На думку «Металіста», жодних правил вони не порушували, оскільки воротар команди Владімір Дішленковіч отримав український паспорт ще перед прийняттям відповідного пункту Регламенту. Хто правий, а хто ні? Давайте спробуємо розібратися.

Насамперед, варто зрозуміти для чого взагалі в Регламенті з’явився цей пункт. Очевидно, його внесли відповідно до рекомендацій ФІФА, що бореться з повальною натуралізацією легіонерів у національних чемпіонатах країн. Саме ФІФА рекомендувала встановити вимогу для натуралізованих легіонерів: зіграти понад 30% матчів за збірну країни, в національному чемпіонаті якої вони виступають, аби вони перестали вважатися легіонерами. Мета – зменшити кількість натуралізованих легіонерів та дбати про те, щоб вони відповідали принаймні рівню збірної країни, де виступають. Схожі вимоги, як відомо, існують в Англії, але лише в плані їхнього працевлаштування.

Загалом пункт 21 статті 13 Регламенту вводить нове поняття «українець – легіонер», ознакою якого є заявка легіонера з подальшим отриманням громадянства України. Тобто це громадянин України, який колись був заявлений як іноземець, відповідно, йому ще потрібно зіграти в 30% офіційних і/або товариських матчів у складі Національної збірної України, щоб не підпадати під ліміт на легіонерів.

Виходить, що відповідно до п.21 статті 13 Регламенту натуралізований легіонер – це не статус, який набувається чи втрачається, а ознака футболіста, яка у тому чи іншому сезоні може з’являтися і зникати, залежно від кількості матчів, зіграних ним за збірну України. Видається усе це доволі безглуздим, але dura lex, sed lex (закон поганий, але це закон – лат.)

Таким чином, якщо згідно з нормами минулорічного Регламенту певний футболіст, що прийняв громадянство України, але не зіграв 30% матчів за Національну збірну України, не рахувався легіонером, то згідно з нормами діючого Регламенту він вважається саме легіонером і не важливо чи є в нього паспорт з тризубом.

«Металіст», очевидно, знав про цей пункт Регламенту, оскільки документ, перед його прийняттям, відправили усім клубам. Більше того, саме за прийняття п.21 статті 13 виступав Сергій Стороженко, людина близька до харківського клубу.

Саме зараз є сенс згадати ще одного посадовця, який також має стосунок до «Металіста». Мова йде про виконавчого директора Прем’єр-ліги Максима Бондарєва. На початку нового століття він працював на посадах економіста, юрисконсульта та заступника начальника юридичного відділу ФК «Металіст». І тепер, коли рішення ще не прийнято, він в коментарі ЗМІ дав ясно зрозуміти, що правда на боці харків’ян, оскільки Дішленковіч прийняв українське громадянство перед тим, як в силу вступив новий Регламент. Що ж тоді виходить? Я купив квартиру у 2000 році, коли куб води коштував, скажімо, 10 гривень. А в 2011 році прийняли новий закон, відповідно до якого куб води коштує вже 30 гривень. То що, мені й далі платити за комунальні послуги по старих тарифах? Я б не проти, але закон мені цього не дозволить.

Є усі підстави вважати, що пан Бондарєв не так вигороджує «Металіст», як захищає себе. Адже зараз ми усі побачили недосконалість Регламенту, який є плодами керівників Прем’єр-ліги. У цивілізованому світі, у випадку таких правових колізій, кожен поважаючий себе керівник тихо напише побажання своєму наступнику, покладе їх у жовтий конверт і залишить у шухляді стола. І в жодному випадку не дозволить собі коментувати рішення, яке ще не прийнято, тим більше в іноземному ЗМІ. А якщо вже керівництво Прем’єр-ліги не знайде в собі мужності піти у відставку у повному складі, то годилося б знайти цапа-відбувайла, який відповідав за створення нового Регламенту.

Бо виходить, що «Металіст» став заручником непрофесіоналізму верхівки Прем’єр-ліги, яка не змогла чітко та ясно прописати головний нормативний документ, і може через це постраждати. Адже якщо добре порахувати, у попередніх матчах «Металіст» також переборщив з легіонерами.

Як стало відомо з джерел у ФК «Карпати», перед тим як подавати протест на результат матчу, керівництво клубу провело ряд консультацій з юристами національної федерації одного з топ-чемпіонатів Європи. Вони підтвердили, що претензії «Карпат» є абсолютно ґрунтовні, а також дали кілька порад щодо подальших дій у випадку відхилення протесту. Зважаючи на те, що нещодавно «Карпати» привітали дортмундську «Боруссію» з достроковим чемпіонством, можна зробити висновок, що спілкувалися вони саме з юристами «жовто-чорних».