У ці дні перестав існувати торговельно-розважального центру «Троїцький» – зловіщий сусід НСК «Олімпійський», що так  довго мозолив очі всім нам, а також інспекторам УЄФА.

Кипить робота вдень та уночі й на футбольній арені, де робітники, надпотужна техніка працюють у дві-три зміни, щоб якомога швидше впоратися із демонтажем старих конструкцій й розпочати власне будівництво нового стадіону. До того ж німецькі проектанти (компанія gmp Aahen) вже передали нашим забудовникам перший комплект матеріалів. То ж наразі на будівельному майданчику 150 робітників і 6 кранів у прискореному темпі розбирають східці(із нижнім ярусом вони успішно впоралися – від нього й сліду не залишилося), ще два крани і 30 спеціалістів ведуть вишукувальні роботи. Триває буріння паль на чаші стадіону нижнього ярусу. За два місяці тут планують розпочати будівництво фундаменту. На часі – завершення укріплення фундаменту верхнього ярусу. «І все це коштуватиме, як заплановано, приблизно 300 мільйонів. Це дуже великий обсяг робіт, – пояснює Ігор Калашник, директор з реконструкції НСК «Олімпійський».– Щоб перенести один лиш прозорівський колектор, потрібно близько 16 мільйонів гривень.  А скільки на території стадіону колодязів під ногами: від зв’язку до тепломереж, електромереж, водопостачання...»

Тут багато потужної найсучаснішої техніки, таке враження, що її щойно доставили сюди із виставкового павільйону. То ж стадіон нагадує величезний розбурханий мурашник.  І всьому цьому, на щастя, сприяє тепла сонячна осінь – що й казати: погода для будівельників, наче на замовлення.

– За останні десять днів на НСК «Олімпійський» здійснено дуже відчутний прорив, – не без задоволення констатує Ігор Калашник. – Найкращі крани, які є в нашій державі, 200-тонні, розбирають ложу преси, яка важить 350 тонн, а також балки й колони, кожна з яких -– по 30 тонн. Це унікальні роботи!

– А чи вистачає для того власних висококваліфікованих робочих рук, чи, може, як подейкують, доведеться кликати на поміч китайців, турків?– цікавлюся у Ігоря Миколайовича. – Вистачає наших українських спеціалістів, – відповідає він. – Хоча у процесі будівництва можуть виникнути такі види робіт, які раніше ніколи не виконувалися в Україні. Треба для початку вивчити проект і визначити ті види робіт, за які ми не зможемо взятися. Та все ж наш генпідрядник Київміськбуд має високу репутацію і він її, на моє переконання, і тут підтвердить. А ми йому в цьому допоможемо.

Справді, на стадіоні – жодного іноземного робітника. Скажімо, Юрій Демченко, будівельник із солідним стажем, – родом із Чернігівщини. У своєму краї споруджував сільські хати, багатоповерхівки, торговельні центри, будинок райдержадміністрації. І, либонь, не сподівався, що доведеться долучитися до такого солідного історичного об’єкту, як стадіон для європейського  футбольного чемпіонату. Та й не де-небудь на чужині, а у себе вдома, в Україні.

– Роботи вистачає, гроші платять хороші, – розповідає він і з посмішкою додає:-– Хоча хотілося б, щоб платили. Цей стадіон перший у моїй трудовій біографії, але, сподіваюся, що не останній.

На будівельний майданчик часто невідуються представники центральної та столичної влади. Не випадково зустріла я тут і Анатолія Беркуту, першого заступника міністра регіонального розвитку та будівництва. Адже НСК «Олімпійський» для Анатолія Всеволодовича наразі – першочерговий об’єкт, який постійно у зоні особливої уваги. Враження від побаченого у нього – цілком позитивні, чого не приховує. «Ті застереження, які були останнім часом, що ми почали «показові» виступи у серпні, а потім зупинимося, спростовані, – переконує А.Беркута. – Процес не зупинився. Демонтажні роботи найближчим часом -– упродовж жовтня-листопада – будуть завершені і в цей же період, власне, розпочнуться роботи, які пов’язані зі спорудженням нової спортивної арени. Все це переважно торкатиметься нульового циклу, але треба мати на увазі, що для таких споруд нульовий цикл – це приблизно 40 відсотків від всього обсягу робіт. Найтрудомісткіших, найскладніших».

Слід також зауважити, що НСК «Олімпійський» будують не в чистому полі. Тут мають справу з ареною, яка проіснувала 40 років . Тому є своє складнощі і свої проблеми. «Ми повинні пересвідчитися, – наголосив Беркута, – що конструкції, які проіснували сорок років, надійні, що на них можна спирати нові конструкції. Усе вимагає відповідних розрахунків».

Наразі на стадіоні встановлюють 16 паль, через місяць ці несучі конструкції випробують на здатність витримувати додаткові навантаження. Задля цього у свердловини на глибину 22 метри заливають бетон. Паралельнопрацює над проектною документацією і центральна служба Укрдержбудекспертизи, яка супроводжує проект. Вона поетапно розглядатиме ті чи інші розділи його, а не чекатиме, коли принесуть увесь проект. Тому зараз замовник разом із проектантом ділять цей великий комплекс на окремі об’єкти, окремі черги, щоб можна було затверджувати роботи по кожному і отримувати відповідні дозволи, виконувати будівельні роботи. «Тобто, ми зараз чітко бачимо обсяги робіт десь до 1 січня, – стверджує Анатолій Всеволодович. – За цей час у нас з’явиться проектна документація у повному обсязі, і ми зможемо чітко спланувати і 2009, і 2010 роки. Ми ідемо в графіку!»

Що день, то ближче до нас Євро-2012. Велика футбольна фієста в Україні відбудеться за будь-якої погоди, у тім числі  й політичної, – переконують з усіляких трибун. Однак за умови, що виконаємо усі вимоги УЄФА. Одна з них: буде в Києві новий стадіон – буде в Україні Євро-2012.