Олег Георгійович люб’язно погодився розповісти про нову арену «Чорноморця», ми також не обійшли увагою і старт команди в новому сезоні під егідою прем’ер-ліги.

– Олеже Георгійовичу, нещодавно у французькому місті Бордо відбулося засідання Ради УЄФА, на якій вкотре вирішувалося доля місця проведення Євро-2012. Все ж таки це право поки залишається за нами. Тож, мабуть, зараз найактуальніше було б поговорити про нашу готовність прийняти європейський футбольний турнір в Україні. У Дніпропетровську арену вже можна вважати готовою до дійства, у Донецьку незабаром також очікують на відкриття нового красеня-стадіону, активно йде робота й у Києві над реконструкцією НСК «Олімпійський». А як, власне, просуваються справи в Одесі? – Тут останнім часом відбулося чимало дуже важливих для нас  моментів. Перший – це забиття першої сваї в будівництво нового одеського стадіону. Ми нарешті перейшли від пасивного демонтажу стадіону до активного виконання проекту. Вже завершився юридичний процес передачі стадіону з комунальної власності у власність ЗАТ ФК «Чорноморець». Відбулися збори акціонерів, на яких одностайно було схвалено те рішення, яке прийняли одеська міська адміністрація і міська рада щодо передачі стадіону нам під певні інвестиційні обов’язки. Мені приємно, що на виконкомі одеської міської ради було видано дозвіл на реконструкцію, тобто на будівництво нового об’єкта – стадіону ЗАТ ФК «Чорноморець» в Одесі. Тому в плані взаємодії ми ліквідували кілька ризиків. Буду говорити вже мовою УЄФА, перед якою ми звітуємо кожні два тижні. Перший ризик – політичний, адже всі дії мають узгоджуватися і міською владою. Але останні дії показують навпаки: міська влада й інвестор діють в одному напрямі. Тим самим хочу подякувати міській владі, починаючи з управління міської ради і закінчуючи міським головою та його заступниками. Ці люди справді розуміють важливість даного проекту. Ми діємо в одному ключі, і прагнемо, щоб Одеса таки отримала стадіон до Єв-ро-2012. Це історична подія не лише для нашого міста, а й для всієї України.

Другий важливий момент: ми перед УЄФА можемо повністю відзвітувати, що не лише отримали всі потрібні документи, але й, на відміну від деяких інших міст, розпочали процес будівництва стадіону. Якщо говоритимемо про Дніпропетровськ, який уже зумів підготувати нову арену, то я можу лише щиро привітати своїх колег, серед яких у мене багато друзів. Наш стадіон нині тісно контактує з людьми, які будували арену в Дніпропетровську. Вони нам надають максимальну допомогу та підтримку.

Для Одеси ж можливість прийняти матчі Євро-2012 стала своєрідним поштовхом будівництва нової арени. Якби не Євро, то на новий стадіон «Чорноморця» довелося б чекати набагато довше. Сьогодні я радий, що будівництво розпочалося,і стадіон обов’язково буде вчасно добудований, про це я говорю від імені інвестора ЗАТ ФК «Чорноморець». В Одесі маємо, мабуть, лідируючі позиції за інвестиційними проектами. За сім років, які я працюю в клубі, у нас не було жодного проекту, який би ми почали і не закінчили. Впевнений, що так буде і зі стадіоном «Чорноморець».

– Коли плануєте завершити будівництво? – 2010 року, хоча й маємо гандикап до літа 2011-го. Але хотіли ще в 2010 році провести тестову гру, щоб налагодили процес проведення подальших матчів. З усього, що я вже сказав, у нас залишається одна невирішена проблема, яка суттєво може вплинути на весь проект в цілому – це відсутність резервного стадіону. Будівельники нас попереджають: щоб не знижувати темпів будівництва, нам потрібно вже навесні наступного року перейти на резервну арену. В такий спосіб буде змога демонтувати іншу частину стадіону, вивести техніку на поле і будувати з обох сторін. На жаль, стадіон СКА Міністерство оборони до цього часу не передало місту. Щодо іншого стадіону – «Спартак», також не вирішене питання про його передачу «Чорноморцю». Поки що розглядаємо ще кілька варіантів, де б змогли проводити матчі чемпіонату України. Будемо ці варіанти узгоджувати з прем’єр-лігою та Федерацією футболу України. Хотілося б, щоб нам пішли назустріч, бо Одеса – місто, яке гідне прийняти матчі Євро-2012, і заради цього можна на деякий час дещо зменшити комфортність проведення матчів свого рідного чемпіонату з тим, щоб прийняти Євро, а Одеса отримала новий стадіон. Нині для нас найголовніше.

– Які ж будуть особливості нової арени? – Новий стадіон буде лише футбольний. Місткість на 34 тисячі глядачів. Його відмінність від нинішнього стадіону полягає у відсутності бігових доріжок, отож трибуни будуть поруч із полем, 99,9 відсотка місць, за вимогами УЄФА, матимуть максимальний кругозір, невід’ємною частиною стануть два кольорових табло, освітлення, підігрів поля та достатня кількість VIP-лож. Це буде один із небагатьох стадіонів Європи, з якого можна буде побачити море. Крім того, сам стадіон знаходиться в найбільшому парку міста. Це також має стати своєрідною специфікою для футбольної Європи.

– Це, мабуть, виллється не в маленьку копійку? – Наразі бюджет проекту складає 100-120 мільйонів євро. Важко зараз прогнозувати суму напевно, адже самі бачите, які нині цінові скачки на будівельні матеріали та відношення євро до долара. В запас ми додатково включили 20 мільйонів євро, оскільки проект довготривалий (два роки). Але нині ЗАТ ФК «Чорноморець» готове витратити від 100 до 120 мільйонів євро, щоб цей проект було втілено в життя.

– Хто ж будуватиме нову арену для Одеси? – Нині є кілька підрядників. Основні роботи по будівництву проводитиме українська компанія, яка в Одесі є лідируючою і побудувала вже понад 70 об’єктів. Вона і зводитиме основу стадіону. Підрядники будуть українськими, тим самим ми створюємо велику кількість робочих місць. Завод ЗБК в Іллічівську готуватиме бетонні конструкції. Щодо будівництва даху, то ми зараз ведемо переговори і швидше за все це буде або Дніпропетровський варіант, або варіант із ближнього зарубіжжя. «Криворіжсталь» запропонувала нам варіанти своїх заводів у Європі, які роблять дахи для Польщі на цей же захід. Решту ж робіт виконуватимуть українські підрядники.

– Олеже Георгійовичу, ви вже багато сказали про новий стадіон «Чорноморця», але для того, щоб люди прийшли на нього, команда має демонструвати і гру певного рівня, аби заохотити цього глядача. Давайте поговоримо про гру команди Віталія Шевченка. Як би ви оцінили її старт у цьому сезоні? – Ви маєте рацію: щоб люди прийшли на стадіон, вони повинні побачити шоу. В Одесі «Чорноморець» – одна команда, яка має свою багату історію. Одні фахівці приходять до керма, йдуть, але незалежно від різних факторів «Чорноморець» був, є і буде. Одеського вболівальника не порівняти з уболівальниками інших міст, не в образу їм сказано. Тому залучати глядачів на стадіон нині нелегко. Якщо ти живеш в індустріальному місті і після роботи на заводі можеш прийти лише на стадіон, то в Одесі ти також можеш піти на море, посидіти в ресторані, кінотеатрі, або ж прийти на футбол. Варіантів проведення часу більше, ніж достатньо. До того ж, глядач у нас досить вимогливий.

Ми вже підняли планку «Чорноморця», посівши третє місце в чемпіонаті. Команда грала в Кубку УЄФА і вже сьогодні нікого не влаштовує, що «Чорноморець» перебуває не на призових місцях в чемпіонаті. Безумовно, та гра, яку нині показує «Чорноморець», не влаштовує ані вболівальників, ані керівництво клубу. Ми говоримо про це відверто і з тренерським штабом, і з самими футболістами. Але при цьому не звертаємо з тих напрямків роботи, які обрали. Сьогодні в Україні є ряд команд, власники яких прийшли всерйоз і надовго. Ми з самого початку обрали курс своїх дій, віддавши пріоритети розвитку саме інфраструктурі клубу. І впевнений: рано чи пізно – краще, звісно, раніше – це дасть свій результат. Коли в команди є своя база, своя дитяча школа, де займаються понад дві тисячі юних футболістів, створюється футбольна академія, бюджет якої 27 мільйонів доларів, будується ще одна дитяча школа, команда має свій автобус і літак, то результатів не доведеться довго чекати. Ми можемо помилятися у купівлі футболістів, трансферній політиці, може помилятися наш головний тренер, але рано чи пізно наші стійкі позиції принесуть свої плоди. Сьогодні, якщо зібрати всі фінанси, які ми вклали в розвиток інфраструктури, ми могли б запросити до себе в клуб зірок світового футболу. Можливо, один сезон зіграли б вдало, але що може статися через два роки, ніхто не скаже. Такий сценарій нас не влаштовує. Ми прийшли надовго і будемо робити команду, яка продовжить славні традиції одеського футболу і боротиметься за призові місця.

Сьогодні ж ми критично оцінюємо наш старт – і не лише за кількістю набраних очок, а більше за змістом самої гри. Після того, як ми зайняли третє місце, перед нами постало питання: що важливіше: місце в турнірній таблиці чи кількість глядачів на трибунах? І нам було тяжко прийняти рішення. Але коли ми грали в Кубку УЄФА і на трибунах бачили лише 15 тисяч глядачів, то зрозуміли, що першочергове завдання – це кількість вболівальників на трибунах. Той же «Мілан» може займати п’яте чи шосте місце за підсумками сезону, але люди приходять на стадіон підтримати свою команду. Тому гра повинна бути видовищною, від якої б наші симпатики отримували задоволення, адже команда грає не для мене, не для нашого почесного президента Леоніда Климова та акціонерів клубу, «Чорноморець» грає для вболівальників. Я пригадую матчі, коли ми програвали київському «Динамо», й нам глядачі аплодували стоячи, і пригадую поєдинки, коли вони ж закидали наш автобус камінням. Тому ми схиляємося до того, що основна ціль нашого клубу – це кількість глядачів на трибунах та видовищна гра. Тому працюватимемо і надалі в цьому ж напрямі.

– Чи нині керівництво клубу задоволене роботою головного тренера команди Віталія Шевченка, оскільки останнім часом, особливо в ЗМІ, доводиться багато чути невдоволень тренерською роботою? – Я сьогодні офіційно – керівник клубу, а і головному тренерові повністю довіряю. Тому роздуми на цю тему не особливо коректні. Безумовно, я про це говорив і не приховую цього в розмові з головним тренером: ми не задоволені виступами команди. Хто в цьому винен, Марус чи Шевченко, чи кожен футболіст окремо, хай про це судять уболівальники. Приймати рішення ми будемо впродовж певного часу. Нині ми повністю довіряємо головному тренеру. У нас тверда вертикаль влади в команді, у нас є один господар, один менеджер і один головний тренер. І так буде завжди.

– А взагалі, чи достатня кількість фінансів виділяється на селекційну роботу команди? Адже нині помітні проблеми у грі захисту команди, але серйозного підсилення досі так і не дочекалися... – Я вже сім років у команді і щороку кількість коштів, виділених на селекційну роботу, зростає у геометричній прогресії. Цього року, як і в попередні роки, у клубі діє чітке розмежування обов’язків. Моє завдання як віце-президента – вести фінансові питання, а завдання тренера – вирішувати проблеми з гравцями. Я не можу привести тренеру футболіста і наполягати на тому, щоб він грав у нашій команді. Тренер повинен сам визначитися, хто нам потрібен, а хто ні. А вже скільки цей гравець коштуватиме клубу – це питання моєї компетенції. На сьогодні, як і з попереднім головним тренером, ми завжди намагаємося виконувати  побажання  керманича команди. Проблем з фінансами у нас немає. За останні три роки ви не знайдете жодного звернення футболістів «Чорноморця» до ПФЛ щодо невиплати заробітної плати, жодної скарги тренера, що йому відмовили у придбанні того чи іншого футболіста.

– До невиразного малюнку гри «Чорноморця» додалася ще й травма Віталія Руденка. Чи не звертався до вас Віталій Шевченко з проханням купівлі нового воротаря? – Так, з гри команди випала важлива ланка. Мені прикро, що Віталій зазнав такої тяжкої травми. Є така приказка: воротар – це півкоманди. Руденко – капітан, і він один із двох одеситів, які грають в команді. Це саме той гравець, який прийшов у «Чорноморець» раніше за мене. Я вважаю його одним із най кращих воротарів України. Звичайно, його травма – це для нас дуже серйозна втрата. На щастя, ми змогли провести ряд медичних оглядів як в Україні, так і в Німеччині, й визначили складність ушкодження. Віталій уже повернувся з Німеччини, де його прооперували. Сподіваємося, що впродовж шести місяців він відновиться. Говорячи про це, не можу не відзначити дій у воротах «Чорноморця» Євгена Ширяева. Ми задоволені його грою, тому хочу його лише підтримати. Це для нього нагода заявити про себе, а його гра як керівництву клубу, так і тренерському штабу до вподоби. Що до того, чи звертався Віталій Шевченко з проханням купівлі нових воротарів, то така розмова у нас була. Керманич, звісно, переймається долею команди після травми Руденка. Але на час, коли Віталій травмувався, трансферне вікно було вже закритим. Тому ми були повністю обмеженими у можливості залучити у команду тих гравців, яких хотіли б. Залишилася лише можливість взяти воротаря, який був би вільним агентом. Але знайти такого стража воріт, який став би гідною заміною Руденку, на жаль, майже неможливо. Тому ми й надали шанс Ширяеву.

– Олеже Георгійовичу, а які завдання переслідував «Чорноморець» у Кубку України? І як тренерський штаб пояснив поразку від першолігової «Оболоні»? – Завдання перед «Чорноморцем» на кожний сезон залишаються незмінними. Є фінансова складова, а є інші складові. Так от, фінансова складова нашого клубу перед стартом кожного нового сезону дозволяє нам ставити завдання боротися за призові місця, за Кубок УЄФА та за вихід у фінал Кубка України. І поки біля керма клубу будуть ці акціонери, які керують клубом нині, завдання залишатимуться незмінними. Безумовно, програш у першому ж турі Кубка України першоліговому клубу ми розцінюємо як поразку наших надій і незадовільний виступ. У нас була розмова з командою після цієї гри, були різні думки з цього приводу. Я поважаю будь-якого нашого суперника. «Оболонь» гідно з нами змагалася і я бажаю цьому клубу успіхів і надалі. Але я не вважаю, що ця перемога нашого суперника, швидше – наша поразка. І це, мабуть, великий камінь на адресу і керівництва клубу, і тренерського штабу. Бо та самовіддача, яку показали наші футболісти, не може влаштувати команду рівня одеського «Чорноморця».

– Яке місце «Чорноморця» за підсумками сезону вважатиметься провальним? – Провалом вважатиметься місце нижче восьмого.

– Тобто те ж п’яте-сьоме місце буде позитивним? – Це буде середнім результатом, який ні про що не говоритиме. Ви ж розумієте, що сьогодні в українському футболі, можливо, хтось і оскаржить моє твердження, але є певна градація. От коли ми зайняти третє місце – це я як менеджер можу назвати найвдалішим результатом. Я можу з великою часткою вірогідності сказати: «Чорноморець» витратив набагато менше коштів, щоб посісти третє місце, ніж «Кривбас», щоб не вилетіти з вищої ліги. Нині для вболівальників що п’яте, що десяте місце не має суттєвої різниці. Можу сказати одне – на сьогодні «Чорноморець» фінансово з точки зору наших керівників готовий виконувати завдання боротися за призові місця, за фінал Кубка України і за вихід до Кубка УЄФА.

– Новий сезон в Україні нарешті стартував під егідою прем’єр-ліги. Ви, як один із керівників клубу, відчули різницю? – Різницю відчув, але лише на гірший бік. Я брав участь з самого початку в обговоренні створення прем’єр-ліги. Був активним учасником цього процесу і одним із тих, хто голосував обома руками «за». Але, на жаль, ніякого позитиву ці зміни не принесли. Взяти хоча б до уваги останній штраф «Чорноморця» – 25 тисяч доларів (у середині другого тайму вболівальники ФК «Чорноморець» запалили понад 50 піротехнічних засобів. Враховуючи ці та інші прояви некоректної поведінки, члени Дисциплінарного комітету прем’єр-ліги визнали вказані дії як зневажливі і, у відповідності до Дисциплінарних правил ФФУ, зобов’язали ФК «Чорноморець» перерахувати обов’язковий грошовий внесок у сумі 25.000 у.о. у гривневому еквіваленті. – Прим. авт.). Це якесь «марення сивої кобили». Можливо, це дещо і жорстко сказано, але справедливо. У нас в.о. президента прем’єр-ліги – президент одного з клубів, хоча в статуті написано, що таке неможливо. Ми створювали прем’єр-лігу з двома цілями. По-перше: президенти клубів – поважні в країні люди, які витрачають свої кошти на футбол, який у нашій країні не є прибутковим, і таким він буде  ще  двадцять  років. А оскільки вони витрачають чималі кошти, президенти відповідно хочуть і керувати цим футболом. По-друге: була мета зробити з прем’єр-ліги шоу, щоб вболівальники йшли на стадіони. На сьогодні ні першу, ні другу ціль не реалізовано. Тому якнайшвидше потрібно приймати відповідні рішення та затверджувати повноправного керівника прем’єр-ліги. Цей керівник повинен набрати штаб гідних футбольних функціонерів.

Я взагалі оптиміст. Але після останніх рішень у мене вже з’явилася песимістична нотка. Коли багато людей говорило, що коли ми переходимо від ПФЛ до прем’єр-ліги, що це буде те ж саме, лише під іншим соусом – я протестував, і говорив, що це все буде інакше. І от сьогодні, коли вже минуло півроку, я бачу: навіть персоналі! в апараті прем’єр-ліги ті ж самі, що були в ПФЛ. Я розумію, що сьогодні клуби перебувають в гонитві за очками і більшості не до організаційних питань. Але мені здається: саме час реанімувати процес і зрозуміти, коли ж у нас нарешті з’явиться повноправний президент прем’єр-ліги та її апарат і коли ж ми нарешті будемо займатися тими двома цілями, про які говорили, створюючи прем’єр-лігу. Ми маємо популяризувати футбол, перетворити це дійство на шоу і заробляти на цьому кошти. Коли ми до цього прийдемо, думаю, це буде щастя.