Півзахисник збірної України Руслан Малиновський прокоментував перемогу над Ісландією (5:3) у 3-му турі відбору ЧС-2026.

– Ти перед матчем сказав, що прийдеш на флеш-інтерв’ю, якщо заб’єш. Виходить, перевиконав?
– Не пам’ятаю, щоб я таке казав, але головне – це, звичайно, перемога. Я добре пам’ятаю матч 2017 року тут, в якому ми багато володіли м’ячем, багато били по воротах, але програли 0:2. Тому сьогодні була тяжка гра.

Звичайно, вони в інший футбол вже грають, молоді хлопці дуже перспективні в них. Сьогодні, звичайно, головне було – результат, але, звичайно, ми використали всі нагоди, які в нас були.

Після цієї гри, думаю, буде більше інформації, ми будемо більше готові на матч-відповідь, який гратимемо в Польщі.

Дуже щасливий, що повернувся, звичайно, забив два м’ячі, виграли, але зараз головне – відновитися, тому що з Азербайджаном потрібно також 90 хвилин концентрації й максимальної самовіддачі.

– Чому, на твою думку, після другого голу наша команда дозволила супернику повернутися в гру?
– Звичайно, вони контролювали гру, але не було в них багато моментів. Але епізоди роблять різницю. Трошки там дали, трошки там на підбирання не встигли. Треба подивитися. Чесно, я дуже втомився, сьогодні треба було робити багато бігової роботи.

Добре, що тримали темп 90 хвилин, навіть у кінці Ілля Забарний сказав, що треба трошки вище підніматися. Дуже класно, що хлопці не хотіли відсиджуватися та грати на нічию, а хотіли забити м’яч і виграти.

І, звичайно, хочеться сказати, що в нас команда класна, і хлопці, які на заміну вийшли, також свій вклад внесли в цю перемогу. Це дуже класно, що будь-який футболіст, який виходить на заміну, не здає в якості гри, тримає цей рівень.

– Коли рахунок став 3:3, завдяки чому вдалося вирвати цю перемогу?
– Класна атака й Іван на підбиранні зіграв дуже здорово – свою ліву відтягнув за вуха і влучив дуже класно. Потім Артем Бондаренко класно віддав на Олега, також дуже класний гол, і ми закрили гру за 5-7 хвилин. Потім усі захищалися, як одна команда, від цього потрібно відштовхуватися й рухатися далі.

– Рік тому ти зазнав жахливої травми, всі переймалися через це, багато хто навіть сумнівався щодо твого повернення на високий рівень. Ти повертаєшся в збірну, одразу в основу, дубль з неймовірним третім голом. Які маєш відчуття?
– Звичайно, я щасливий, але я люблю слово «стабільність», тому хочу… Я пропустив майже рік, потім ще був неприємний епізод на тренуванні, другий раз, тому я пропустив останніх півтора місяця в кінці чемпіонату.

Я не пропустив від початку зборів жодного тренування, тому хочеться грати якомога більше. Ця травма вже минула, як і коліно в мене десять років тому, це частина футболу.

Звичайно, мені дуже допомагала моя дружина, моя сім’я, мої діти. Це завжди додає сил, це допомагає мені рухатися далі.