…протягом 365 днів на рік. Про секрет успіху «Да Луж», перенесення лісабонського досвіду на НСК «Олімпійський», Жітесс Аркіссандаш розповів у своєму інтерв’ю.

– До Євро-2012 Україна готує чотири сучасні стадіони класу «Еліт» згідно всіх вимог УЄФА. Що вкладається в це поняття?

– Сьогодні ми будуємо більше, ніж стадіон – ми створюємо об’єкт для клієнта. Незважаючи на те, що зовні споруда має вигляд арени, всередині все кардинально змінилось – і наповнення, і концепція, і управління. Тепер кожен наш відвідувач може не тільки спостерігати за футбольною грою, а й отримати усі можливі види сервісу. Це значить, що стадіон як такий вийшов за межі футболу.

Саме цим принципово відрізняються арени першого і третього покоління. 50-70 років тому вони виглядали просто як поле з лавками, де розміщались люди без особливих умов та комфорту. Така споруда служила виключно для вболівальників, які подивились футбол і пішли додому. Наступне покоління передбачало покращені умови для перегляду – з’явились складки та яруси, індивідуальні сидіння, супровідний сервіс. Коли хтось замовляє концепцію будівництва арени ІІІ покоління, у центрі проекту стоїть клієнт, який приходить сюди не тільки на футбол, а й заради розваг, цікавих та корисних занять, чи у справах. Усі ці групи людей – молодь, бізнесмени, VIP-клієнти, іноземні делегації – наші клієнти.

– Усі ці додаткові сервіси будуть на НСК «Олімпійський»? Що входить в їх перелік?

– Шопінг-центри, ресторани, конференц-центри з залами для переговорів та банкетними залами, сервіс для проведення заходів різного класу: спортивних змагань, концертів, шоу програм, виставок та показів, обслуговування VIP-клієнтів та багато іншого – усе це ми намагаємось облаштувати на арені в Києві. Ми виходимо з того, що на НСК «Олімпійський» за рік може бути зіграно лише 20 футбольних матчів – це значить, як арена НСК працюватиме лише 20 днів на рік. У Європі для порівняння це трохи більше – максимум 25 ігор на рік. Що стадіон робитиме в інші понад 300 днів року? Як забезпечуватиме собі проживання?

Він вже не може працювати як 50-70 років тому. Уявіть собі арену першого покоління, яка працювала 20 з 365 днів – решту часу  простоював. Зрозуміло, вона була на утриманні міста. У моделі другого покоління були спроби організовувати життя стадіону в міжфутбольні дні – проводились прес-конференції, інші спортивні заходи. Третє покоління має, крім поля, всі можливі умови комфорту та сервісу, а також комерційну, торгову, розважальну складові. Це дозволяє стадіону працювати в ідеалі всі 365 днів на рік.

– Водночас, як це видно з перебудови португальської «Да Луж», над яким ви працювали в 2003-2004 роках, кількість місць із збільшенням послуг зменшилась вдвічі – з 120 до 60 тисяч?

– Це правда, домашня арена португальської «Бенфіки» у 1904 році мала місткість  120 тисяч. Після реконструкції 1978 року, вийшовши на рівень ІІ покоління, залишилось вже 80 тисяч. А реконструкція до Євро-2004 зменшила місткість до 65 тисяч місць. Більше того, вартість стадіону І покоління у порівнянні з нинішньою складає 1%. Ціна реконструкції 1978-го складає 30% від вартості споруди ІІІ покоління.

Іншими словами, в надсучасний стадіон вкладається більше коштів, а значить він отримує більше можливостей для розвитку і сучасного управління. Головна ціль – наповнити арену активним життям, щоб згодом вона стала прибутковим об’єктом і заробляла на себе за допомогою рекламних площ, торгівельної, розважальної складової, бізнес та VIP-обслуговування.

УЄФА присвоїла «Да Луж» найвищий статус – за технічні характеристики і сучасне управління, адже арена служить інтересам людей цілий рік. На площі 45 тисяч квадратних метрів розміщений спортивний зал на 3,5 тис. кв. м., басейн, ресторани, центр відпочинку і розваг. Чудово обладнаний і сам стадіон – два велетенські екрани, 156 лож, два ресторани з панорамним оглядом, бізнес-центр, два оздоровчих клуби, спеціальні місця для  інвалідів, VIP-апартаменти, президентська ложа. Комплекс пропонує широкий спектр спортивних послуг – гри в баскетбол, хокей на роликах, волейбол, футзал, більярд і бадмінтон. Тренувальну базу зі східної сторони оточують ресторани, музей клубу і супермаркет. Є також триповерховий паркінг на 1 410 авто, частина з яких зарезервована для VIP-гостей, команд та преси.

– «Да Луж» вважається найуспішнішою ареною за доходами, яка встановила за фінансовими показниками рекорд Гіннеса. Як цього вдалось досягнути?

– Вартість реконструкції «Да Луж» склала 125 млн євро – і це були не державні кошти, а банківський кредит, який необхідно було повертати. Окрім того, у 2001 році, напередодні  реконструкції, стадіон мав борг у 21 млн євро. Не було сучасної системи управління, були лише глядачі, які приходили сюди, бо любили ФК «Бенфіка». Завдяки новим підходам ми кардинально змінили ситуацію.

Щоб взяти кредит, генпідрядник запропонував банку новий фінансовий план до 2011 року, згідно якого стадіон має досягти річного доходу 12,5 млн євро. Ця сума мала забезпечити повернення боргів і кредиту, а також змусила б арену працювати на себе. Ми показали нові можливості для заробітку: 159 скай-боксів, 4 сектори з рекламними площами, місця під оренду комерційних та офісних площ, два павільйони, басейн.

Та головне – фінансовий план передбачав зовсім іншу модель управління, в центрі якої стоїть клієнт. В результаті нового управління саме ці клієнти мали б виплатити наші борги і кредит, і забезпечити процвітання арени. І ми цього досягли, створивши систему клієнтського обслуговування, яка вважається найуспішнішою в світі.

Через кілька років роботи у «Да Луж» з’явилось 80 тисяч членів клубу, які, купляючи абонемент різного рівня, отримували пільги і знижки на різні види послуг. Завдяки клубній системі стадіон заручився підтримкою  172 тисяч прихильників – це зафіксований рекорд книги Гіннеса як найбільший фанклуб. Члени нашого клубу розуміють, що отримавши абонемент, вони приєднаються до великої сім’ї успішних людей. Тут клієнта називають на ім’я, він вибирає собі місця на стадіоні – в центрі, на 1, 2 чи 3 рівні, він отримує іменну карточку зі знижками на всі послуги. 

На прикладі Лісабону зрозуміло, чому стадіон, який почав з нуля, сьогодні процвітає. До 2003 року у штаті персоналу було 249 працівників. Нині замість сотні людей ареною управляє комп’ютер і троє людей, які можуть працювати дистанційно. Існує лише один ключ доступу до 10 тисяч дверей і всієї техніки безпеки. 

Завдяки новому управлінню вже в 2006 році фінансовий рівень стадіону настільки покращився, що ми могли собі дозволити виплатити достроково кредит, термін погашення якого запланований на 2011-й. Тепер з’явились додаткові засоби заробітку – власний телеканал, туристична та страхова агенції, автосервіс – тобто всі послуги, які можна собі уявити. І ними користується 80 тисяч клієнтів – це все, що робить стадіон, окрім футбольних матчів!

Тому «Да Луж» виграла двічі – бо входить до двадцятки найсучасніших арен Європи і її форму управління визнано найуспішнішою в світі.

– І все ж – що дає найбільший прибуток?

– Секрет успіху будь-якої сучасної арени – нова система управління. Як і «Да Луж», так і НСК «Олімпійський», готують не тільки до чемпіонату, а закладають стратегічний план розвитку мінімум на 10 років.

Стадіон називають «розумним», бо він начинений новітніми технологіями, необхідними для управління.  Усе це можна повторити на НСК «Олімпійський», на який теж ходили досі люди, які люблять «Динамо», у інші дні він пустував і не заробляв на себе.

Ми хочемо кардинально змінити ситуацію – перенести португальський досвід на київський стадіон, що прийматиме фінал Євро-2012.

Єдине питання, яке сьогодні стоїть перед НСК «Олімпійський» – досвідчені фахівці, завдання яких не тільки експлуатувати арену, а й управляти нею як бізнес-компанією.

Для цього має бути дуже ретельний, відповідальний і довгостроковий фінансовий план, професійна стратегія і нове мислення менеджменту.

З точки зору перспективи НСК «Олімпійський» – арена завтрашнього дня. У порівнянні з домашнім стадіоном «Бенфіки», він може бути ще успішнішим і прибутковішим.

Леся СОЛОВЧУК