По сусідству з військовими

Остаточне рішення щодо будівництва «Локомотива» було прийняте у 1963 році, коли київські чиновники не пустили до класу «А» попередника «Таврії», сімферопольський «Авангард», через відсутність у місті належної спортивної інфраструктури. Місцем спорудження арени став великий плац неподалік від колишнього штабу Таврійського військового округу. Старійшина кримської спортивної журналістики Гарринальд Немировський, розповів, що на цій величезній площі зазвичай проводилися армійські паради та демонстрації, а в інший час ? таки грали у футбол. Причому серед зірочок стихійних баталій були й майбутні гравці «Авангарду» ? Еммануїл Амброх, Анатолій Глухоєдов та інші.

Успіхи збірних

Розміри плацу дозволяли розмістити тут усю належну інфраструктуру, до того ж завдання будівельникам полегшував ландшафт ? центральну трибуну «Локомотива» звели на пагорбі. Перший поєдинок на 26-тисячному красені-стадіоні відбувся у квітні 1967 року. Сімферопольська арена завжди славилася ідеальним газоном, за яким дбав справжній майстер своєї справи, колишній капітан «Таврії» Микола Мильников. На «Локомотиві» проводили матчі олімпійська та національна збірні СРСР. Саме тут, обігравши турецьку команду ? 2:0, підопічні Валерія Лобановського оформили путівку на чемпіонат світу-1990. А 17 жовтня 1990 року радянська молодіжна команда завдала поразки югославам у фінальному матчі-відповіді європейської першості (3:1), здобувши своє третє й останнє континентальне «золото».

Зміна іміджу

«Локомотив» пережив кілька реконструкцій. Так, у 1980-му, коли «Таврія» виборола право грати у вищій союзній лізі, тут модернізували систему освітлення, а на початку нового тисячоліття ? встановили пластикові сидіння, після чого місткість арени зменшилася до 20 тисяч. Однак стадіон усе ще потребує оновлення, заради чого Кримський комітет фізкультури та спорту наполягає на передачі споруди з балансу держави у власність автономії.

Оазис у Аграрному

ПФК «Севастополь», який має всі шанси наступного сезону дебютувати у елітному дивізіоні, наразі займається реконструкцією арени в Балаклаві, де й збирається надалі проводити домашні матчі. Рідний стадіон севастопольців ? у незадовільному стані. А ось у «Кримтеплиці» ? іншого представника регіону в першій лізі ? комфортний спорткомплекс у селищі Аграрному: тритисячний стадіон, тренувальне поле, майданчик зі штучним покриттям, готель та тенісні корти. На базі «Кримтеплиці» вже проводила навчально-тренувальні збори українська «молодіжка».

Багата історія «Фіолента»

До появи «Локомотива» усі головні спортивні події в Криму відбувалися на невеличкому стадіоні, зведеному 1935 року. Він змінив кілька назв ? «Синє поле», «Харчовик», «Авангард», «Метеор». Наразі п’ятитисячна арена, яка свого часу була реконструйована за активної участі Республіканської федерації футболу Криму, йменується «Фіолентом». Але, попри створені на ній вельми комфортні умови, у національних змаганнях вона не задіяна. Сімферопольський «Ігросервіс», який раніше приймав тут своїх суперників, через фінансові складнощі змушений був відмовитися від професіонального статусу та сконцентруватися на першості автономії.

Радість калінінців

Не найкраща доля спіткала й керченський стадіон імені 50-річчя Жовтня. Затишна 10-тисячна арена з критими трибунами і штучним освітленням приймає виключно матчі міського рівня. Зате, на відміну від припортового міста, село Калініно має свого представника у першій українській лізі ? «Фенікс-Іллічовець», який завдяки зусиллям почесного президента Володимира Бойка розжився прекрасним спорткомплексом «Юність», де продовжує здобувати свої перемоги і боротися за місце під футбольним сонцем.