Захисник київського «Динамо» Костянтин Вівчаренко в інтерв’ю Youtube-каналу «УПЛ ТБ» прокоментував перемогу над «Олександрією» (1:0) у 24-му турі чемпіонату України, а також розповів про зміни в грі команди при її нинішньому головному тренері Олександрі Шовковському.

– З «Олександрією» була важка гра, тому ми дуже раді, що перемогли. Після матчу були позитивні емоції, але вони вже вляглися, тож будемо готуватися до наступного матчу.

– Як прокоментуєш дві жовті картки, отримані Назаром Волошиним?
– Що стосується першого епізоду, то я не вважаю, що там була якась жовта картка. А другий момент детально я не бачив. Звичайно, Назар був дуже засмучений, навіть нічого не міг сказати. Але ми вийшли на другий і всією командою боролися за результат.

– Як вдалося компенсувати меншість?
– Було дуже важко, але за рахунок командної гри, комунікації, бажання ми прагнули до перемоги, яка була дуже важливим для нас результатом. Знали, що в нас буде шанс забити. Терпіли.

– Стежив за матчем у цьому турі головного конкурента «Динамо» в боротьбі за чемпіонство – «Шахтарем»?
– Так, звичайно, стежив і вболівав за «Ворсклу». На жаль, полтавці не змогли в більшості забити. Що ж, перегони тривають.

– Щоб стати чемпіоном, «Динамо» не тільки треба виграти решту матчів, а й розраховувати на осічку «Шахтаря». На кого із суперників «гірників» у цьому плані особливі надії?
– Наступний матч у «Шахтаря» із «Зорею» – отже, будемо сподіватися на неї. Але найцікавіше попереду.

– У вас вистачає «сухих» матчів у другій половині сезону. Як у тренерському штабі Шовковського проходить робота із захисниками, хто її веде?
– Напевно, це більше Сергій Федоров. Він із нами, як і захисник працює, він із нами і після тренування, залишається на якісь вправи, більше підказує, і на зборах ми тренувалися. Вважаю, що ми дуже добре зараз граємо. Є комунікація серед партнерів по команді. Що ми награвали, те зараз і відбувається.

– Відчуваєш прогрес у своїй грі? У чому вдалося додати, над чим ще потрібно працювати?
– Над усім треба ще працювати. Але є якась упевненість у партнерах, у собі, у команді, тому все так добре складається.

– Із восьми матчів навесні в чемпіонаті ти провів шість поєдинків у стартовому складі, два – у Владислава Дубінчака. Чи відчуваєш себе зараз основним гравцем, який виграв непросту конкуренцію?
– У нас дуже хороша конкуренція з Владом, тому не потрібно вважати, що хтось із нас є основним гравців. Намагаюся доводити на тренуваннях, а тренерський штаб уже вирішує, хто буде грати. Тому роблю все від себе залежне, доводжу.

– Наскільки функціонально змінилася ваша роль як лівого захисника після приходу Шовковського, якщо порівнювати з попередніми тренерами?
– Напевно, якщо Мірча Луческу просив бути на фланзі, то зараз у нас є таке вільне зміщення. Ми можемо і в центр, наприклад, зміщуватися, де є простір. Десь дали свободу нашим діям.

– Я помітив, що ви намагаєтеся використовувати трендовий варіант фальшивого крайнього захисника. Це ваша свобода дій уже не обмежується тільки роботою по флангу чи це концептуальна тренерська установка зміщуватися в центр, коли атака йде з протилежного флангу?
– Звичайно, ми це відпрацьовуємо на тренуваннях. Це не просто так, що я захотів – і побіг у центр. Ми на тренуваннях усе це відпрацьовуємо, намагаємося заплутати опонентів.

– Наскільки вам ця функція більше подобається? Чи, може, краще так за класикою – по брівці?
– Ні, напевно, краще, якщо ти все вмієш робити на полі, а не тільки по прямій бігти.

– Що стосується цієї ролі і входження в центральну зону. Чи є у вас якийсь орієнтир, хто з гравців робить це найбільш органічно й ефективно?
– Напевно, це «Манчестер Сіті». У них дуже часто крайні захисники йдуть у центр. Йошко Гвардіол зараз там дуже добре грає, забив «Реалу». Кайл Вокер. Це приклад того, як повинні напевно грати сучасні фулбеки.

– Дуже насичене буде літо для українських команд. Збірні U-17 і U-19 вийшли на Євро. Ви за віком претендуєте на інші збірні, на олімпійську команду, та й доросле Євро теж ніхто не скасовував. Які у вас футбольні плани і мрії на це літо?
– Безумовно, хочеться потрапити в національну збірну. Це, звичайно, мрія, представляти свою країну. Тому я тренуватимуся, робитиму все від себе залежне, а тренерський штаб уже вирішуватиме, хто заслуговує на те, щоб потрапити до збірної та Євро-2024.

– Ви до національної збірної ще не викликалися, але знайомі з головним тренером Сергієм Ребровим?
– Ми були в тренувальному процесі місяць тому. У збірної України дуже хороший тренерський штаб, дуже класний. Дуже класна атмосфера там. Тому, звісно, ще більше додає мотивації і хочеться потрапити до національної команди.