Персони

Інтерв'ю

Ковалець: «Не варто ховати команди після одного матчу»

Після перших матчів другого кваліфікаційного раунду єврокубків українські клуби зазнали шквалу критики з боку вболівальників та експертів. Відомий тренер Сергій Ковалець – нині очільник хмельницького «Поділля» – закликає до стриманості та вірить, що українські команди, зокрема «Олександрія» та «Полісся», ще покажуть свій потенціал.

Анатолій ЯЩЕНКО, Footboom1.com

2025-07-28 11:00

– Панe Сергію, які ваші загальні враження від перших матчів українських клубів у єврокубках?
– Різні результати – різні емоції. Але не поділяю хвилю різкої, подекуди огульної критики, яка нині лунає на адресу команд, футболістів, тренерів, навіть керівництва. Варто пам’ятати: вже четвертий рік триває повномасштабна війна, і це має вплив на все – футбол не є винятком.

Чимало вболівальників звернули увагу на фантастичну підтримку «Бешикташа» у матчі з «Шахтарем». На жаль, українські клуби не мають змоги приймати суперників у рідних містах. Атмосфера – теж фактор. Є низка об’єктивних причин, які не дали показати максимум, але попереду – матчі-відповіді. Впевнений: команди зроблять правильні висновки й докладуть максимум зусиль, аби досягти позитивного результату.

«Динамо», «Олександрія», «Шахтар», «Полісся» – клуби, які системно працюють над інфраструктурою. «Гірники» вже тривалий час змушені мандрувати країною, але їхні тренувальні поля, підхід до роботи, бажання створити найкращі умови – залишаються на місці. А коли є фундамент – є і майбутнє.

– Якщо оцінити перші матчі за п’ятибальною шкалою?
– «Шахтар» – 5, «Динамо» – 5-, «Олександрія» – 4, «Полісся» – 4-.

– У «Шахтаря» був найсильніший суперник, але команда, здається, перевершила очікування...
– Турецькі клуби охоче запрошують вікових зірок, які завершують кар’єру. У «Шахтаря» був непростий минулий сезон, але з приходом Арди Турана ми вже бачимо прогрес. Він має повноваження, «карт-бланш» – і не зважає на вік чи статус гравців. Для нього важливі якості та користь на полі.

При Пушичі, наприклад, не грав Конопля. А зараз Юхим знову на полі. Команда ожила. Три офіційні матчі нового сезону довели: тренер керує процесом. У грі з’явились вертикальність, глибокі відкривання, відбір одразу після втрати – команда грає колективно, компактно. Хочеться, щоб ця динаміка зберігалася й надалі.

«Шахтар», який приносить задоволення від гри, – це завжди важливо не лише для вболівальників, а й для українського футболу загалом.

Пушич, попри результати, теж зробив свою справу: адаптував легіонерів, зберіг структуру. Туран же зміцнив дисципліну, команда добре виглядає фізично. Я мав сумніви, що зміни дадуть результат так швидко, але приємно здивований.

– Але ж не обійшлося без помилок?
– Безумовно. «Бешикташ» – серйозний суперник, один з козирів якого – потужна підтримка рідної арени. Турки намагалися виправдати довіру вболівальників, провели кілька гострих атак і двічі забили. Але «Шахтар» виглядав цілісніше, переконливіше, і перемога вийшла цілком закономірною.

– Для багатьох стало несподіванкою, що у старті вийшов Очеретько, який минулий сезон провів в оренді в «Карпатах».
– Це ще одне підтвердження, що головний тренер має повну довіру і ухвалює рішення, виходячи з футбольних і людських якостей. У нього немає «своїх» чи «недоторканних». В першому матчі проти «Ільвеса» з перших хвилин грав Еліас – і забив. У грі з «Бешикташем» вийшов Егіналдо – знову тренер вгадав, знову гол. Це сильний сигнал для всіх гравців: хто краще готовий – той і грає. Очеретько отримав шанс і використав його: провів якісний матч, виглядав сміливо й упевнено.

– До речі, саме він брав активну участь у неймовірній комбінації, яка тривала майже 3 хвилини і було зроблено 51-ну(!) передачу перед третім голом…
– Так, і не лише брав участь – він ще й активно підказував партнерам. Це свідчить про здорову атмосферу в колективі. Коли молодий гравець не боїться брати на себе ініціативу й керувати – це дуже добрий знак. Очеретько справді виглядав органічно. До речі, його приклад – ще одне підтвердження, що оренди можуть бути дуже корисними для молодих футболістів. Згадаймо хоча б шлях Матвієнка: колись він теж пройшов через «Ворсклу», повернувся і став капітаном. Не здивуюсь, якщо подібна траєкторія чекає і Очеретька.

– Чи можна вже сказати, що «Шахтар» фактично вирішив завдання виходу до наступного раунду після перемоги 4:2?
– Думаю, так. Команда продемонструвала високу організацію, самовіддачу, зіграність. «Бешикташ» виглядав розгублено, гравці нервували, часто злились один на одного. Але не можна розслаблятися – попереду матч-відповідь, і дуже важливо не допустити недооцінки.

– «Динамо» здобуло впевнену перемогу 3:0 на виїзді проти мальтійського «Хамруна». Ваші враження?
– Чесно кажучи, перед грою було багато розмов про італійського тренера суперника, про його вплив і схеми. Але на полі цього не було видно. «Динамо» легко переходило з оборони в атаку, створювало моменти. Так, була одна груба помилка в захисті, яка могла коштувати гола, але загалом – перемога на класі. Київська команда виглядала значно сильнішою й могла забивати ще більше.

– Перемога «Динамо» над «Хамруном» – позитив, але чи влаштовує якість гри?
– Є результат, але від «Динамо», як від чемпіона України, очікуєш яскравішої, видовищної гри. Це був перший офіційний матч сезону для команди Олександра Шовковського – такі зустрічі завжди непрості. Було б добре перемогти і в матчі-відповіді, адже позитивна динаміка додає впевненості.

– Захист «Динамо» знову викликає запитання. У центр оборони знову нікого не підписали. Це критично?
– Для мене головне – надійність команди в цілому. Якщо вся структура працює як слід, то й захисники виглядають краще. Але, звісно, підсилення в центрі оборони було б доречним.

– «Олександрія» поступилась «Партизану» 0:2, хоча створила чимало моментів. Проблема у реалізації?
– Абсолютно. За моментами рахунок мав бути 4:2 на користь «Олександрії». Цара мав забивати, Шостак, Матеус… М’яч після одного з ударів зрикошетив і пролетів вище. Вирішальним став єврокубковий досвід. «Партизан» постійно грає в Європі, і хоча середній вік їхньої команди – близько 21,5 років, майже всі гравці мають досвід таких матчів. У завершальних стадіях атак це дуже помітно.

Але загальний рівень гри та організація «Олександрії» мені сподобалися. Якщо надійно зіграти в обороні та реалізувати моменти – шанси пройти далі є.

– Після відходу Філіппова «Олександрія» залишилася без форварда. Проблема?
– Проблема з нападниками – це вже системна річ для всього українського футболу. У випадку «Олександрії» – це стратегія клубу. Президент підтримує клуб у складний час. Якби були інші можливості – гравців не продавали б. Але ті мали кращі пропозиції і не бачили мотивації залишатися. Проте є новачки, є бажання грати в атакувальний футбол. До речі, сербська преса теж відзначила гру «Олександрії» позитивно.

– Поразка «Полісся» викликала чи не найбільше розчарування. Багато хто взагалі вперше почув про клуб з Андорри…
– Можливо, мала місце недооцінка. Найгірше – коли футболісти виграють матч подумки ще до виходу на поле. Але згадаймо, як починав в «Олександрії» Руслан Ротань – йому теж потрібен був час, щоб передати команді своє бачення.

Я звернув увагу на міжсезонні інтерв’ю гравців «Полісся»: один каже – «все супер, цікаво», інший – «важко, багато нового». Це ознака внутрішньої перебудови. Але цей процес треба пройти. Підтримую житомирян. Є матч-відповідь, де команда може себе проявити. Гравці зроблять висновки.

– Як оціните фізичну готовність українських команд?
– Загалом – на хорошому рівні. Команди витримали темп, збори завершилися нещодавно, але офіційні матчі – це вже інше навантаження. Було помітно, що ми не програвали єдиноборства. «Полісся» після забитого гола просто зупинилося – ось цього не можна допустити у другому матчі.

– Прогноз на матчі-відповіді?
– Думаю, «Шахтар» виграє 2:1, «Динамо» – 2:0. «Полісся», гадаю, переможе – можливо, буде додатковий час. І «Олександрія» використає свої моменти – вони точно будуть. Якщо забити першими – «Партизан» почне нервувати. Можна зіграти на їхній самовпевненості. У складі сербів молоді гравці, які хочуть себе проявити перед скаутами, зіграти індивідуально – цим теж можна скористатися.

footboom1.com
photo

Віктор Дикий: «На війні шукав старлінк, щоб подивитися матчі сина за «Динамо»

У матчі останнього, 30-го, туру чемпіонату України сезону-2024/25 «Динамо» – «Колос» першого символічного удару по м’ячу завдавав ветеран Віктор Дикий. Він служив командиром відділення у батальйоні «Донбас», отримав поранення у Луганській області, у лісах під Кремінною у 2022 році, втративши обидві ноги. Віктор Миколайович є срібним і бронзовим призером Ігор Нескорених у Канаді 2025 року, де виборов срібло у бігових лижах та бронзу у командному виді спорту з волейболу сидячи. Зараз він серйозно займається баскетболом на кріслах колісних, біговими лижами та парахокеєм. А ще він – батько захисника «Динамо» U19 Дениса Дикого. Про життєвий та військовий шлях, захоплення футболом та сина-динамівця ми поговорили з Віктором Миколайовичем в інтерв’ю.

2025-06-01 11:00