Україна

Прем'єр-ліга

Шовковський: «Терпіти треба завжди до останнього моменту»

У суботу, 27 квітня, у матчі 26-го туру чемпіонату України київське «Динамо» з рахунком 2:1 обіграло в гостях «Дніпро-1». Зустріч проходила в Дніпрі на стадіоні «Дніпро-Арена». До вашої уваги післяматчева прес-конференція головних тренерів команд.

2024-04-27 18:11

Олександр ШОВКОВСЬКИЙ, головний тренер «Динамо»:

– Насамперед, хотів би подякувати нашим захисникам і захисницям за те, що вони дають нам можливість виходити на поле і дарувати такі необхідні емоції, яких зараз дуже бракує. У нашій країні триває війна, і тільки наші захисники та захисниці роблять усе можливе для того, щоб наш футбол не зник. Тому ще раз низький їм уклін і подяка. Ми зі свого боку будемо їм допомагати всім, чим тільки зможемо.

Що стосується гри, то матчі з «Дніпром» і «Дніпром-1» завжди були цікавими, завжди були дуже непростими. Це тягнеться ще з часів, коли ми були в іншій країні. З цією командою завжди було цікаво, але й завжди було непросто. Так, наші клуби дружні між собою, але дружні стосунки закінчуються, щойно виходиш на футбольне поле.

Ми налаштовувалися на важкий матч, розуміли за рахунок чого грає суперник, говорили хлопцям, що на них чекає багато бігової роботи, що багато доведеться терпіти, що буде дуже важливо виконувати установку на гру і в обороні, і в атаці. І, звичайно, розповіли їм, що треба робити, щоб знайти свої моменти в атаці.

На жаль, ми пропустили необов’язковий гол, можна сказати, що подарували цей гол супернику. Наші центральні захисники не мають права грати таким чином і дозволяти забивати супернику такі м’ячі. Але я вдячний усій команді, що вона зібралися, проявила характер, дотиснула суперника і вирвала перемогу.

– Чому вийшли такі різні тайми у вашому виконанні: перший без моментів, а другий – з великою кількістю гольових можливостей?
– Ми грали проти суперника, який теж готувався, вивчав нас, вивчав, як ми будуємо свою гру. У перерві довелося внести певні корективи, щоб хлопці знайшли свої моменти і використали їх.

У нас і в першому таймі були моменти – за стандартних положень, і ми могли забивати. Але в перерві матчу зробили хлопцям зауваження, і вони в другому таймі всі наші настанови виконали, терпіли. У футболі треба терпіти до кінця і грати до фінального свистка.

– Було багато розмов про перенесення цього матчу до Києва. Як ви це можете прокоментувати?
– Команда готується до гри, до суперника, вивчає його тактичні дії, вивчає його футболістів, їхні переміщення на футбольному полі під час гри. Я як тренер готую команду до матчу на футбольному полі. Все інше відбувається без моєї участі. Тому коментувати тут щось... Сподіваюся, ми й далі гратимемо за регламентом.

– Ваша думка щодо вилучення Тимчика та епізоду, в якому ваша команда вимагала призначення пенальті?
– Що стосується епізоду, про який ви говорите, то мені здалося, що в ньому суперник тримав Бражка і борцівським прийомом його перекинув. Наші гравці теж бачили цей момент.

Я не схвалюю, коли грають не до кінця, не викидати м’яч за межі поля. Вилучення, в принципі ми привезли самі собі. Хоча Тимчик тягнувся за гравцем, він не стрибав на нього ззаду, він намагався дістати м’яч. Мені так здалося. Я можу помилятися.

Ми були незадоволені ні пенальті, ні червоною карткою, але продовжували терпіти і розуміли, що якщо залишатимемося психологічно стійкими, то в нас буде момент, щоб забити. Так і вийшло.

– Якими були ваші слова команді в перерві?
– Ви маєте розуміти просту річ. Те, що відбувається в роздягальні, завжди залишатиметься в роздягальні. Я ніколи не буду розповідати про тактичні зміни, я ніколи не буду розповідати про якісь психологічні установки.

Після перерви команда розуміла, що нам треба починати з 0:1, що є моменти, які нам на руку. Ми трохи перебудували свої дії. Безумовно, нам треба було додавати у швидкості, щоб суперник витрачав більше сил – коли так відбувається, то команда суперника трохи відволікається, дисципліна не до кінця нею виконується. Це нормально і об’єктивно, це особливість будь-якої людини, тому терпіти треба завжди до кінця, до останнього моменту і вірити в те, що виконаєш завдання, які перед тобою стоять.

Юрій МАКСИМОВ, головний тренер «Дніпра-1»:

– Чому останнім часом «Дніпро-1» так часто не доводить справу до перемоги, ведучи в рахунку?
– Причина – у тренері, він відповідає за результат, тож усі запитання до мене.

– «Дніпро-1» здорово провів перший тайм. За рахунок чого вдалося та налаштувати команду на гру?
– Київське «Динамо» – це завжди подразник. Хлопці грали і за себе, і за місто. Вони можуть грати футбол. На кожен матч ми налаштовуємося, але граємо по-різному. Є питання. Але просто зараз вони не вирішаться.

– Чи можна говорити, що цей «Дніпро-1» восени показав свій максимум?
– Я вже говорив на цю тему. У нас було багато втрат у міжсезоння. Так, ми взяли Очеретька. Це дуже хороший футболіст, він допомагає команді, але має бути ротація. Повторюся, тренер відповідає за результат. Дякую хлопцям за гру, за їхнє ставлення до роботи, і бажаю їм подальших успіхів.

– Чи справедливо було зараховано перший гол «Динамо», коли Волинець вказував, що Ванат влучив йому по руці?
– У нас є арбітри, які за це відповідають. Є ще VAR, де можна подивитися. Гол був – значить, був.

– Після вилучення у складі «Динамо» ваші підопічні буквально побігли забивати. Ви щось їм сказали?
– Футболісти самі хотіли перемогти. Рахунок був нічийний, кожен гравець хоче перемагати.

Олександр ПОПОВ

dynamo.kiev.ua