Адже прорватися на континентальну арену завдяки виступам у чемпіонаті країни клубам не вдалося: кримчани фінішували шостими, а їхні опоненти – восьмими.

У попередніх 18 розіграшах національного кубку перемагали лише чотири клуби: київське «Динамо» (9 разів), донецький «Шахтар» (6), одеський «Чорноморець» (2) і полтавська «Ворскла» (1). Ім’я нового тріумфатора визначатиметься на полі харківського стадіону «Металіст». Якщо донбаський колектив уперше братиме участь у фіналі, то для сімферопольців ця спроба буде вже другою: у 1994-му кримські футболісти поступилися одеситам в серії післяматчевих пенальті.

«Таврія» доволі упевнено здолала три раунди поточного турніру, по черзі забивши чотири голи у ворота дніпродзержинської «Сталі» (4:0), маріупольського «Іллічівця» (4:2) та київської «Оболоні» (4:0). На півфінальному етапі, котрий на кшталт попереднім, складався із одного матчу, сімферопольці завдяки виїзному дублю Ковпака зломили опір представника першої ліги – луцької «Волині» (2:1).

«Мабуть, кубковий жереб був сприятливим для «Таврії». Однак і легким наш шлях до фіналу не назвеш, – зазначає 27-річний нападник. – Поєдинок у Луцьку був найважчим. «Волинь» – надзвичайно непоступлива, чіпка команда і за шаленої підтримки вболівальників вона в змозі піднести будь-який сюрприз. Проте ми також були налаштовані відповідним чином, гадаючи, що перемогою над господарями забезпечуємо собі місце в Лізі Європи…»

Ковпак та його партнери, напевно, не сумнівалися, що у вирішальному матчі зустрінуться з майбутнім чемпіоном донецьким «Шахтарем», а відтак, стануть володарями єврокубкової перепустки ще до початку фіналу. Утім, гірники з дистанції зійшли, поступившись своїм землякам із «Металурга» (1:2), у складі яких вже на початку півфінального поєдинку відзначились Мгуні та Велізар Димитров.

Між тим, команда Николая Костова ледве не припинила виступи в турнірі ще в 1/16 фіналу, лише в серії післяматчевих пенальті довівши свою перевагу над скромним «Нафтовиком» з Охтирки. Подолання двох наступних бар’єрів змушувало донеччан викладатися на всі сто. Львівські «Карпати» та дніпропетровський «Дніпро», котрі наступного сезону представлятимуть Україну на євроарені, були обіграні з однаковим рахунком 2:1. Причому у чвертьфінальному двобої з дніпрянами «Металург» схилив шальки терезів на свій бік лише наприкінці додаткового часу завдяки голу Віталія Іванка.

Другу частину сезону донецький клуб провів не надто вдало, розгубивши здобутий на старті очковий запас, і в підсумку не зміг потрапити до зони УЄФА. Не спромоглася закріпитися в чільній п’ятірці й «Таврія». «На жаль, у команди вельми коротка лава запасних, і нас просто не вистачило на всю дистанцію, – констатує капітан кримчан. – Зрештою основні футболісти грали на тлі втоми, адже їх не було ким замінити».

Торік Ковпак із 17 м’ячами виборов звання найкращого бомбардира чемпіонату України, зокрема, записавши до свого активу хет-трик у грі з донецьким «Металургом» (4:1). «Мені подобається, як діє наш суперник. Особливо відзначу групу атаки, де підібрані технічні й швидкі виконавці, – ділиться враженнями Олександр. – Донеччани грають самі та дозволяють грати іншим. Тому й результат матчу проти «Металурга» дуже важко передбачити: можна як перемогти, так і м’ячів нахватати…»

У найвищому дивізіоні шляхи майбутніх фіналістів перетиналися 26 разів, причому суперники записали до свого активу по сім перемог. Востаннє клуб з Донбасу завдавав поразки сімферопольцям ще у серпні 2008-го (2:1), а у двох суперечках поточного сезону він жодного разу не вразив ворота команди Сергія Пучкова – 0:0 і 0:1. Але Ковпак не схильний приділяти статистиці забагато уваги.

«Якщо ми й матимемо деяку психологічну перевагу, то вона буде занадто мала і навряд чи вплине на хід гри. Попереду – фінал, у нього своя ціна і свій підтекст», – підкреслює нападник, у котрого в суботу буде можливість очолити бомбардирські перегони кубкового розіграшу. Поки ж він лідирує разом з іншими трьома футболістами, маючи в своєму активі чотири голи.

Завдання, яке торік було поставлене перед «Таврією» – посісти в чемпіонаті місце не нижче восьмого і дістатися фіналу кубку – формально вже є виконаним. Одначе Олександр запевняє, що жоден з його партнерів не дозволить собі розслабитися. «На шляху до трофея залишилося зробити лише крок. І цей крок – перемога над командою, не сильнішою за нашу. Отже, якщо ми втратимо такий шанс – повинні будемо звинувачувати тільки себе. Особисто я не зможу вважати сезон вдалим, якщо «Таврія» програє битву за трофей», – резюмує капітан.