– Пане Олеже, чи могли ви собі уявити, що Росія піде повномасштабною війною на нашу країну?
– Не думаю, що хтось  міг припустити, що наш сусід так підступно вночі нападе. Він називав себе «братом». Який він нам брат? Тамбовський вовк йому брат!  Ми все одно переможемо, ми сильніші. В українців сильніші дух та армія. Солдати окупантів не хочуть йти воювати проти нас, вони бояться, кидають зброю, втікають з танків, здаються в полон. Вони розуміють, що їх нахабно обмануло керівництво. Всіх цікавить, а що ж нам очікувати далі? Все в Божих руках! Однак перемога буде за Україною, бо Господь з нами.

– Ви теж один із тих футбольних людей хто став на захист України. В перші дні повномасштабної війни ви вступили до лав територіальної оборони. Це було важке рішення для вас, бо раніше не доводилось бачити вас зі зброєю в руках?
– Кожна людина, яка переживає за свою країну мусить хоч якось допомогти. Українці об’єднались: жінки, чоловіки, діти – хто чим може, той тим і допомагає. Ми пішли з друзями  до тероборони. Не міг просто зі сторони спостерігати за війною в Україні. Гордий за нашу армію та наших людей. Подивіться, як героїчно наші хлопці тримають позиції по всій лінії фронту, а особливо в Маріуполі, Харкові. Ні на секунду не сумніваюсь у нашій перемозі.

– А як було побачити у лавах тероборони Києва футболістів Олександра Алієва та Андрія Богданова?

– Я тільки підтримую, що хлопці не сидять на канапі переглядаючи телевізор, а пішли і допомагають теробороні. На момент їхнього рішення ситуація в столиці була дуже небезпечна.
– Що вас найбільше вразило за ці більш ніж 50 днів повномасштабної війни? Звірства в Ірпіні, Бучі, чи те, що йде бомбардування мирного населення?

– Не тільки в районі Києва, а всюди творяться звірства. Просто там це вилізло на поверхню, бо ці території ми вже звільнили. Я думаю, у Маріуполі твориться теж саме, а скоріш за все й гірше, просто нам не розказують про це. А так російську армію навіть звірами не можна назвати, бо звірі такого б не робили. Це якась нечиста сила! Уся Росія – нечиста сила з тими їхніми військовими і неадекватним бункерним керівником. Натомість хочу відзначити нашого президента Володимира Зеленського який в критичний момент не забоявся, не втік, а організував роботу державного апарату та збройних сил.

– Ваш колишній клуб – лондонський Арсенал – на підтримку України включив вас у заявку на гру проти Лестера та повісив вашу футболку в роздягальні команди. Чия це була ініціатива і як ви її сприйняли?
– Це було дуже приємно! Не чекав такої підтримки! Це все йшло від керівництва клубу, я щиро їм подякував. Також головний тренер Мікель Артета підтримав цю ідею. Без нього це б не сталося. Було дуже приємно, що лондонський Арсенал переживає за нашу країну, за мене, що їм не все одно. Я такого не бачив в жодному іншому клубі, де колись грали українські футболісти. Хочу ще раз подякувати за підтримку Арсеналу, що переживають за нас.

Зі стартом бомбардування українських міст мені дзвонили одноклубники з лондонського клубу, зокрема Тоні Адамс, Патрік Вієйра, Лі Діксон, Жиль Гріманді. Вони шоковані і не могли повірити в те, що відбувається в Україні. Коли я надіслав Вієйра кілька відео військових дій, він шокуючи перепитав чи це не кіно. Так це все схоже на фільм жахів, який відбувається на нашій землі.

– Англія зайняла дуже проактивну позицію в підтримці України. Чому?
– З поміж усіх наших союзників Англія найбільше нас підтримує, бо вони – чесні і порядні люди. Англійці не розуміють, як можна напасти на країну, яка не має ніякої зброї. Тим більше, ми відмовились від ядерного потенціалу, адже нам давали гарантії безпеки. За час, поки я прожив у Англії, зрозумів, наскільки це чесний і справедливий народ. З нами весь цивілізований світ, бо ми боремось за право на існування, свободу і демократію. Проти тиранії, диктатури та репресій.

– Українське футбольне середовище так і не може зрозуміти як гвардієць за кількістю матчів у національній збірній України Анатолій Тимощук продовжує мовчати і працювати у Росії. Як таке взагалі можливо?
– Я Вас прошу, забувайте вже про цього помальованого фейкового патріота з жовто-синьою пов’язкою на голові. Все показують вчинки, а не розмови і показуха. Такі от тимощуки похапали всі свої гроші і повтікали з України в критичний момент: судді, державні чиновники-корупціонери, олігархи. Сидять і кайфують у Європі поки у нас йде війна. Після нашої перемоги вам тут не будуть раді. Краще не повертайтесь.

– Ця війна національно утворююча, вона багатьом розкриває очі. Напад московитів змінив Україну. Згодні?
– На все Божа воля, так і мало бути, щоб наша нація стала сильною і єдиною. Без Божої волі ми б нічого не зробили. Тому нам Господь допомагає, і ми перемагаємо. Щоб потім у нас була супердержава. Весь світ визнав, що ми гарні і порядні люди, які не здали свою країну, а б’ємося за свободу і незалежність проти агресора, який переважає нас у ресурсах. Ворог підступний, він знищує все на своєму шляху. Навіть простих цивільних людей. І в цьому вже переконались всі. Слова президента росії в світі нічого не варті. Він вже настільки забрехався, що йому ніхто не вірить. Путін використовує нечесні методи по відношенню до українського народу та всього людства. Правди там немає.

– У футболі часто зустрічались з нечесними підходами до гри?
– За багато років у футболі я бачив різне. Для мене зараз футбол відійшов на 99-е місце. За час повномасштабної війни бачив тільки одну гру. Це матч Ліги конференції між римською Ромою та норвезьким Буде-Глімт.

Не впізнав норвезьку команду! Цього сезону ці колективи зустрічались тричі і постійно Буде-Глімт створював проблеми для італійців. Дві перемоги і нічия норвежців. А тут їх як підмінили! Мені з перших вуст розповіли до чого додумався головний тренер «Роми» португалець Жозе Моурінью щоб в черговий раз не зганьбитись. Після першого матчу у Норвегії, його помічник тренер воротарів, у підтрибуному приміщенні кинувся душити головного тренера Буде-Глімт зі спини. Ясно, що той йому відповів, розпочалась бійка. В Норвегії навіть відкрили кримінальну справу. В результаті УЄФА дискваліфікував на другий матч головного тренера норвежців та помічника Моурінью. Непоганий розмін, правда? І де тут справедливість? Не вірю, що помічник Моурінью без вказівки головного тренера атакував  би  суперника.

А перед самим матчем у Римі через соціальні мережі гравцям Буде та їхнім жінкам почали відверто погрожувати фанати Роми. Писали: «Не приїзжайте до Риму, бо у вас будуть великі проблеми!». Ясно, що ці моменти дуже негативно вплинули на невеликий клуб.  Футболісти Буде не були до цього готові. Це варварство! У них перед матчами були не тактичні установки, а робота зі службою безпеки. Ось це нечесні підходи у футболі. УЄФА пообіцяло розібратись! Але Рома пройшла в наступний раунд. 4:0 у Римі. Я знаю точно, що такі підходи у Англії у Моурінью б не пройшли. Це не фейр-плей, а підлість! Брудній грі не місце в сучасному футболі. Не розумію як власники римського клубу допускають такі методи?! Невже Жозе як тренер себе вже вичерпав? Залишились тільки його брудні прийоми!

Наприкінці нашої розмови всім українцям хочу побажати сили! Слава Україні!