Спочатку – у київському «Гіпрограді» (тепер «Діпроміст – державний інститут проектування міст) – у майстерні спортивних споруд, а згодом – у «Курорт-проекті». 1991 року архітектор розпочав власну справу. За розробку проекту «Дніпро-Арени» отримав з рук Президента України нагороду і звання заслуженого архітектора.

– Юрію Івановичу, наскільки дорогою буде ціна фіналу в Києві?

– Ціна одного місця на НСК «Олімпійський» набагато нижча, ніж на «Донбас-Арені» чи, скажімо, на стадіоні у Варшаві, хоча останній є набагато простішим проектом. Варшавська арена будується «в чистому полі»: там немає інженерних мереж, які потрібно виносити, немає крутих уклонів гір – менше проблем зі зсувами, немає складної гідрогеології. Проектувальники стадіону в Києві підійшли до ціноутворення дуже обдумано, ми не стали закладати витрати на якісь надприродні речі, тому бюджет «Олімпійського» є оптимальним.

– За який час стадіон може заповнитись і за який евакуюватись?

– Ми виходили з вимог УЄФА, згідно з якими заповнення трибун відбувається в межах години. Евакуація ж з трибун до першої зони безпеки має бути здійснена за 8 хвилин.

– Як це можна передбачити на стадії проектування?

– Наші німецькі колеги зробили спершу математичний розрахунок, а потім повторний – «симулятивний». Тобто через спеціальну комп’ютерну програму змоделювали екстрену ситуацію: як за таких обставин будуть поводитись люди, як потоки глядачів прямуватимуть зі стадіону. Симулятор враховує фактор паніки і може змоделювати всі варіанти скупчення людей. На основі цих даних розроблялися евакуаційні маршрути та пропускна спроможність виходів, для чого довелося розширити деякі проходи, вдосконалити східці. Зі всієї території стадіону людей зможуть евакуювати за 20-25 хвилин.

– Чи передбачений окремий механізм евакуації для людей з обмеженими можливостями?

– Так, для інвалідів та їхнього супроводу передбачено 105 місць на останньому верхньому ряді першого ярусу, у VIP-зоні будть такі ж місця, а також навколо легкоатлетичної доріжки. Для людей з обмеженими можливостями є окремі зручні туалети та буфети. Для під’їзду буде встановлено спеціальні пандуси та ліфти, що дозволяють людям на візках навіть без супроводу дістатися на своє місце та у зворотному напрямку.

– Яка система вимагає максимальної уваги?

– Футбол – це гра на трав’яному полі. Тому особливо важливим є утримувати газон в ідеальному стані. Для цього необхідно дотримуватися чітких норм освітлення, поливу, дренажу, обміну повітря. Ми довіряємо досвіду німецьких колег, для яких наш стадіон є не першим проектом. Вони чудово знають всі сучасні технології, знають де закуповуються необхідні матеріали та інше.

– Скільки буде на НСК табло та якого розміру?

– Традиційно, два екрани. Кожен з них має площу 90 квадратних метрів.

– Як глядачі будуть потрапляти на трибуни?

– За вимогами УЄФА трибуни розподілені на чотири сектори. Три з них призначено для вболівальників і кожен має свою інфраструктуру (туалети, пункти харчування, медичного обслуговування, міліцейські пости тощо). Донедавна з УЄФА була узгоджена така система проходу вболівальників: зона третього, останнього, контролю розміщена на кордоні трибун, тобто уздовж фасаду стадіону. Там будуть турнікети, де перевірятимуть наявність квитка до конкретного сектора. Зона другого контролю – це периметр стадіону, він обмежений, там є калитки, також перевіряють наявність квитків і водночас заборонених речей. Зона первинного контролю – це прилеглі вулиці, де стюарди будуть здійснювати вибіркову перевірку вболівальників. А решта простору навколо стадіону, між другою та третьою зонами контролю, буде вільною для всіх: люди зможуть вільно пересуватися так, як це було раніше. Але є й другий варіант, за яким основна контрольна зона розташована уздовж периметру стадіону. Замовник ще не визначився з цим питанням, тому компанія GMP повинна надати додаткові розрахунки.

– Який варіант обрали б ви?

– На мій погляд оптимальним є варіант, коли останній контроль здійснюється за периметром трибун. Тоді люди, як і раніше, зможуть гуляти територією стадіону. Крім того, на стадіоні передбачено комерційні площі (магазини, кав’ярні, каси, прес-центр), тому, на мій погляд, доступ на територію стадіону має бути щоденним.

– Чи можна буде дістатися до стадіону з метро «Печерська»?

– Так, безумовно. Передбачено  входи та виходи з боку готелю «Київська Русь» – там є коридор, який виходить на початок бульвару Лесі України попередньо погоджений з київською владою та з музеєм «Київська фортеця» прохід через територію цього музею. І – традиційний вихід на Лабораторний провулок, який облаштують та розширять. Додатково передбачений прохід на вулицю Димитрова: раніше він вже існував, але не був облаштований та безпосередньо пов’язаний зі стадіоном через круті схили. Зараз ми запроектували об’їзну дорогу на другому рівні – вона і буде виходити на вулицю Димитрова. На цей вихід також розраховано заповнення та евакуація зі стадіону. Також з боку Димитрова на Черепановій горі запроектовано паркінги для преси та автобусів (пересувних телевізійних станцій).

– Як будуть співіснувати футбол і легка атлетика після ЄВРО 2012?

– Після ЄВРО 2012 буде облаштована  повноцінна легкоатлетична доріжка – на одному рівні з полем, без перепадів, оснащена необхідними зливневими решітками, якісним синтетичним покриттям. Будуть відновлені сектори для стрибків, штовхання. У певній зоні поля будуть проводитися змагання з метання спису. Це не зашкодить траві, адже сучасний газон – це рулони, які розкладаються окремими секціями. Навіть якщо якась ділянка буде ушкодженою, не проблема її замінити. Буде зроблено все, щоби легка атлетика змогла «жити повноцінним спортивним життям».

– Якими будуть акустичні можливості НСК «Олімпійський»?

– Мембрана, яка буде основним елементом накриття стадіону – з дуже доброго матеріалу. Це – не скло, не пластик, не метал, а «парус» – нормальний акустичний матеріал. Сучасна «Альянс-Арена» в Мюнхені спеціально була оснащена такою плівкою заради посилення акустичного ефекту. Берлінський «брат» нашого «Олімпійського» теж має парусне накриття і звук там чудовий. Для накриття НСК навіть не потрібно використовувати акустичний матеріал, так як це робиться на стадіонах з металевим накриттям. Для того, щоби напевно сказати які потужності звуку на стадіоні, необхідно зробити чіткі розрахунки – це зробить німецька компанія GMP. Особисто у мене не виникає сумнівів, що стадіон звучатиме якнайкраще.

– У чому інженерна родзинка НСК «Олімпійський»?

– Ми бачили багато моделей існуючих стадіонів і жоден з них не має такою несучої конструкції. Ми називаємо опори стадіону «ключками» (наче хокейні). Вони створюють «суворий стиль» і є унікальними інженерними конструкціями. Стадіон виглядатиме дуже яскраво вночі завдяки системі підсвічування фасаду і покрівлі. Також у нас дуже оригінальне мембранне накриття, яке буде створювати відчуття, що ми сидимо на нашому старому доброму київському стадіоні. «Олімпійський» зберіг свою автентичність, особливо це буде відчуватись на трибунах.

– Які особливості вигляду стадіону можуть здивувати вболівальників?

– Унікальне мембранне накриття створює можливість для цікавих оптичних рішень. На «стелю» можна буде проектувати відео зображення і ми думаємо така можливість буде використана під час фінальної церемонії або інших святкових подій. Скляний фасад буде «грати» у світлових променях. Поки «Олімпійський» недобудований складно оцінити його велич, але це буде справді колосальна споруда. Уявіть собі, одна «ключка» (опора стадіону) має довжину 42 метри і приблизно важить 40 тон! Коли людина стоятиме поруч зі стадіоном, захоплення від його величі – гарантоване.