– Якби перед початком чемпіонату вам сказали, що на фініші «Кривбас» зберігатиме шанси на єврокубкове місце, а в підсумку посяде 7-у сходинку – як зреагували б?
– Відповів би, що ми у будь-якому випадку будемо боротися – як, власне, з самого початку й казав. Хоча історія нашого виступу була важкою. Та я задоволений, що ми до останнього туру билися за п’яте місце, яке давало право на отримання путівки до Ліги конференцій. Інтрига була – і той факт, що «Кривбас» її забезпечив, мені, як тренеру, дуже приємно усвідомлювати.

– Впродовж перших десяти матчів чемпіонату «Кривбас» вкрай рідко набирав очки, розташовуючись у нижній частині таблиці. Що дозволило команді у подальшому змінити ситуацію на краще і піти на зимову перерву у середняках?
– Торік ми взяли футболістів, на яких розраховували. Однак деякі з них себе проявили не найкращим чином, тож не було команди, як такої. Впродовж згаданих перших десяти турів ми її лише будували. Через біль, через програші. Однак попри це ми вірили в те, що все буде нормально, і я разом із своїм тренерським штабом не відходили від своєї програми і продовжували працювати далі. Слід подякувати президентові клубу, який все це терпів. Минуло трохи часу – і ми вибрались із небезпечної зони, перемістившись у середину таблиці. Опинившись на восьмому місці, нижче нього у другому колі «Кривбас» не опускався. Це мене, як тренера, більше всього втішає.

– Більша частина першого кола стала для вас справжнім випробуванням на міцність та стійкість. Думки про відставку у той час не відвідували?
– Так, вони були. Хотів піти після виїзного матчу з «Олександрією» (він відбувся у рамках 8-го туру УПЛ і завершився поразкою «Кривбасу» 0:2 – прим. В.К.). Бачив, що ми хоч і працюємо, та нічого не виходить. Я просто не міг зрозуміти: чому? Дякувать керівництву клубу, яке мене підтримало – і ми потихенько досягли того, чого хотіли. І хто що б не казав, а «Кривбас» ніколи не грав на відбій, не грав у позиційній обороні. Ми завжди прагнули атакувати та забивати, і в цьому компоненті багато чого залежить від складу. Я задоволений, що у клубі мені довіряли і я продовжив свою роботу. В останніх п’яти турах осінньої частини сезону нам вдалося набрати 12 очок і піти на зимову перерву на восьмій сходинці.

– Ви сказали про підтримку з боку президента клубу. А підтримку з боку гравців відчували?
– Сто відсотків! Вони завжди казали: «Юрій Миколайович, не переживайте, ми виправимо ситуацію». Я їх також розумію: їм хочеться, щоб було якомога краще, та не завжди буває саме так. Надто багато помилок було у першому колі. Однак у другому команда стала схожою на таку, яку мені, як тренеру, хочеться бачити. Якщо ж цього літа ми її підсилимо, то дійсно можна буде боротися за міcце у першій п’ятірці.

– Друга половина чемпіонату склалася для «Кривбасу» набагато ефективніше. Запоруку успіху слід шукати у зимовій підготовці?
– Я б так не сказав. Адже ми й минулого літа непогано попрацювали. Та тоді особливого кадрового вибору у нас не було, тож доводилось брати тих, хто був. Ті хлопці, які тоді прийшли, чим могли – тим і допомогли, за що я їм дуже вдячний. Гра дещо змінилася, коли восени у «Кривбас» прийшли Ріфет Капіч та Іван Дібанго. Під час підготовки до другого кола на зборах ми трішки більше попрацювали плюс запросили новачків. Взяли не так багато гравців, проте відзначу трьох з них – Максима Луньова, Данила Бескоровайного та Даніеля Сосу. Всі вони нам дуже допомогли. Гра знову трохи змінилася, і нам багато що вдалося. Адже чимало що залежить від виконавської майстерності футболістів. Хоча дуже розчарований втраченими очками у весняних матчах, у яких не мали цього робити. Якщо б ми їх не загубили, то впевнений, що п’яту сходинку могли зайняти.

– Які ігри маєте на увазі?
– Поєдинки із «Львовом», в якому зіграли 2:2, та програші «Минаю» і «Чорноморцю» – 0:1 та 2:3. У третьому з них ми поступилися вдома абсолютно не по грі. По ходу зустрічі програвали 0:1, потім вели в рахунку 2:1, однак після цього хлопці не втримали перемогу. Та то вже історія...

– Навесні на останньому рубежі «Кривбасу» відмінно проявив себе Андрій Кліщук, якого було визнано найбільш надійним воротарем УПЛ минулого сезону.
– Він дуже непогано проявив себе у нашому клубі. У першому колі переважну більшість матчів відіграв Богдан Сарнавський, а навесні з’явився Кліщук – і виглядав досить надійно.

– У кого із футболістів завершились контракти з «Кривбасом»?
У згаданого вже Сарнавського, Євгена Банади та Євгена Опанасенка. Я бажаю кожному з них усього найкращого у подальшому розвитку, у кар’єрі. Сарнавський сам не захотів продовжувати контракт і тепер шукає новий клуб. Що стосується двох інших, то ці хлопці не побоялися у період війни приїхати до Кривого Рогу і допомогти будувати новий «Кривбас». Вони справжні професіонали і заслуговують на більше. Впевнений, що у будь-якій команді обидва зможуть стати у пригоді.

– У скількох матчах чемпіонату очки були втрачені через низьку кваліфікацію або упередженість суддів – не підраховували?
Навіть і не хочу рахувати! Але те, що з нами деколи робили арбітри, неприємно вразило. Мене навіть двічі вилучали. Втім, все на їхній совісті. Зізнаюсь: ще донедавна я надіявся і мріяв, що наші судді трошки змінилися і стали професіонально відноситись до своїх обов’язків. Проте те, що я побачив, змусило неабияк розчаруватися. Та як би там не було, а «Кривбас» вистояв. Хочу висловити сподівання, що починаючи з сезону-2023/24 рівень суддівства в Україні стане набагато вищим.

– Іноземні футболісти ваші сподівання виправдовують?
– Гадаю, що так. Той же Капіч, на мій погляд, є найкращим в нашій команді у центрі поля. Гравець, який грає опорного, «вісімку», забив шість м’ячів і зробив низку гольових передач – це дорогого коштує. Продуктивно діяв і той же Соса, котрий зіграв за «Кривбас» лише шість матчів, в яких відзначився голом та результативною передачею. А щодо Дібанги, то у цього футболіста велике майбутнє. Переконаний, що після чергового чемпіонату він не затримається у «Кривбасі», а гратиме в якомусь із клубів Європи.

– Якою буде доля Олексія Хобленка, який повернувся із оренди?
– Він професіонал і ми професіональний клуб, тож у цьому питанні розберемося. Поки що нічого не можу вам сказати. Олексій взимку сам виявив бажання піти у львівські «Карпати» – і я не відмовив. А зараз побачимо, все буде видно у тренувальному процесі. Та як би там не було, а ми все рівно шукаємо другого нападника, дещо іншого ігрового напрямку.

– Кого із нових футболістів намагаєтесь залучити до «Кривбасу»?
– Є багато кандидатів, однак наразі не має сенсу про це вести мову. Я звик про новачків говорити лише тоді, коли їх статус набуде офіційної чинності. Однак поки що до підписання контракту з «Кривбасом» справа не дійшла.