Вінгер «Краковії» Євген Коноплянка прокоментував своє можливе повернення до збірної України.

– Збірна України – це болюча тема для тебе зараз?
– Так, звісно. Чому я клуб захотів змінити? Зрозуміло, не грав, хотів якнайшвидше це зробити, травми залікував. І потрібно було йти кудись, де я гратиму. От розмовляв про ЛАСК, думав: «Піду в Австрію там пограю, щоб повернутися в збірну». Тоді я ще не знав, хто буде тренером. Потім я пішов все ж у «Краковію». Середнячок, якщо допоможу, то підемо вверх, Ліга Європи.

Думав, що буду у хорошій формі та повернуся. Поки тиша. Бутси на цвях у збірній ще не повісив точно, тому більше немає чого сказати.

– Хто з тренерів, з якими доводилося працювати у збірній, для тебе був найкомфортніший?
– Фоменко, все комфортно. Тільки лише цей результат з Францією запам’ятався назавжди (в плей-офф відбору ЧС-2014 - прим.), теж болюча тема. Добре виступали всі ці роки й один матч просто перекреслив все до цього. З Андрієм Миколайовичем (Шевченком) теж.

– Підтримуєш з ним зв’язок?
– Останній раз на Євро спілкувався, я повинен був потрапити. Серцем точно був з Україною, з усіма хлопцями. На зв’язку тоді був з ним. Яку роботу виконали… треба відзначити ще тренерський штаб, італійців, було у задоволення з ними працювати.

– У Краків до хлопців на збір не приїжджав?
– Ні.

– Боляче?
– Так. Сказав, що приїду тільки тоді, коли повернуся. Приїжджати туди, де мене не чекають – навіщо?

Окей, я не грав довго, але ж травми. Я ж не просто закинув, тому що на рибалку чи дискотеку пішов. Були травми пів року, але це не 2 роки я десь загубився. Мене бачать, в якій я формі, можна подивитися деякі ігри. Або навіть висновки зробити з газет.