Моніторинг

Аналітика

Новий звіт із ліцензування клубів

UEFA.com УЄФА оприлюднив третій звіт із ліцензування європейських клубів, у котрому представлені фінансові результати приблизно 650 команд із елітних дивізіонів 53 національних асоціацій Європейського футбольного союзу. The European Club Footballing Landscape («Контури європейського клубного футболу») – документ зі ста сторінок.

ua.uefa.com

2011-01-12 12:00

Звітпобачив світ у слушний момент для європейського футболу – незадовго після впровадження УЄФА заходів фінансового «фейр-плей», які спрямовані на зменшення фінансових негараздів, що ставлять під загрозу добробут континентальної гри.

Доповідь 2010 року охоплює фінансову звітність 664 клубів, котрі становлять 90 відсотків усіх представників елітних дивізіонів. Більша частина інформації надійшла безпосередньо від клубів, котрі надали власні бюджетні дані своїм національним асоціаціям у рамках вимог ліцензування клубів.

У доповіді також висвітлюється низка нефінансових питань, зокрема, нещодавні результати клубного ліцензування та його започаткування, інформація про величину та структуру національних чемпіонатів, середні показники відвідуваності матчів та її тенденції, структура стадіонів та їхня заповнюваність, зв’язок між фінансовими ресурсами та спортивними досягненнями, а також відмінність між країнами з різними періодами заявкових кампаній. Звіт супроводжується таблицями та ілюстраціями, а також запитаннями з відповідями.

У другій частині звіту приводиться детальний аналіз фінансової політики клубів на європейському, національному та індивідуальному рівнях. Зокрема, в ньому підкреслюється той факт, що, незважаючи на економічну кризу, футбольні прибутки продовжували зростати – за підсумками 2009 року загальний дохід клубів вищих дивізіонів збільшився на 4,8 відсотка і сягнув рекордних 11,7 мільярда євро. Втім, збільшення витрат спричинило чисті збитки у розмірі майже 1,2 мільярда євро – це практично вдвічі більше, ніж у 2008 році.

Більша частина європейських топ-клубів звітувала про збитки, причому для 28 відсотків команд вони виявилися дуже серйозними – на кожних 12 євро витрат вони мали лише 10 євро прибутку. Багато аудиторів висловили невпевненість із приводу подальших перспектив існування подібних колективів, зважаючи на таку збитковість, а також на те, що в багатьох випадках команди напряму залежать від фінансових вливань зі сторони їхніх власників або ж мають нестійкі баланси.

Зарплати гравців становлять найбільші витрати футбольних клубів. Відсоток надходження коштів за цієї статтею витрат збільшився за звітний період із 61 до 64 відсотків. Внаслідок відсутності ліквідності зменшилась трансферна активність, що спричинило збільшення фінансових труднощів для клубів, чистий прибуток яких залежить від продажу футболістів.

Зокрема, це негативно позначилось на багатьох клубах, які є традиційними експортерами молодих талантів – французьких, голландських і португальських. Загальна сума боргу, що утворився після трансферної діяльності, зросла до 2,2 мільярда євро. З них майже 800 мільйонів євро треба виплатити не раніше, ніж через рік. У звіті також йдеться, що інвестиції в дитячо-юнацький футбол залишаються на низькому рівні. У той же час топ-клуби, як правило, віддають перевагу досвідченим гравцям, що веде до зростання заробітної плати, або розраховують на вихованців інших команд.

У більшості національних чемпіонатів середня відвідуваність матчів залишилася незмінною або зменшилася. Це відображає важкі економічні часи та відсутність нових інвестицій у сферу, де тільки 19 відсотків клубів мають власні стадіони. Така ситуація має прямий вплив на доходи, які можуть бути отримані футбольними клубами. Не в змозі контролювати відвідуваність, клуби втрачають потенційно найбільшу статтю доходу, і не можуть вплинути на прибуток від кожного ігрового дня.

Фінансові виклики, вказані вище, є спільними для клубів вищих дивізіонів у всіх 53 національних асоціаціях – свідчить звіт. Однак додається, що ситуація навіть ще більш складна для представників нижчих рівнів футбольної піраміди, де ризики неплатоспроможності та банкрутства набагато вищі, ніж у елітних лігах.

У цьому зв’язку, зазначається в звіті, пофазове впровадження нових регламентних норм клубного ліцензування УЄФА та фінансового «фейр-плей» спрямоване на заохочення клубів ефективніше управляти своїми фінансами та досягти стабільного балансу прибутків, витрат та інвестицій. Звіт стверджує, що якби нові норми були введені сьогодні, низка клубів не змогла б їм відповідати – зокрема, правилу не збитковості, що є основою концепції фінансового «фейр-плей». Клуби мусять адаптуватися зараз, щоб бути готовим до майбутнього.

Фінансові ініціативи УЄФА стосуються турнірів на континентальному рівні, але, як йдеться у звіті, подібні заходи й вимоги можуть використовуватися й у внутрішніх змаганнях протягом довгострокового терміну.

Згідно з висновком, зробленому у звіті, введення нових правил змусить клуби внести корективи та привести до ладу свої фінансові справи. Європейський орган, тим не менш, вважає, що тільки завдяки систематичній роботі по усуненню поточних проблем можна гарантувати справедливе суперництво, фінансову дисципліну та стабільність на довгі роки.

ua.uefa.com