ДЕХТО ПРОСТО ЗНИК

Зовсім не чутно про колишнього секретаря міськради Євгена Бартківа, керівника готельного господарства Станіслава Головка, Ольгу Головко, винахідника Мирослава Копака та члена організації «Жінки України» Аліну Комарову. Марію Подолян звільнили з посади директора житлово-експлуатаційного підприємства «Залізничник».

Не «світиться» останнім часом і колишній директор КП «Тернопільбудінвестзамовник» Юліан Осадчук.

Відколи Анатолія Вихруща «пішли» з посади заступника губернатора, він зосередився на викладацькій діяльності та справах РУХу. Шеф-редактор тижневика «У кожен дім» Вадим Перець став депутатом міськради, а Степан Кондира захищає інтереси тернополян в облраді.

– Думаю, я досі маю що запропонувати людям, особливо щодо побудови нової вертикалі влади, – каже пан Кондира. – Втім, однозначно відповісти, чи висуватиму свою кандидатуру на наступних виборах, нині не можу. Маю чимало зауважень до влади. Особливо щодо сміття... Знаю: з великої кількості проблем найважче знайти найлегший спосіб виходу. Думаю, моя філософська фраза тернополянам сподобається.

ПРАЦЮЮТЬ І ЧЕКАЮТЬ

Іван Крисак до 15 березня 2009 р. був депутатом облради. Завдяки впливу БЮТ став начальником управління земельних ресурсів в області. Екс-мер Богдан Левків (див. «RIA плюс» від 14.10.2009 р. – прим. ред.) ставлення до влади не приховує. Він стверджує, що з політичної арени не зійшов. Такої ж позиції – Михайло Ратушняк.

– Через конфлікт, який триває у партії, ймовірність висунення моєї кандидатури від міської організації УНП – мінімальна, – каже політик. – Але я таки доведу цим «друзям», що не можна цинічно порушувати мої особисті права і зневажати інтереси громади.

ЧІТКІ НАМІРИ ЗЕНОВІЯ ЩЕПАНОВСЬКОГО НАРАЗІ НЕВІДОМІ.

– Знайду людей тієї ж групи крові, – каже Петро Ландяк, – тобто людей схожих зі мною думок і принципів, буду висуватися на мера. Якщо команди не буде, відмовлюся від участі у виборах.

Головний регіонал Орест Муц і Павло Федик, який після виборів вступив до Партії регіонів, підтримуватимуть Петра Гоча.

– Я ніколи не мав амбіцій стати мером, – зізнається пан Федик. – Для мене участь у таких виборчих перегонах – можливість заявити про себе або реалізувати якийсь інший політичний проект. Може, тому я й програвав, що ніколи не ставився до виборів мера надто серйозно. Інший важливий момент – передвиборча кампанія дозволяла мені як викладачу і науковцю пропагувати певні ідеї. Скажімо, саме я у 2006-му пропонував забрати гральні автомати з вулиць. Згодом цю ідею підхопив і використав на свою користь Роман Заставний.

АМБІЦІЇ ЩЕ Є, АЛЕ НЕ У ВСІХ

Директор ПМП «МВМ» Володимир Мариновський амбіцій теж не полишив. Тож участі у майбутніх виборах голова обласної парторганізації СДПУ (о) не виключає. Хоча вважає, що робити гучні заяви нині зарано.

– Бачу, що тепер діється у Тернополі, і розумію, що треба щось негайно міняти, – каже він. – Думаю, тернополяни теж пересвідчилися у безпорадності влади, яку вони колись самі обрали.

У Тернополі, як стверджує політик, варто створити атмосферу, в якій людям було б комфортно жити. Адже за кілька років серед усіх сусідніх обласних центрів наше місто опинилося у найплачевнішому стані.

Натомість Олександр Романцов зауважив, що наступні вибори пропустить. Підтримуватиме іншого кандидата на крісло мера, йдучи в його команді. Чоловік поскаржився, що час для таких професіоналів, як він, ще не настав. Та й упереджене ставлення тернополян до його прізвища «плюсів» під час виборчих перегонів, на його думку, не додає.

Анатолій КУЧЕРЕНКО (67 р.), екс-мер Тернополя:

– Ні, я у виборах участі брати не буду. Всьому свій час. Вік не той. Працювати треба щодня з 8.00 до 20.00, у суботу – до 14.00. Принаймні я так чинив раніше. Сенсу бути просто присутнім – немає.

Як на мене, хорошим мером може стати людина із відповідним досвідом. Утім, із 1991 р. системи підготовки кадрів фактично немає. Раніше керівників готували крок за кроком. А тепер люди приходять і думають, що можуть одразу все вловити. Але справжнім господарником стають, пропрацювавши хоча б 3-4 роки. От і маємо: приходить нова команда і освоюється з роботою до кінця каденції... Але вчитися на жителях Тернополя, як бути мером, – завелика розкіш.