? У Прем'єр-лізі Крим представлений першим чемпіоном незалежної України ? «Таврією». У першому дивізіоні виступають відразу чотири наші повпреди ? ФК «Ігросервіс» (Сімферополь), «Кримтеплиця» (Молодіжне), ПФК «Севастополь» та «Фенікс-Іллічовець» (Калініно, Червоногвардійський район), ще два ? у другій лізі: «Титан» з Армянська й «Севастополь-2». Усі ці команди ? на видноті у своїх турнірах, демонструють якісний футбол, вони мають міцну матеріальну базу, що, звичайно, не може не тішити.

? Але ж кримський футбол ? це не лише професіональні клуби...

? Безумовно, це вершина піраміди, фундаментом якої є аматорський футбол. Зараз у автономії зареєстровані 262 команди. Крім того, в останньому турнірі «Шкіряний м'яч» були задіяні 2015 шкільних колективів. У цілому лише на офіційному рівні футболом у Криму займаються 11486 осіб: 6066 дітей, 1050 юнаків, 3090 дорослих гравців, 1380 ветеранів. Головні наші змагання ? чемпіонат і Кубок Криму. До речі, останній цього року виграв другий склад «Севастополя», який тоді ще виступав у якості аматорського колективу.

У чемпіонаті Криму в поточному сезоні беруть участь 11 клубів, а лідером першого кола стали сімферопольський «Чорноморнафтогаз» і «Спартак» з Молодіжного. Напевно, кількість учасників у цьому турнірі могла бути й більшою. Але, повторюся, багато наших команд переросли рівень республіканських змагань і нині успішно виступають серед професіоналів. На жаль, не представлені в чемпіонаті Криму такі великі міста, як Керч і Євпаторія. І якщо керчинців ще якось можна зрозуміти ? вони вже традиційно приділяють більше уваги дітям (саме їхні представники є чемпіонами автономії в усіх чотирьох категоріях юнацьких змагань ? серед дітей, народжених у 1991-92, 1993-94, 1995 і 1996 рр.), то за євпаторійців, відверто говорячи, прикро.

Ще два роки тому «Євпаторія-2500» була чемпіоном Криму, начебто б навіть націлювалася на виступи в другій українській лізі, але в підсумку навіть знялася із республіканської першості. Наразі місцевий футбол представлений у нас лише в змаганнях ветеранів (усього, до речі, у цьому турнірі, до якого ми ставимося дуже уважно, беруть участь 7 команд).

До речі, юнацька першість автономії розігрується серед 30 шкіл, половина з них паралельно задіяна в загальноукраїнських змаганнях. У більшості міст і районів Криму розігруються власні чемпіонати, відроджується сільський футбол. Під егідою РФФК проводиться й ряд міжнародних турнірів. Найпопулярніші серед них ? «Кримський пролісок» та Меморіал Віктора Юрковського. Намагаємося ми розвивати й жіночий футбол, не забуваємо про людей із фізичними вадами ? для багатьох із них це чи не єдиний шлях реалізації власних здібностей.

Отже, динаміка розвитку футболу в Криму помітна, як кажуть, неозброєним оком. Втім, на досягнутому ми не зупинятимемося ? багато роботи ще попереду.

? Чи задоволені ви станом тренувальних баз і стадіонів Криму?

? Надихає передусім те, що футбольна інфраструктура розвивається у нас доволі активно. Зводяться нові стадіони, доводяться до ладу вже діючі, яких в нас три десятки. Ми навіть можемо пишатися спорткомплексами «Кримтеплиці», ареною «Фіолент» (її реконструкція відбувалася за активної участі республіканської федерації), ялтинським «Авангардом», калінінською «Юністю», красноперекопським «Хіміком», феодосійським «Кристалом»...

З іншого боку, у величезному Севастополі немає жодного стадіону, який би відповідав атестаційним нормам національного рівня. Більшість місцевих спортивних споруд або розвалилися, або перетворені в ринки. Зараз ми робимо все можливе, аби реконструювати балаклавський «Гірник» ? єдину арену, що залишилася в комунальній власності Севастополя.

А в Сімферополі маємо проблему іншого ґатунку. Там немає питань із стадіонами для гри професіоналів, проте аматорам грати нема де. Тому ми вже не перший рік вимагаємо від керівництва Криму, щоб на «Локомотиві», який є власністю держави й перебуває в республіканському управлінні, з’явилося хоча б єдине поле зі штучним покриттям. На ньому протягом майже усього року могли б і діти тренуватися, і аматорські команди грати. Для вирішення питання необхідні лише три мільйони гривень. Та, на жаль, далі обіцянок справа не йде.

Подібна ситуація з базами. Вони розвиваються лише там, де є професійні клуби. «Таврія», приміром, уже майже півтора мільйони доларів уклала в реконструкцію бази в Поштовому, а зараз клуб цілком логічно намагається викупити її. А от допомоги від місцевої влади, держави в розвитку футбольної інфраструктури, на жаль, ми поки не відчуваємо.

? За рахунок чого ж тоді існує федерація Криму?

? Ну вже не за рахунок бюджетних засобів ? це точно. Певні гроші збираємо для проведення чемпіонату Криму. В основному ж допомагають спонсори. Величезну подяку хотів би висловити Федерації футболу України та особисто її президентові Григорію Суркісу. Ми постійно відчуваємо їхню підтримку ? і професійну, і матеріальну. Наприклад, нам вже виділили транспорт. Окрім того, усі витрати на профільну підготовку наших фахівців, їхнє стажування, участь в семінарах теж бере на себе ФФУ, а це, повірте, чималі гроші.

? Щодо фахівців. На ваш погляд, чи вистачає Криму кваліфікованих тренерських кадрів?

? Вважаю, що так, адже про це свідчить навіть наявність сімки професіональних клубів. Сьогодні в Криму працює дуже багато цікавих тренерів, у тому числі й завдяки розвитку дитячо-юнацького футболу. Лише кілька років тому в нас була єдина футбольна школа, а зараз у тому ж Сімферополі хлопці можуть обирати чи то «Таврію», чи «Ігросервіс» або «Кримтеплицю». На всьому ж півострові при місцевих ДЮСШ працює три десятки відділень футболу! Практично усюди ? дипломовані фахівці, відомі в минулому гравці «Таврії», інших вітчизняних (і не тільки) команд. Тож кадровий потенціал в нас дійсно високий. Якби ще підтягти до нього матеріальну базу всіх цих шкіл...

? Окрім фінансових, які інші чинники могли б покращити справи кримського футболу?

? Певна проблема ? нерівномірність його розвитку на місцях. Хотілося б, щоб усі міста й райони автономії були представлені в чемпіонаті Криму. Це напевно не лише сприяло би підвищенню вболівальницької уваги (особливо в сільських районах, де футбол ? чи не єдине видовище), але й підштовхнуло б до зайняття спортом більшої кількості людей. Але знову ж, це так чи інакше пов'язане із економікою. Хоча, не виключаю, у чомусь республіканська федерація недопрацьовує. Отут є над чим замислитися.

? А як працює програма розвитку футболу в Криму, прийнята ще чотири роки тому?

? Це комплексна програма. Складаючи її, ми старалися не загубити жодного значимого напрямку. Це, до речі, і розвиток футболу в регіонах, і будівництво нових і реконструкція вже наявних стадіонів і баз, і створення футбольних шкіл, і багато чого іншого. Виконання цього документу, навіть якщо виходити лише з того, про що я вже розповів, іде гарним темпом.

? Також цікаво дізнатися, чи є серед кримської футбольної еліти взаєморозуміння?

? Цілком. У нас гарні, добрі відносини між керівниками усіх клубів. По можливості, відвідуємо матчі один одного. Обмінюємося інформацією, нерідко приймаємо загальне рішення щодо тих або інших питань. Інакше, напевно, і не може бути.

? Наскільки, на ваш погляд, зріс у Криму суспільний інтерес до футболу?

? Автономія переживає футбольний бум, завдячуючи успішним виступам її футбольного флагмана «Таврії», яка двічі поспіль займала високе п'яте місце в чемпіонаті країни. Та й участь команди у Кубку Інтертото викликала неабияку зацікавленість публіки. На жаль, команді Михайла Фоменка не вдалося пройти далі, що певною мірою вплинуло на психологічний стан гравців. Втім, я впевнений, «Таврія» з честю вийде з цього становища і прогресуватиме надалі. 

Між тим намагаються не відставати від лідера інші кримські клуби. Зараз уболівальник вже має змогу вирішувати, кому віддавати свої симпатії. Хоча багато хто одночасно залюбки підтримує декілька колективів. Не залишається осторонь і місцева преса. Якщо про цю гру багато говорять і пишуть, це сприяє не тільки збільшенню кількості глядачів на трибунах, але й людей, які самі активно займаються футболом. Це ? взаємозалежні явища.

? Чим може пишатися футбольний Крим?

? Цього року ми врочисто відсвяткували 50-ряччя нашого провідного клубу. Подія відбувалася під гаслом «Таврія» ? гордість Криму!» Ми дійсно пишаємося цією командою ? першим чемпіоном незалежної України, яка за свою піввікову історію підкорила низку інших вершин. Пишаємося ми і нашими вболівальниками, які чудово розуміються на футболі. Вони ? найвідданіші в країні!

? Наразі про неприємне. Чому «Хімік» із Красноперекопська, що він виступав у другій лізі, знявся з розіграшу?

? На жаль, те, що відбулося, ? наслідок фінансових проблем. Колись я грав за цю команду, і, звісно,  не можу бути байдужим до її долі. Винятково за власні кошти я реанімував «Хімік», забезпечив реконструкцію красноперекопського стадіону, тобто зробив усе, що залежало від мене, аби вона гідно виступала спочатку в чемпіонаті Криму, а потім і в другій вітчизняній лізі… Цього сезону бюджети клубів другого дивізіону різко зросли. На жаль, людей, які б бажали стати хоча б співвласниками клубу, на півночі Криму не знайшлося. У підсумку довелося прийняти нелегке рішення про зняття «Хіміка» з чемпіонату…

Але команда не припинила свого існування: вона виступатиме у першості Криму. Працює в ній один із колишніх тренерів, залишилися і деякі гравці, зарплатню яких не зменшено. Проте ставка відтепер робиться на місцевих хлопців. Останні, до речі, дуже непогано зарекомендували себе в юнацькій першості автономії. Я й надалі фінансуватиму «Хімік», і, не виключаю, згодом, якщо вдасться заручитися підтримкою спонсорів, він повернеться до професіональної обойми. Повторюся: бажано, аби на місцях (і це стосується не тільки «Хіміка») не словом, а ділом піклувалися про розвиток футболу й підтримували свої колективи. Ця гра ? дороге задоволення, і, на жаль, бажаючих вкладати в неї гроші ? одиниці.

? Ви зайняті у суспільній, політичній галузях, перебуваєте на державній службі. Чи вистачає часу на виконання своїх обов’язків у Федерації футболу Криму?

? Важко відокремити футбол від політики і будь-якої іншої роботи. Я ? і губернатор Севастополя, і президент РФФК, і почесний президент відразу двох клубів ? «Таврії» з «Хіміком», і голова Союзу ветеранів Афганістану Криму, і депутат Верховної Ради автономії, і лідер партії «Єдиний центр» у Криму. А ще я будую два храми ? у Сімферополі та Красноперекопську... І це далеко не все. Різними питаннями доводиться займатися паралельно і змінювати акценти залежно від ситуації.

Але, повірте, справа від цього не страждає. У мене прекрасні помічники. Щодо колег у Федерації футболу автономії, то це насамперед Микола Гостєв, який більше двадцяти років керував кримським спортом, а також відомі в українському футболі особистості ? Георгій Ільяков, Володимир Туховський, Валерій Авдиш, Василь Мельнічук, Юрій Вакс і багато інших.