторінці у Facebook (23.11.2022).

Створення відповідної бази прибічників військових дій на території України – суттєвий крок. І цей крок – частинка того самого фронту, який мають тримати працівники спортивних ЗМІ нашої країни.

БЕЗСТРАШНІ, НЕЗЛАМНІ, НЕПЕРЕМОЖНІ

І дуже втішно констатувати, що преса втримує стрій незважаючи ні на що. Вимикають стільниковий зв'язок, світло не за графіком – журналісти все одно знаходять спосіб залишатися в інформаційній мережі. Якщо в далекому Катарі проходять матчі чемпіонату світу, вони висвітлюються навіть у темряві. Продовжує свою ходу чемпіонат УПЛ – усі подробиці перебігу подій доносяться до української футбольної спільноти.

Працьовитість ЗМІ не втратили. Навпаки, стали більш згуртованими, боєздатними та готовими протистояти загарбникам у спортивному медіа-полі. Дуже чітко в цьому плані виглядає звернення до росіян від популярного сайту «Динамо Київ від Шуріка».

«…Вам нас не зламати! Все, чого ви досягли, і іншого не досягнете – це ненависті до кожного без винятку жителю вашої чмошної недокраїни!

По всій Україні немає світла вашими зусиллями, потвори ви в лаптях, у дерев’яних сортирах і нечищених ізбах. Але новини на українських сайтах продовжують виходити. І так буде завжди!

Ми будемо зі світлом, у теплі, щасливі і житимемо в найкращій країні на цій планеті! А ви, чмошні недоїмперці, проведете залишок свого життя в лайні!

Все буде Україна!» (Dynamo.kiev.ua, 23.11.2022).

Звісно, в умовах відсутності енергопостачання дотримуватися звичного робочого графіку вкрай важко, але переважна більшість наших сайтів перебуває в онлайні.

У кожного свій рецепт. Так, Олександр Попов, натхненник і головний автор того ж «Динамо Київ від Шуріка» розповів дивовижну історію про те, як люди знаходять можливість залишатися на плаву.

«Света таки нет вторые сутки, аккумы ноутов, павербанки, УПСы – все они за это время приблизились к нулю на своих остатках энергии. Плюс связь – ее тоже почти нет с точки зрения мобильного инета.

Нужно было искать лайфаки. И один такой был найден. Совсем немного усилий, и задача решена.

Рядом со мной больница. В ней по понятным причинам свет есть всегда, хоть эти лаптеногие yтыpkи все свои ракеты сюда пульнут. А напротив больницы большое «Сильпо». Магазин, судя по всему, в одном «слоте», и тут тоже всегда есть свет. И устойчивая связь. А еще тут есть столики – типичные такие, рядом с кулинарией для желающих перекусить. Но сейчас у этих столиков другое предназначение. Сюда стекаются люди, приходящие со своими удлинителями из домов. Потому что розеток – всего парочка. А людей – десятки. Они заряжают телефоны, гаджеты, павербанки, ноуты. Ну и работают тут же, конечно. Таких длинных цепочек включенных друг в дружку переносок я в жизни не видел!

Вот так и провремся! Не сдавайтесь! Мы их намного сильнее! Они всего лишь жалкие животные в человеческом обличии». (Facebook.com/shurik.dk, 23.11.2022).

Секрети функціонування відомого сайту «Футбольний клуб» відкрив і його оглядач Микита Шмельов.

«Раніше у нас був встановлений порядок чергувань – кожен знав, коли він є головною відповідальною особою. Це стосувалося як поточних подій – тобто власне матчів, так й інших моментів. Наразі ж, коли тривають аварійні відключення електрики, наші графіки скасовані. Всі ми намагаємося бути на зв’язку і в будь-який момент «увімкнутися», замінивши колегу, який залишився без світла. У денний час, коли проходять ігри чемпіонату світу та національної першості, це – першочергова необхідність», – зазначив він у коментарі «Пресингу». (Pressing.net.ua, 25.11.2022).

На цьому тлі здається недоречним запитання іншого журналіста, блогера і коментатора Романа Бебеха, який звернувся до публіки у своєму Твіттері: «Хтось встигає дивитись ютуб? Чи є сенс зараз щось знімати і заливати?»

Звісно, сенс є. Футбольне життя має тривати незважаючи ні на що.

Видатний голкіпер київського «Динамо» та збірної України Олександр Шовковський закликав своїх співгромадян не опускати руки через відсутність світла та тепла й вірити в найкраще. Проблеми з комунікаціями через постійні обстріли російськими військами критичної інфраструктури України нагадали нині одному з тренерів національної команди епізоди його ігрової кар'єри, пов'язані з «привітним» прийомом у Мінську.

«Більше ніж 16 годин немає світла в самому центрі столиці. Ні, ви не подумайте, що я жаліюсь!

Я пам’ятаю, як після тренувань ми милися в холодній воді. Я пам’ятаю, як грали при -17 по Цельсію (цікаво, що це було саме в Мінську, в столиці країни, яка всіляко підтримує, допомагає і надає свою територію для військової агресії з боку росії).

Добре, що у нас тільки два братських народи… Правду кажуть, що кровна ворожнеча найбільш жорстока!

Я відчуваю, що ми ще більше зжимаємося в кулак, щоб відчувати один одного…, щоб доповнювати один одного…, щоб об’єднавшись стати одним цілим… Безстрашним… Незламним… Непереможним!», – написав О.Шовковський у свої сторінці в Instagram.com (25.11.2022).

Не можна оминути увагою й благодійні вчинки інших представників спорту номер один, що спрямовані на допомогу постраждалим від війни.

Так, лідери «Динамо» Сергій Сидорчук і Георгій Бущан сплатили для 80 осіб курси домедичної допомоги, які дозволять їм впевненіше почуватися під час екстрених ситуацій та, не виключено, врятувати чиєсь життя. (Fanday.net, 21.11.22). А сам клуб узяв на себе опіку над тяжко пораненим уболівальником.

«До повномасштабного вторгнення росії 23-річний киянин Леонід Лосєв навчався на менеджера та працював, а у вільний час – відвідував фанатський сектор на матчах улюбленого «Динамо».

Початок великої війни хлопець зустрів, несучи прикордонну службу в Чернігівській області та разом із побратимами захищав Чернігів, який у той період росіяни нещадно обстрілювали з авіації та артилерії.

Пізніше Леонід був переведений на донецький напрям, де чотири тижні тому отримав важке поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Молодому хлопцю довелося ампутувати праву ногу, після чого була необхідна складна та тривала реабілітація, однак стан хлопця лише погіршувався.

Київське «Динамо», дізнавшись про поранення свого вболівальника, вислало за ним із Києва реанімобіль, який доправив Леоніда з дніпровського госпіталю до однієї зі столичних лікарень. А мама воїна Олена, яка зараз не відходить від сина та підтримує його, перевезла з Дніпра до Києва ще двох поранених військових власною машиною.

У Києві боєць переніс вісім важких і болючих операцій, однак не втрачає оптимістичного настрою та з нетерпінням очікує на початок процедури виготовлення протезу та адаптації до нього. Леонід мріє повернутися до гри в футбол, яким займався в дитинстві, а також до ще одного свого хобі – автоспорту.

Керівництво київського «Динамо» взяло на себе опіку над бійцем – президент клубу Ігор Суркіс особисто контролює процес реабілітації та допоможе з організацією поїздки родини до Німеччини для проведення протезування за найсучаснішими технологіями», – розповів історію героя офіційний сайт киян. (Fcdynamo.com, 28.11.2022).

Зі свого боку донецький «Шахтар» запросив на своє тренування у Винниках 30 українських дітей-переселенців, котрі отримали фантастичні враження від такого заходу.

«Діти прибули на базу клубним автобусом і змогли поспостерігати за тим, як тренуються футболісти «Шахтаря». Після завершення сесії гравці поспілкувалися з дітлахами, роздали автографи та зробили пам’ятні фото. Також за доброю традицією на останньому тренуванні року команда вручила дітям подарунки до майбутніх зимових свят». (Shakhtar.com, 21.11.2022).

Уже вкотре із найкращого боку показав себе колишній гравець і тренер «Динамо» Сергій Ребров, який не тільки чітко висловлює свою громадянську позицію, а й дає відмінний приклад для своїх колег. Так, наш відомий тенісист Сергій Стаховський повідомив, що Ребров презентував ЗСУ черговий позашляховик. Не варто зайвий раз нагадувати, наскільки важливий цей «подарунок» в осінньо-зимових умовах. «А Станіславович продовжує», – підтвердив у своєму Твіттері С.Стаховський. (Dynamomania.com, 23.11.22).

БАРВИ ЧС-2022

Природно, що ЗМІ велику увагу приділяють і чемпіонату світу, що стартував 20 листопада в Катарі. Й хоча збірна України не потрапила на головний турнір чотириріччя, інтерес до нього в нашій країні чималий. Адже це не тільки топ-змагання за участі найкращих, а й дієвий спосіб хоча б на кілька годин відволіктися від тривожних думок сьогодення.

Вітчизняні медіа це розуміють і як ніхто відчувають самі, тому й інформаційне охоплення намагаються видавати в якомога повному обсязі. Подивитися справді є на що – тут присутня своя екзотика, скандали, рекорди та сенсації.

«Это исключительный турнир во многих отношениях. Катар заменил Швейцарию в качестве самой маленькой географически страны, которая когда-либо принимала чемпионат мира. Это первый турнир с момента начала чемпионата мира в 1930 году, в котором страна-организатор никогда не играла ни одного матча чемпионата мира. Кроме того, это первый чемпионат мира, проводимый в арабской стране. Но тот факт, что это происходит именно в Катаре, также удивителен с региональной точки зрения. Ведь оплоты арабского футбола находятся в Египте, Алжире, Тунисе и Марокко, как по качеству игроков, так и по количеству зрителей на стадионах.

На первый взгляд также может показаться, что это первый чемпионат мира, который проводится вне лета, когда температура в Катаре может достигать 50 градусов. Однако это применимо только с европейской точки зрения. Например, ЧМ-2014 в Бразилии и ЧМ-2010 в ЮАР проходили зимой в южном полушарии», – наводить цікавинки Intercourier.news (25.11.22).

ЧС-2022 ознайомив із нововведеннями вже в матчі-відкритті за участю господарів і збірної Еквадору. На 3-й хвилині поєдинку еквадорці забили після розіграшу штрафного, однак в епізод одразу втрутилася модернізована система VAR: італійському рефері Даніеле Орсато повідомили про офсайд і гол було скасовано.

«Проти Еквадору в даному випадку зіграли нові технології: нова напівавтоматична система визначення офсайдів включає наявність 12 спеціальних камер, які детально відстежують положення кінцівок футболістів в ігрових епізодах. Саме тому Еннер Валенсія не зміг оформити хет-трик вже у першому таймі», – ділиться інформацією Footboom.com (20.11.2022).

Не заіржавіло й із сенсаціями. За два тури групового етапу, що завершилися, один із фаворитів турніру Аргентина в першій же своїй грі примудрилася поступитися Саудівський Аравії (1:2), Німеччина забила японцям, але отримала два м’ячі у відповідь, а Бельгія «згоріла» Марокко (0:2). Оновили всілякі рекорди національні команди, а також футболісти, серед яких й ікони останніх років Кріштіану Роналду з Ліонелем Мессі. А найбільш сміховинною новиною став факт, що суддя матчу Англія – Іран (6:2) сумарно додав 24 хвилини компенсованого часу.

Нажаль не обійшлося без скандалів. Але вони від самого початку супроводжували мундіаль у Катарі. Адже цю арабську країну завжди критикують за низькі стандарти прав людини, тут немає свободи друку, але присутня гомофобія. Негативні наслідки може спричинити й політика ФІФА. Організація забороняє носити на матчах ЧС пов'язки One Love, що присвячені боротьбі з усіма формами дискримінаціями в суспільстві. Асоціація повідомила, що гравець, який порушить заборону, одразу отримуватиме жовту картку.

Це викликало бурю негативних емоцій у багатьох представників чемпіонату світу. Європейські збірні колективно засудили заборону, а команда Німеччини перед матчем проти Японії влаштувала «німий» протест проти цензури з боку ФІФА. А далі всіх, здається, готова піти Данія.

«Це рішення ухвалено не зараз. Нам усе було зрозуміло довгий час. Ми обговорюємо це в Скандинавії з серпня. Зараз ми переосмислили це. Я припускаю, що можуть виникнути проблеми, якщо Данія піде сама. Потрібно подумати над питанням, як повернути довіру до ФІФА. Ми повинні оцінити те, що сталося, а потім сформувати стратегію разом із нашими скандинавськими колегами», – цитує президента федерації Данії Єспера Меллера Football.ua (24.11.22).

ДУЖЕ СМІЛИВЕ РІШЕННЯ

Нам би їхні проблеми, лише поводять плечима українські вболівальники. Дійсно, коли волає сигнал повітряної тривоги, стає не до якихось фобій. Коли справа стосується виживання, все інше відходить на задній план.

Проте, навіть у загрозливих умовах футбольне життя в країні не припиняється. Лише планово за календарем воно невдовзі візьме паузу, оскільки офіційно завершиться перша частина сезону.

У понеділок, 28 листопада, добіг кінця 15-й тур УПЛ. Примітно, що тільки полтавській «Ворсклі» та рівненському «Вересу» вдалося вчасно провести всі свої заплановані поєдинки. Інші клуби такої можливості були позбавлені за різних обставин. У цьому році залишилося зіграти ще три перенесені зустрічі 7-8 турів: «Динамо» – «Металіст» (30 листопада), «Зоря» – «Колос» (1 грудня) та «Чорноморець» – «Кривбас» (2 грудня).

Узагалі, проводити чемпіонат України серед повномасштабної війни було дуже сміливим рішенням. За думкою більшості ЗМІ, можна сказати, що себе воно виправдало.

«Поки не було, на щастя, жодного влучання ракетою в стадіон, а тому – жодного постраждалого від проведення матчів як УПЛ, так і Першої та Другої ліги. У нас таки є повноцінний сезон, команди грають, хай і без уболівальників, а на весну заплановано навіть проведення Кубка України», – констатує Sportanalytic.com (24.11.22).

Тим не менш, те, що довелося пережити командам протягом цих місяців, не йде в жодне порівняння ні з чим із раніше пережитого. Мабуть звідси й доволі несподівані результати, що продемонстрували учасники перегонів.

Насамперед це стосується «Динамо», котре преса та фахівці вважали беззаперечним фаворитом. Однак підопічні Мірчі Луческу певної мірою провалилися. Забагато сил було віддано у виставкових матчах задля перемог, в яких на тому етапі дуже потребувала країна на тлі російського вторгнення. Нехай вони й були на футбольному полі. Важкою виявилася й кваліфікація Ліги чемпіонів.

Лише наприкінці 2022-го «біло-сині» знову повернули втрачені кондиції, помітно виправивши турнірну ситуацію на внутрішній арені.

«Динамо» набрало форму. Нехай запізно, нехай в умовах, коли в деяких турнірах вже немає змоги виправити помилки (Ліга Європи). Але факт залишається фактом: Мірча Луческу знову отримав на руки козир, яким може перекривати критику. Партія ще не завершена», – впевнений Ua-football.com (26.11.22).

Одним із головних претендентів на чемпіонство залишається «Шахтар». Гірники за головування Ігора Йовичевича осоромили скептиків, вийшовши в єврокубкову весну з надскладної групи Ліги чемпіонів і гучно пройшовши дистанцію в УПЛ. За чотири місяці роботи хорватський коуч спромігся створити фактично новий боєздатний колектив. Ложку дьогтю додають хіба що ігри донецького клубу з календарем – за думкою його суперників і більшості ЗМІ, переноси матчів за участі «помаранчево-чорних» на друге коло ставлять інші команди в нерівні умови. Втім, мабуть правий Йовичевич, який закликає в цей скрутний час припинити ворожнечу й діяти піч о пліч.

«Ми, весь український народ, повинні об’єднуватися зараз. Не критикувати одне одного, не звільняти тренера через поразки. Це війна. Це війна в Україні. Я цього не можу збагнути. Чому ділимося? У Хорватії не діляться: коли була війна, то всі були одним цілим. 40 мільйонів осіб зараз мають дихати як один. І я тут, з вами. І хочу, щоб ви всі думали як єдине ціле». (Shakhtar.com, 23.11.2022).

Цікаво, але найбільше в поточному розіграші вразив колишній клуб Йовичевича. Може здатися неймовірним, але за всю історію чемпіонатів України лише раз на зимівля клуби йшли, маючи в лідерах не «Динамо» або «Шахтар». І, що примітно, того разу – в кампанії-1992/93 – також головував «Дніпро». Щоправда, той чемпіонат виграли кияни (перший для себе за часів Незалежності), обійшовши дніпрян за різницею м’ячів. Як-то буде цього разу?

«Восени 2022 року історія частково повторюється. «Дніпро» знову – проміжний чемпіон. Щоправда, і «Дніпро» трохи інший, і ситуація зовсім інша. Чим усе скінчиться, нам має показати весна. На неї у нас взагалі дуже багато надій», – резюмує Terrikon.com (23.11.22).